Home / Цікаво знати / Талановита художниця, поетеса та непересічна людина Ганна Шурма

Талановита художниця, поетеса та непересічна людина Ганна Шурма

З нагоди урочої події  90-ліття талановитої художниці, поетеси та непересічної людини  Ганни Шурми, працівники Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького завітали до ювілярки, аби скласти їй свої сердечні привітання. Сьогодні ця хвилююча зустріч з пані Ганною та її чоловіком паном Ярославом згадується нам особливо приємними враженнями й зворушенням.

Художниця сидить у вишитій сокальській сорочці. Лагідна, усміхнена та сповнена переживань, що навіяні спогадами. Хата якось поособливому затишна, зігріває теплом і спокоєм… На стінах  малярські роботи мисткині, вишивка. Оселя подружжя  справжній зразок українського традиційного житла.

У нашій розмові пані Ганна часто згадує рідний Цеблів, де вона народилася 12 жовтня 1924 року в інтелігентній родині Михайла та Марії. Тут пройшло її дитинство. Цеблів, перша історична згадка якого датується 1575-м роком, має давню історію. Завдяки наполегливій просвітницькій роботі вчителів, священиків у кінці XIX  на початку XX ст. село розвивалося в національносвідомому руслі. Вагомим внеском у духовний розвиток села була робота сестер Згромадження св. Йосафата Обручника. Сестри навчали дітей катехизму, доглядали за церквою, опікувались хворими.

Активними учасниками культурного життя Цеблова були батьки художниці, з кого маленька Гануся брала приклад в усьому. Батько тривалий час очолював Товариство "Просвіта". Мати, артистично обдарована особа, залюбки вишивала, плела ґердани, писала чудові сокальські писанки. А ще була секретарем цеблівського "Союзу Українок" й разом з чоловіком брала участь у діяльності місцевого драматичного гуртка. Сім'я художниці мала засоби та дала дітям добру освіту.

Після закінчення цеблівської сільської школи у 1939 році Ганна Шурма вступає до приватної чотирикласової української гімназії в Белзі. Тут провчилась лише два роки та була змушена перервати навчання у зв'язку із початком Другої світової війни й німецькою окупацією краю. Продовжити заняття змогла у торговельній школі м. Белза (1941-1943 рр.), з українською мовою викладання. Згодом довелося переїхати до Сокаля, де вступила до Державної Торговельної фахової школи (1943).

З цим містом мисткиню пов'язало багато світлих спогадів, які назавжди залишились у її серці: "Одне з кращих містечок нашого краю, місто моєї юності",  каже п. Ганна. Саме тут вона зустрілась  з майбутнім чоловіком, саме тут з’явились її перші поезії.

Навчаючись у Державній Торговельній школі, у 1944 році, Ганна Шурма, як і ЇЇ патріотично налаштовані товариші, вступила в ОУН. Організація спрямовує її на військовий та санітарний вишколи (1945-1946 рр.). Під час проведення однієї з каральних операцій НКВС, разом з іншими дівчатами, арештували і Ганну Шурму.

На долю художниці випало і чимало інших подій, які закарбувались у її пам'яті на довгі роки. Майстриня у своїй розповіді часто повторює: "Що ми пережили! Я дивуюсь, що я ще живу…". "Але Бог дає, як треба жити",  заспокоює жінку п. Ярослав.

Найбільш трагічним потрясінням своєї молодості, яке Ганні Шурмі, як і багатьом сім'ям довелось з болем пережити, стала депортація українців з території Польщі у 1946 році, під час так званої операції "Вісла". Усе, що залишилось за тим пройденим бар'єром, на її маленькій батьківщині Цеблові, авторка з трепетом у майбутньому змалює у своїх щирих роботах  чисельних живописних розповідях про свята і будні її односельців.
Сім'я мисткині була переселена у Тернопільську область, але згодом, відшукавши помешкання на околиці міста Львова, переїхала туди. У Львові молода Ганна може втілити свою мрію  професійно навчатись малярству. Мисткиня 1950 року вступає до художнього училища ім. І. Труша одразу на другий курс, але їй не вдалось завершити навчання. Одружившись у 1952 році, Ганна їде за своїм чоловіком у Сибір, куди він отримав скерування. "Там, у Сибіру, перед моїми очима постав цілком незнайомий мені жорстокий, холодний світ",  згадує Ганна Шурма. Цим споминам вона присвячує вірш "Спогад із сибірської тайги".

