Home / АТО / Воюватиму до останнього, щоб Україна була вільною від яничар, перевертнів і російських окупантів – мешканець Опільська

Воюватиму до останнього, щоб Україна була вільною від яничар, перевертнів і російських окупантів – мешканець Опільська

Мешканцю села Опільсько Володимиру Гатанюку 18 жовтня виповниться лише двадцять. А він вже з перших днів Антитерористичної операції зі зброєю у руках відстоює незалежність України. Був на передовій в Луганській області. Отож, коли односельчани дізналися, де перебуває їхній земляк, почали збирати кошти, щоб йому якось допомогти. Власне, депутат Опільської сільської ради, підприємець, жінка доброго серця Марія Вільхова взялася за цю справу. Люди давали, хто що міг. Мешканці с. Опільсько зібрали 9 тис. 220 грн., а Боянич  •2 тис. 578 грн. І за цю суму, 11 тис. 798 грн., закупили засоби гігієни, розгрузки (це як бронежилети, але з кишеньками), продукти харчування, одяг, білизну, взуття, рушники. Підприємець Марія Вільхова це все завезла у райвійськкомат м. Яворів. А звідти волонтери відправили вантаж (15 ящиків) у перший батальйон другої роти третього взводу, де служив Володимир Гатанюк і його товариші. На жаль, після боїв під Луганськом зі взводу їх залишилося лише п`ятеро. Володимир теж лікувався у Харківському госпіталі, потім  Львівському. Але йому вдалося на добу приїхати додому, де його чекали батьки, бабусі і все село. Односельчани, вдягнені по-святковому, з державними прапорами вийшли назустріч солдату. Стрічали хлібом і сіллю на вишитому рушнику, дітки у вишиванках дарували йому квіти. Сільський голова Андрій Дмитрів зазначив, що громада села Опільсько гордиться таким земляком. А хлопчина тішився зі зустрічі з батьками, друзями, односельчанами. Мамі, бабусям, а також депутату Опільської сільської ради Марії Вільховій подарував букети квітів. "Я була дуже зворушена увагою Володимира,  розповіла п. Марія, два дні не могла заспокоїтися. І шкода хлопця, і гордилася ним".

А Володимир Гатанюк радів, що зміг побачити рідних, односельчан. Мав змогу поспілкуватися з друзями. День минув, як мить. Дехто пропонував йому залишитися, мовляв, ти вже навоювався. На що він відповів: "У мене там залишились брати, я їх не залишу, воюватиму до останнього, щоб Україна була вільною від яничар, перевертнів і російських окупантів".

Оксана ПРОЦЬ.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

6 листопада в Сокалі відбудеться зустріч з першим українським політв’язнем, який звільнився російської неволі – Юрієм ЯЦЕНКОМ

У неділю, 6 листопада 2016 року, ...