Цікаво знати

Якою мовою ми розмовляємо?

Мовне питання в Україні не припиняє втрачати своєї актуальності, але про яку мову насправді йдеться: мову, «язык» чи суржик?
 
В громадському транспорті нас просять «подвинутся», а в черзі «поторопитися». Не встигнете в цю чергу стати, як вже питають, хто «послідній». Для незнайомців чоловіки – «мужчіни», а жінки – «дєвушкі» або навіть «тьоті», щоправда не своїх племінників.
 
У кафе і барах пригощають «їдою», вином в «бокалах» і водою в «стаканах». За ці харчі розраховуємося і чемно чекаємо «здачу». І добре, якщо чекаємо, можна ж іще «підождати».
 
В школах і вишах (чи «вузах»?) пишуть на «бумазі» ручками і «карандашами», та ще й стирають це все «резинками».
 
На вулиці питають «Котрий час?», з вікон іномарок лунає російський шансон, а з вуст людей поруч – одні «бліни». Складається враження, що «блінів» більше, аніж шлунків, що їх можуть перетравити. Пардон, «желудків». Ідилія.
 
Не є дивним, що українська мова не може протистояти російській, якщо сама вона понищена самими ж українцями. Це як невдалий шлюб – мова вийшла заміж за «язык», а після розлучення чоловік посягає на майно. Зате хворобливі діти-суржики, всі на мамі. От ті «діти» і закрадаються у наше повсякденне спілкування, спершу непомітно, а потім, як всі діти, підростають. Згодом ідуть з дому, а стара мати помирає сама. Не доглянули її.
 
Екологія мови – одне із найважливіших питань будь-якого патріота. Пийте з пляшок, а не з «бутилок» і не отруїте її, викидайте сміття, а не «мусор» і не забрудните. Мовне сміття не ділиться на пластик, скло і папір, воно не йде на переробку. Його просто треба викорінювати, бо вже краще мовчати, аніж наносити мові кожним третім словом болючі рани.
 
Соромно, що з вуст дівчини, яка спілкується зі всіма російською мовою, українська звучить соковитіше і приємніше, навіть правильніше, аніж з моїх власних. Соромно, що освічені люди допускаються у спілкуванні державною мовою помилок, а неосвічені взагалі не знають, якою мовою розмовляють – якимось химерним гібридом. Мені соромно. А Вам?
 
Христина КАЛИН, cтудентка другого курсу факультету журналістики

Голос Сокальщини на GoogleNews