Цікаво знати

Сім’я – одна з найдавніших форм спільності людей

Вона виникла раніше, ніж нації, держави, ще за часів первісного суспільства. Саме сім'я була, є і, мабуть, завжди буде найважливішим середовищем формування та розвитку особистості.

Для жінки сім'я – це можливість нормально існувати, спокій і впевненість у собі, матеріальна і моральна підтримка, відчуття радості й щастя, повноцінне виховання дітей. Чоловіку сім'я надає стимул до життя, допомагає у подоланні труднощів і негараздів. Для дитини сім'я відіграє важливе значення насамперед тому, що дає перші і найважливіші знання про життя, про взаємини з людьми. Сім'я створює матеріальні та моральні умови для її зростання, формує моральні життєві основи та статеворольові установки.

Проблеми сімейного виховання завжди привертали увагу педагогічної науки та психології, адже сім'я  один із найважливіших виховних інститутів, значення якого для особистості важко переоцінити. Сьогодні сім'я переживає серйозні труднощі. Їх і причини, що викликають зниження педагогічного потенціалу сім'ї, вивчають соціологи та психологи.

Основна виховна функція сім'ї  формування особистості дитини. Сімейне виховання засновується на емоційному, інтимному характері відносин. Байдужість батьків, які не задовольняють прагнення дитини до спілкування, до спільної емоційно забарвленої діяльності, призводять до затримки соціального розвитку дитячої особистості і навіть формування її асоціального характеру. В благополучних сім'ях батьки передають дітям власні духовні цінності, на основі яких вибудовуються певні моделі життя; дітиправопорушники здебільшого виховуються в сім'ях, де духовні ціннісні орієнтації не є важливими для батьків, ставлення дорослих до дітей авторитарне, повністю байдуже, навіть вороже. Діяльність таких батьків регулюється не прагненням досягти значущих цілей, а намаганням уникнути можливих негативних наслідків своїх дій або своєї бездіяльності. Встановлено, що несприятливі сімейні відносини через дисгармонію батьківськодитячих взаємин порушують психічний розвиток дитини; неадекватні моделі поведінки дорослих призводять до того, що сьогодні в сім'ях близько 4,7%  це "важкі діти", зростає кількість дітей, які "випадають" із сім'ї.

Недоліки у поведінці й характері дітей, на мою думку, є сигналом для перегляду батьками власної поведінки і загалом взаємовідносин у сім'ї. Їм повинна бути притаманна культура взаємин, загальний дух сім'ї, тобто, батьківська мудрість.

Ким же для дитини виступають батьки? Поперше, джерелом емоційного тепла і підтримки. Подруге, владою, найвищою інстанцією, розпорядником благ. Потретє, зразком і прикладом для наслідування. І почетверте, порадником. Різні стилі догляду, поведінки, взаємодії  визначають напрями розвитку дитячої самосвідомості. Саме через особливості усвідомлення дитиною свого "Я", свого місця в навколишньому світі, в житті, в сім'ї, серед близьких відбувається розвиток особистості, становлення характеру та закріплення певних норм поведінки. До того ж найголовнішим у цьому процесі є її емоційнопсихологічне самопочуття.

На важливості прикладу батьків у вихованні дітей акцентував увагу А. Макаренко. І сьогодні добре відомі його слова, з якими він звертався до батьків: "Ваша власна поведінка  найголовніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, або повчаєте її, або наказуєте їй. Ви виховуєте її у кожний момент вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви одягаєтесь, як ви розмовляєте з іншими людьми і що говорите про інших людей, як ви радієте або сумуєте, як ви спілкуєтеся з друзями і з ворогами, як ви смієтеся, читаєте газету  все це має для дитини велике значення".

Провідним елементом змісту виховання в сім'ї може і повинно стати формування у дитини позитивної самооцінки, образу "я", "яконцепції".

Шановні батьки! Триває новий навчальний рік. Це важливий період у житті ваших дітей, час, коли їм потрібна ваша підтримка, ваше розуміння. Пам'ятайте, що секрет формування позитивної самооцінки дитини полягає в доброзичливому ставленні до неї, готовності прийняти її такою, якою вона є, але водночас і в умінні встановлювати при цьому відповідні заборони.

Головне ваше завдання  зуміти подивитись на світ очима своїх дітей, спробувати зрозуміти "зсередини" їхню поведінку і почуття, допомогти їм досягти повноти самовдосконалення і самоздійснення.

Надія БОЛІЖУК,
психолог Сокальського НВК "ЗШ ІІІІ ст. № 4ліцей".

Голос Сокальщини на GoogleNews