Дивлячись на Володимира Федоровича Найчука і не скажеш, що цьому чоловіку минуло 94 роки. Хіба що голова білабіла як вишневий цвіт. Кремезний, бадьорий, усміхнений, жартівливий. А за плечима вже стільки літ… Він жив при чотирьох державах: Польщі, Німеччині, Радянському Союзі і, врешті, дочекався своєї Української. На його життєвому шляху було всього: і горя, і радощів. З батьками довелось покидати рідний край Холмщину, переселення на Кіровоградщину, а потім прийшла повістка на фронт, так що запах війни відчув сповна.
У Сокаль Володимир Найчук приїхав у 1954-ому, вже наступного року почав працювати у житловокомунальному господарстві міської ради. А з 1957 р. був бригадиром з озеленення.
Я займався благоустроєм, порядком на дорогах, тротуарах, озелененням міста, висаджуванням дерев, кущів, квітів багатобагато років, думаю, що й дотепер у Сокалі ростуть каштани, які садив я і мої колеги по роботі, розповів п. Володимир.
З 1978 року В. Найчук на пенсії. Має велику родину: дітей, внуків, правнуків. На жаль, дружина відійшла у вічність, яка тяжко хворіла, а чоловік доглядав її. Він не нарікає на свою долю, дякує Богу за даровані йому літа. Правда, хотів би ще хоч кілька років гарно прожити у своїй державі.
З нагоди професійного свята Дня працівників комунального господарства, найстаршого комунальника міста Володимира Федоровича Найчука привітали голова та заступник голови міста Сокаля Богдан Зарічний та Олег Олійник, побажали многих літ життя і подякували за багатолітню чесну і сумлінну працю на благо сокальської громади.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.
