Відповідно до п. 4, ч. 3, ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення", роботодавці зобов'язані подавати до центру зайнятості інформацію про:
* попит на робочу силу (вакансії);
* заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва й праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" Міністерством соціальної політики затверджена форми звітності та порядки їх подання: Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за N 988/23520 форма звітності N 3ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".
Форма звітності N 3ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Принагідно повідомляємо про те, що відповідно ч. 1, ст. 53 цього ж Закону посадові особи:
* органів виконавчої влади,
* органів місцевого самоврядування,
* підприємств, установ та організації,
* фізичні особипідприємці,
винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, Законом України "Про зайнятість населення", Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загально-обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Законом України "Про зайнятість населення" передбачено підтримку роботодавця у напрямку збільшення кількості робочих місць для працевлаштування безробітних, а саме: компенсацію фактичних витрат роботодавцю на сплату єдиного внеску на загально-обов'язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок) за працевлаштування осіб, яким надано статус безробітного, на нові робочі місця. "Компенсація" означає відшкодування роботодавцю фактичних витрат нарахованого єдиного внеску, сплаченого за працевлаштованого за направленням служби зайнятості на нове робоче місце зареєстрованого безробітного за місяць, за який такий внесок сплачений.
Відповідно до ст. 24 цього Закону передбачені заходи сприяння зайнятості запроваджуються для внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних, а саме:
1) компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої
адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування, а також витрат для проходження за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;
2) компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.
Для одержання права на компенсацію повинні бути дотримані певні умови. Якщо ви вирішите скористатися даною послугою звертайтесь до центру зайнятості.
Людмила ВЕСЕЛОВА, начальник відділу взаємодії з роботодавцями Сокальського районного центру зайнятості.