Цікаво знати

До чого призведе олімпійський спокій?

Останнім часом набула розголосу ситуація з мостом на дорозі від траси Червоноград – Радехів до Соснівки через село Волсвин.

Міст у 1949 році спроектував «Союзтранспроект», як тимчасову транспортну розв’язку для забезпечення доставки матеріалів та обладнання на будівництво шахт №№ 2, 5 «Великомостівські». В 1953-ому міст здали в експлуатацію. Оскільки споруда мала тимчасовий характер, то було, як виключення, прокладено по автомобільному мосту залізничну колію, та відповідно міст передано на баланс Вантажно-транспортного управління.

Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове. Були збудовані копальні, які постачали «сонячний камінь» електростанціям Галичини. По відпрацюванню покладів, шахти №2 та №5 «Великомостівські» було закрито, залізничні колії – розібрано, а тимчасовий міст ось уже шістдесят літ вірно слугує людям.

Та невблаганний час і природні стихії «зробили» свою справу: міст потихеньку руйнується, гниють дерев’яні конструкції настилу та несучі бруси. Необхідно проектувати реконструкції та вкладати кошти у відновлення моста. Після цього він ще довго слугуватиме людям. Та у ВТУ ДП «Львіввугілля» немає на це коштів. Двома словами, міст «випав» з технологічного ланцюжка і вже не потрібен вугільникам.

Керівництво ВТУ неодноразово зверталось у різні інстанції з проханням передати міст на баланс зацікавленим організаціям. Але ті виявились абсолютно незацікавленими, і проблема залишається невирішеною уже багато років. А за листами можна скласти «літопис» кадрових змін в райдержадміністрації та облавтодору.

Між тим, контролюючі організації регулярно забороняють експлуатацію моста.

У 1993-ому, після детального обстеження і випробування мостовипробувальною станцією Львівської залізниці, рух через міст заборонили.

Через десять років приписом Червоноградської державної гірничої технічної інспекції проїзд автотранспорту знову був заборонений.

Минуло ще 10 років, і в 2013 р. Інститут проблем надійності машин і споруд, після обстеження, складає технічний звіт, в якому рекомендує негайно припинити автомобільний проїзд по мосту.

Зазвичай, жахаємося, коли станеться якесь нещастя, кажемо: а де були відповідні організації? Наразі, поки Бог милував. Але перебуваючи на мосту, зрозумів, що ненадовго. Пішохідний тротуар зруйнований і люди ідуть по проїжджій частині мосту. Дерев’яні конструкції гнилі. Рух досить інтенсивний: за 30 хвилин проїхало 20 автомобілів, в тому числі чотири вантажівки.

У Волсвинській сільській раді голова та секретар повідомили, що прийнято рішення про передачу моста на

баланс органу місцевого самоврядування.

Дивує позиція облавтодору. В них на балансі дорога, посередині якої аварійний міст, а у них… олімпійський спокій. До того ж дорога, якою можна ще їхати, на відміну від відтинку Червоноград – Радехів та Червоноград – Сокаль.

Відсутні знаки про заборону проїзду, хоча ВТУ регулярно скеровує листи в ДАІ. Залізничники регулярно виставляють таблиці з написом, що міст в аварійному стані і рух по ньому категорично заборонений, та їх зривають.

Формально ВТУ ДП «Львіввугілля» повинно демонтувати зайвий в технологічному процесі та небезпечний міст, але тоді село Волсвин буде відрізане від Соснівки, і дорога стане неактуальною. А нещодавно по несучих конструкціях мосту прокладено ще й газопровід, який при значній аварії на мосту може бути зруйнованим.

Олександр ХАРЛАМОВ.

Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews