Допис Петра Бенюка у часописі "Голос з-над Бугу" зачепив струни і мого серця, бо й сама не раз була свідком таких ганебних конфліктів між пенсіонерами і водіями автобусів, маршруток, де останні висловлювали аргументи, що за законом не можуть брати в салон більше одного пенсіонера з посвідченням і не дуже ввічливо виставляли стареньких на холод, щоб ті чекали наступного рейсу. Від побаченого стає соромно і навіть страшно, що робиться з людьми. "Дозаконотворились" до того, що літня людина має терпіти таку наругу і приниження! Якби ж так ретельно виконували всі закони! А тим часом через недолуге законодавство люди похилого віку, які все своє доросле життя тяжко працювали, отримують мізерні пенсії, ледь животіють. І тепер ще й, як жебраки, змушені проситися у той автобус, показуючи посвідчення. Це треба негайно припинити. Відмінити цей ганебний циркуляр, який водії так ретельно виконують. Водії, та ж ви люди, то де ж ваше милосердя?
Так, більшість із нас ледь зводить кінці з кінцями такі реалії. Але давайте залишатись ЛЮДЬМИ. Зрештою, не на плечах везете пенсіонерів, то ж яка вам різниця один, двоє чи троє у салоні. Це ж наші і ваші матері, бабусі, дідусі… Вас теж чекає старість. І, дай Боже, коли вона настане, щоб водії маршруток зустрічали вас усмішками, а не випроваджували стусанами в плечі!
Галина АДАМЧУК,
м. Сокаль.