АТО

Червоноградська самооборона – бійцям АТО

Активісти громадського формування "Червоноградська самооборона" як можуть і чим можуть стараються підтримувати й допомагати тим, хто перебуває в зоні АТО. З початку року вони зібрали і відвезли п'ять гуманітарних вантажів на схід. У волонтерів склалися дружні зв'язки з бійцями 24 аеромобільної механізованої бригади, батальйоном ОУН, загонами "Правого сектору", 8-им Хмельницьким полком спецпризначення. Доставляв усі вантажі на передову власним автомобілем наш активіст Василь Сімчук. Духовним наставником та провідником ГО "Червоноградська самооборона" є настоятель храму св. Йосафата в м. Червонограді, отець Михайло Нискогуз, який благословляє волонтерів в дорогу та освячує вантаж. Він старається нас підтримати й матеріально: дає кошти на пальне, також виділив приміщення для збору продуктів. А на Паску він разом з нами їздив в зону АТО, де в селищі Піски під обстрілами посвятив паски для бійців.

У жовтні активісти Червоноградської самооборони також побували на сході країни. Відвезли воякам теплі речі, продукти, медикаменти. Військові, які належать до складу Збройних сил України, перебувають на державному забезпеченні, тож більшість продуктів віддаємо добровольчим загонам ОУН та "Правого сектора", бо ті не отримують заробітної плати, тож не можуть купити їжу. Їх практично утримують волонтери. 

Востаннє ми були в Луганській області в селищі Кримське, де дислокується 24 бригада. Туди доставили нашого краянина, бійця Дмитра, який служить снайпером. Опісля поїхали у Красноармійськ до добровольчого батальйону ОУН, відвезли продукти для 8 полку спецпризначення. Звідти – на Каланчак, де віддали гуманітарну допомогу батальйонам "Крим", "Айдар", "Правому сектору". Привезли їм смачні гостинці: солодощі та продукти харчування від жителів Прибузького краю. Бійці були щиро вдячні нам за таку допомогу і підтримку. Вони кажуть, що без допомоги волонтерів було б важко, бо іноді їм доводиться тиждень сидіти без води чи їжі, поки не привезуть волонтери. Тепер уже мають два позашляховики, які також придбали для них волонтери громадського формування “Червоноградська самооборона”. То хоч мають воду. Ми їм також передавали теплі речі: німецькі бушлати, які придбали у Польщі та м. Нововолинськ, берці.

У військових були добу, тож бачили, що там відбувається. В цей час кримські татари перекрили дорогу, щоб ніхто не їхав фурами і не провозив продуктів на півострів. Кримчани приїжджають за продуктами в Україну, бо там, як вони говорять, дуже високі ціни – м'ясо – понад 200 гривень, пляшка води – 20 грн. Через що вони їдуть до нас, щоб закупитися. Одразу видно: якщо людина несе сумку, це для себе та родини, а коли везе декілька тонн – то на продаж. Таких татари не пропускали. Виникав скандал на блок-посту. Були різні ситуації, навіть дехто зухвало пред'являв російські посвідчення.

Зараз завантажуємо нову машину, яка на днях поїде на схід. Наші волонтери їздять по селах і збирають продукти: картоплю, овочі, консервацію. У їх зборі допомагають мешканці сіл та міст району, підприємці, які усвідомлюють, що це лише маленька частка великої пошани усіх нас до тих, хто став на захист Вітчизни, тим, хто кує перемогу на сході України.

Не байдужими до збору продуктів парох села Лучиці є о. Володимир Мартинюк та родина Іванських, які організували у селі збір продуктів – картоплі, консервацій, смальцю, овочів, сала, тушонок… Активно долучилися до акції й жителі села Теляж. Заготівлею продуктів зайнялися фермер Тарас Синишин та Наталія Іванойко. Дякуємо їм за це. Підприємець Василь Пастущин, який торгує на червоноградському ринку, щоразу з колегами дають гроші на потреби бійців АТО.

Зрозуміло, що надворі осінь, а незабаром зима, тож бійцям потрібні буржуйки, теплий одяг, зокрема, бушлати, термо-білизна, антивірусні препарати. Тож крім продуктів, медикаментів та консервації, цього разу веземо 10 буржуйок, які зробили для них самооборонівці – Василь Турко, Володимир Хомик, Петро Черкус. Сподіваємось, що вони зігріють хлопців від сирості та холоду. Просили бійці по можливості привезти й дрова, бо в деяких місцях немає де їх взяти. 

Зараз на сході спокійніше, бо триває перемир'я. Однак з боку ворога побільшало провокацій. Вони ставлять розтяжки та підходять на близьку відстань до блок-постів. Стріляють… В українських бійців є наказ не відкривати вогонь. Хлопці просто ховаються і чекають… Проте є загиблі… Війна є війна. Хтось скаже, що без жертв та розрухи війни не буває. Але це страшне видовище: мости підірвані, на місці окремих будівель – згарища чи купи сміття з цегли, штукатурки та дерева, на вулицях, на узбіччях доріг стоять обгорілі машини, розстріляні знаки з написами міст і сіл, опустілі вулиці… Майже всі міста та села на лінії фронту зруйновані, у них залишилися практично літні люди, яким нікуди йти, сидять у будівлях, що вціліли від артобстрілів: хто у підвалах, хто – у стайні, а дехто, кому пощастило – у хаті. Старенькі зі сльозами на очах розповідали, що вдячні, що сюди прийшли українські бійці, які допомагають їм. Вони просять миру та спокою на Україні, щоб у теплі та у нормальних умовах дожити старість. Бачили б ви як радіють вони буханцю хліба та тушонці. Від цього хочеться плакати… Після таких зустрічей відчуваєш, що усі ми робимо добру справу, допомагаючи українським бійцям та людям, які залишилися на сході у цих зруйнованих населених пунктах, бо хочуть бути українцями. Вони потребують нашої підтримки.

Ми бажаємо бійцям на передовій мужності й терпіння, сили та наснаги, і обов'язково, щоб усі повернулись додому якнайшвидше живими та здоровими. 

Юрій ГУДКО, Микола ОЛЕКСІЙ, члени  ГФ "Червоноградська самооборона".

 
 

Голос Сокальщини на GoogleNews