Home / Цікаво знати / Денис ОСМІЛОВСЬКИЙ: «Кожен з нас має розуміти, що працює заради себе, своєї родини та процвітання країни!»

Денис ОСМІЛОВСЬКИЙ: «Кожен з нас має розуміти, що працює заради себе, своєї родини та процвітання країни!»

Україна на порозі підписання дуже важливого для нас документа – Угоди про асоціацію та Зону вільної торгівлі з Євросоюзом. До цього ми готувалися щонайменше шість років. А останні три цей процес значно активізувався. В тому числі через те, що європейці були досить частими гостями в Україні та контролювали виконання взятих нами обов'язків. Варто наголосити, що Європа не тягне нас до себе – це суверенний вибір нашої держави. Але якщо його вже зроблено, то треба гідно йти вперед, не звертаючи уваги на перешкоди.

Про євроінтеграційні процеси та проблеми, які з цим пов'язані, ми вирішили дізнатися з особистої точки зору фахового юриста, адвоката, лідера Громадської організації "Наш дім – Сокальщина" Дениса ОСМІЛОВСЬКОГО

– Що ближче саміт у Вільнюсі та можливе підписання Угоди про асоціацію з ЄС, то більше напруження виникає, як у політикумі, так і у взаєминах з нашими сусідами. Як Ви оцінюєте ситуацію?

– Я певен, що в питанні про євроінтеграцію та підписання Угоди про асоціацію дійсно чимало політики. Але я розділив би ці відносини. Скажімо так, на західний та східний вектори. Треба виходити з фактичного стану держави і з того, як нас оцінюють наші сусіди. Приміром, екс-президент Польщі Олександр Квасневський вважає нашу асоціацію з ЄС "переламним моментом", оскільки це визначить стратегічне майбутнє і політику країни на найближчі десятиліття. Також всі українці могли почути, як нещодавно єврокомісар Штефан Фюле сказав в українському парламенті, що ЄС готовий підтримувати нашу країну щодо впровадження зобов'язань, пов'язаних з Угодою про асоціацію. Подальші дії вимагають ресурсів і Європа готова надати їх у розмірі 186 мільйонів євро. Враховуючи наше незадовільне економічне становище, це суттєва допомога.

Інше питання – наш північний сусід. Ми сьогодні змушені констатувати очікування українців щодо тиску Російської федерації на Україну у разі підписання Угоди про Асоціацію. За соціологічними дослідженнями про це кажуть більше половини громадян. Ви уявляєте собі, як масштабно та потужно було проведено інформаційну кампанію залякування, що викликала такі побоювання?! Тому я досить обережно ставлюся до розмов з боку росіян щодо "партнерських та добросусідських відносин". З іншого боку цікаво, що Росія на сьогодні своїм певним тиском створила в очах Європи такий фон, який підштовхує Євросоюз до більшої відкритості і, зокрема, до зближення з Україною.

– Ви згадали про Польщу. Здається, що вона зараз найбільш активно просуває наші інтереси в Європі?

– Дійсно, так і відбувається. Вже сьогодні Республіка Польща завдяки активності її політиків та дипломатів, а також економічним успіхам відіграє суттєву роль в Євросоюзі. Я нагадаю, що поляки стали повноправними членами ЄС у 2004 році. І подивіться, яких успіхів вони досягли! Якість життя у них змінилась кардинально. Достатньо лише згадати той факт, що під час референдуму про членство в ЄС близько 77% поляків висловлювались за інтеграцію до Європейського Союзу. А вже після вступу, в лютому 2008 року, соціологи констатували позитивні наслідки від членства в ЄС у понад 80% опитаних. Людям подобався стрімкий розвиток польської економіки внаслідок суттєвої фінансової допомоги та інтеграції країни в єдиний європейський ринок. Значно покращилися ситуація на ринку праці та роль польської держави на міжнародній арені. Я хочу, щоб українці побачили і зрозуміли ці позитивні наслідки і для нас.

– Оскільки Євросоюз – об'єднання країн і з точки зору економічних вигод, то це питання постає одним з перших. Крім того, наприкінці листопада маємо сподівання і на підписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. Які перспективи в цьому сенсі?

– Дуже доречно, що Ви про це запитали. Я не є фаховим економістом, але чітко аналізую цифри. І окрім того, що підписання Угоди вже дасть змогу українцям відчути європейські стандарти життя, треба розкласти все по полицях. Приміром, експерти Київської школи економіки підрахували, що наше приєднання до ЄС дозволить збільшити експорт на 46%, до Зони вільної торгівлі з ЄС – про що зараз йде мова – на 36%. А от зростання експорту у разі приєднання до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном можливе лише на 17%. Переваги очевидні! До того ж у рамках зони вільної торгівлі передбачається зниження ввізного мита з 6% до 0,06%. Причому для деяких товарних позицій це зниження буде дуже великим. Це, приміром, сільськогосподарська та текстильна продукція. Я вже не кажу, що наша євроінтеграція відобразиться на зростанні якісного споживання продуктів харчування, змінить стандарти в житлово-комунальному секторі, що є важливим для кожного з нас, упорядкує систему заробітної плати та надасть більше прав громадянам.

– До речі! Іноді складається враження, що все це гра у велику політику. А як щодо думки самих громадян?