Повернутись до улюбленої справи  малярства Ганна Шурма змогла у зрілому віці, коли діти підросли і створили свої сім'ї. У 1980-х рр. художниця плідно працює: малює живописні та графічні композиції, пише поезію. Натхненням для неї є спогади дитинства та юності, образи батьків, сцени з традиційних народних обрядів, учасником яких була і сама мисткиня.

Мистецтво Ганни Шурми  це свіжий та чистий погляд на світ, щира наївність та фольклорна барвистість, радість від пізнання навколишнього світу. Художниця працює в двох напрямках  в царині "наївного" малярства та з неменшим успіхом пише поезію. Тісним та невід'ємним у багатогранній творчості мисткині є зв'язок з культурою народу та його мистецтвом. А безперечними складовими душі народного малярства є прадавні світові цінності: краса, добро, мир, любов, сім'я, оселя, праця. Саме вони і становлять тематичне ядро творчості художнього світу Ганни Шурми.

З дитинства Ганна, яка успадкувала артистичні обдарування її матері, добре вишивала, мережила, плела ґердани. Та понад усе художниця любила малювати свою землю, знайомі краєвиди, безмежні простори полів і зелених лук, а особливо  любила зображати небо: "У хмарах бачила різні дива: квіти, гори, замки, військо. Любила в дитинстві самоту, бродила високими травами і вела розмову з птахами, жуками, метеликами".

За своє довге життя Ганна Шурма створила понад три сотні творів: акварелей, рисунків та олійних полотен. Перші її композиції, які були створені у період навчання в училищі ім. І. Труша в 195152 рр.  це переважно графічні твори. Через тридцять років, сформувавши та осмисливши дорогі їй цінності, мисткиня виплескує свої емоції у живописних полотнах. Ганна малює олійними фарбами, пробує себе у різних жанрах: пейзажах, портретах, натюрмортах. Створює композиції на побутову та обрядову тематику.

Майже за десять років творчих пошуків художниця настільки впевнено утвердила себе у мистецьких студіях, що наважилась на свою першу персональну виставку у Львівському історичному музеї (1989 р.). Із Національним музеєм у Львові ім. Андрея Шептицького у мисткині склались особливі творчі стосунки. Перша виставка Ганни Шурми спільно з Ганною Шабатурою відбулась у музеї в 1995 році. Для неї це була справжня подія.

Як говорить сама авторка: "Це була велика честь винести на суд глядачів свої роботи". Наступного разу її живописні твори виставлялись у стінах НМЛ 2007 року в рамках проекту "Різдво у Львові". Ідея виставки прозвучала у словах художниці: "Молодій зміні України присвячую оці мої твори, в яких я прагнула зафіксувати прадавні гуманні традиції мого народу". У 2000 році Ганна Шурма подарувала до колекції Національного музею у Львові 32 живописні роботи.

Майже всі сюжети у її творах  це події з дитинства та юності, які відбувались на Сокальщині, у рідному Цеблові. "Це село, його люди на все життя зігріли мене своєю любов'ю"  згадує п. Шурма. Авторка з особливою пошаною та глибокою прихильністю змальовує картини побуту і праці в українському селі. Внаслідок цього з'явилась серія робіт на побутову тематику: "Жнива", "Несу женцям воду", "Обжинки", "Косовиця'',, "Сніданок косарів", "Звіз сіна", "Збирання і обробка льону", "Тіпання і чесання конопель", "Білення полотна", у яких оспівані краса та багатство української землі, її талановитий, працьовитий народ. Цими полотнами художниця показує циклічність селянської праці. До усіх своїх композицій на побутову та обрядову тематику авторка робить своєрідні коментарі: описує конкретну подію, як знавець традицій підкреслює цікаві деталі чи присвячує віршовані рядки:

Цвіркунчиків стихає стоголосся
І гаряче так дихає земля,
Вмирає стигле і важке колосся,
Щоб дати комусь іншому життя.