– Коли ставлять запитання, а чи поцікавилися в українців про їхні вподобання, то не хочу бути голослівним, а посилаюсь на експертні дослідження. Зокрема, наші євроінтеграційні наміри підтримують 53% українців, проти – 35%, а ще 12% не визначились. Крім того, більшість – це 47% – вважає вигіднішим для нас підписання Угоди про зону вільної торгівлі, ніж ті 34%, які хочуть крокувати у напрямку Митного союзу. Такі дані наводить соціологічна група "Рейтинг". З точки зору прийняття державних рішень, важливо ще й розуміти настрої населення. Цікаво, що майже половина українців – 49% – очікують, що Україна та Євросоюз підпишуть Угоду про асоціацію в листопаді.

– Думку українців хотіли дізнатися на всеукраїнському референдумі. До того ж навколо цього питання розгорнулися цілі "баталії" із зверненнями до суду. Але одні закликають до ЄС, а інші до Митного союзу. Вам не здається, що українцям дуже важко обрати?

– Я хочу ще раз нагадати всім, хто має якісь претензії щодо курсу розвитку країни, що цей курс був закріплений на законодавчому рівні і чітко окреслений президентом, як європейський, в Законі "Про основи внутрішньої та зовнішньої політики України". Крапка. А тепер давайте визначимось щодо нинішніх розмов навколо референдуму. Його неможливо буде провести до листопада цього року, коли у Вільнюсі планується підписання Угоди з ЄС про асоційоване членство та Зону вільної торгівлі. Чисто технічно проведення референдуму до цього часу неможливе. Не буду вдаватися в деталі, але за дотримання всіх юридичних норм та повного узгодження всіма учасниками процесу, на з'ясування волевиявлення народу знадобиться близько чотирьох місяців.

Отже, питання проведення референдуму – ініціатива влади. Але не всі її представники єдині в своєму "євроінтеграційному бажанні". Саме тому виникають спекуляції щодо просування України в Митний союз, саме тому комуністи хочуть провести "свій" референдум та навіть в партії влади не всі дотримуються однієї думки щодо курсу на Європу. Знаєте, досить смішно дивитись, як комуністи збирають по регіонах підписи на підтримку проведення референдуму. Як юрист зазначу, що в Конституції визначено: призначення референдуму можливе тільки за наявності не менше, як ста тисяч підписів у двох третинах областей. А на їхніх зборах зараз підписуються по 2,5-3 тисячі людей. Тож мені здається, під червоними прапорами нереально зібрати конституційно визначену кількість підписів і, вважаю, просто не треба роздувати це питання.

– Але, принаймні, мешканці Львівської області більшою мірою підтримують саме євроінтеграцію.

– Звичайно! Ні для кого вже давно не секрет, що багатьом родинам з прикордонних областей тільки так і можна вижити, а саме постійно "контактувати" з європейцями. Як лідер Громадської організації "Наш дім – Сокальщина", я спілкувався з такими людьми, у них немає іншого шансу прогодувати сім'ю. І, безумовно, вони будуть задоволені можливістю вести свій бізнес чесно і прозоро. І при цьому гідно заробляти.

До речі, серед наших громадян якось провели дослідження, у якому запитали, що їм треба для того, щоб відчути себе європейцем? Більше половини зазначили, що це певний рівень матеріального добробуту. Майже 40% вважають, що це необхідність бути захищеним законом. І ще значна частина, трохи більше 32%, зазначили, що держава має поважати цінності демократії та права людини. Як не крути, а матеріальні блага на першому місці.

– І в той же час очевидно, що далеко не кожен українець може співставити своє життя з рівнем забезпечення середнього європейця.

– Просто треба розуміти – благополуччя не настане завтра. Всім нам варто пам'ятати, що можливе підписання Угоди – це не завершення, а лише початок шляху до інтеграції з ЄС. Але шлях того вартий. Уявіть собі, що три чверті українців ніколи не були за кордоном. Це жахливі цифри. А тепер порівняйте ще одне: майже 90% молоді з таких країн, як Німеччина, Австрія, Словаччина, Чехія хоча б раз були за кордоном. Для української молоді такий показник – 22%. Хоча саме вони – майбутнє нашої держави. Люди, які мають реформувати, будувати та впроваджувати саме європейські цінності. Я підкреслюю – європейські!

– Наостанок, цікаво почути, а яким Ви бачите подальший розвиток ситуації?

– Якщо брати питання референдуму, то "політичні війни" навколо цього продовжаться. Хоча б через те, що деяким політикам більше нема чого запропонувати людям. От вони і "піаряться" в такий спосіб. Але на сьогодні це не питання першочергової актуальності. Вона з'явиться, коли отримаємо офіційне запрошення на вступ до ЄС.

Зараз від кожного з нас, від нашої праці, наших думок залежить, як швидко це відбудеться. Перш за все, кожен має зрозуміти, що працюємо не заради європейського курсу, запрошень до Євросоюзу і дотримання якихось норм. Ми працюємо для себе, своїх родин та процвітання країни. Хоча наше майбутнє природно обумовлене історичним корінням – бути незалежною державою в колі вільних європейських народів. Як патріот України та своєї рідної Сокальщині я вірю, що це можливо зробити тільки об'єднавшись з однодумцями. На щастя, їх стає все більше. І мені як громадянину, як лідеру Громадської організації "Наш дім – Сокальщина", повірте, постійно є над чим працювати. Тож давайте не будемо звертати уваги на всі політичні чвари та баталії у високих кабінетах. Берімось за роботу!

– Дякую вам за розмову!

Розмовляв Михайло СУШКО.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Крадіжки з автомобілів: злочини, які простіше попередити

Поліція вживає заходи для встановлення осіб ...