На особливу увагу заслуговують твори мисткині обрядової тематики, де Ганна Шурма вміло демонструє обізнаність з народними звичаями, обрядами та традиціями Сокальщини. Серію цих композицій майстриня назвала "Весільні обряди у Цеблові". Цим полотнам художниці властиві таємничість та урочистість. Шурма будує багатофігурні композиції, персонажі яких занурені у дійства підготування наречених до шлюбу. У роботі "Розплетини" художниця зображає інтер'єр селянської оселі: на стінах образи, родинні портрети, увінчані рушниками.Ж та килими, попід стінами лави, на яких сидять дівчата та молодиці; на передньому плані, на стільці  молода, котрій розплітають косу. Усі зображувані одягнуті у народні строї. Авторка достеменно фіксує українське традиційне вбрання та багатство народної вишивки Сокальського регіону. До цієї групи полотен належать також твори: "Молоді просять благословення", "Молоді їдуть до шлюбу", "Ідуть придани".

Низку робіт присвятила Шурма і найбільшим християнським святам у році  Різдву та Великодню. Із великим трепетом авторка змальовує містерію зимових свят. Серію робіт різдвяної тематики розвивають  "Різдво", "Свята ніч в Карпатах", "Ідемо з Колядою", "Щедрий вечір", "Свячення води. Йордан". Глядач неначе занурюється у засніжені сільські пейзажі з вузькими вуличками, зачаровується зимовою ніччю у Карпатах, вдихає прозоре гірське повітря, що струмить з полотен, стає співучасником Різдвяних свят і забав. Поринути в зимовий настрій допомагає і холодний синюватосріблястий колорит, яким позначені всі композиції цієї тематики.

Цікава серія робіт про Великодні свята, у яких п. Ганна з ностальгією звертається до щасливих хвилин юності. Авторка будує велелюдні композиції  зображає громаду села на подвір'ї церкви. Яскрава, соковита весняна зелень святочно звучить у поєднанні з білим кольором народного вбрання дівчат та дітей. Майстриня також демонструє обізнананість з сакральною архітектурою рідного краю. Це простежується в барвистих композиціях: "Великдень", "Гагілки", "На Зелені свята".

Художниця від природи наділена талантом інтуїтивного відчуття кольору. Якийсь неймовірно теплий колорит присутній у всіх її творах. Вони неначе випромінюють внутрішнє золотаве тепло. Особливо це прочитується у пейзажних композиціях Ганни Шурми, у її сценах селянської праці у полі. У своїй живописній палітрі авторка використовує всі відтінки жовтого та зеленого кольорів, що робить її роботи життєрадісними та світлими. Ще однією характерною рисою цих полотен є відчуття художницею просторовості, глибини та перспективи.

Творчість Т. Г. Шевченка, якою Ганна захоплювалась ще з молодих літ, знаходить відгомін у роботах мисткині. II хвилює поезія генія, сила пророчих слів Кобзаря. Під дією цих слів авторка створює композицію "За байраком байрак" за однойменним твором Тараса Григоровича. У цій роботі присутня естетика символізму  тривожні думи козака художниця намагалась передати за допомогою експресивних хмар.

Не оминули тонкої натури та знайшли відголос у творчості мисткині і важливі історичні події. Композиція "Чорнобильська мадонна", стала реакцією Г. Шурми на найбільшу техногенну катастрофу XX ст. Проголошення ж Україною Незалежності викликає настільки сильне емоційне піднесення художниці, що вже наступного дня вона береться за виконання символічного полотна "Вільна Україна". В цій картині авторка торкається найважливіших сторінок з історії України.

Серед творів наївного малярства Ганни Шурми є і ряд натюрмортів та кілька пейзажів львівського передмістя. Реалізовує себе мисткиня і у портретному жанрі. Пані Ганна портретує найближчих та найдорожчих їй людей  бабуню Катерину, діда Пилипа, матір та чоловіка. До цієї групи робіт також належать автопортрет та портрет заслуженої артистки України Ніни Матвієнко.

Протягом життя художниця та поетеса відчувала потужне розуміння та підтримку своїх рідних у творчості. Найбільше їй у цьому допомагали мама і чоловік, котрий хоч і був за фахом інженером, але мав велике чуття до мистецтва, сам різьбив по дереву, прекрасно співав баритоном. "Чоловіка мого я вважаю справжнім і дорогоцінним даром для мене від Бога. Він впродовж мого життєвого шляху  такий вірний і добрий для мене друг і таку значну роль відіграє у моєму житті і творчості",  каже мисткиня. Своєму чоловікові, пану Ярославу, Ганна Шурма присвятила і проникливі вірші:

I нам з очей лилась весь час любов,
Як води кришталеві гірських рік…
Терези переважили  життя!
І доля поєднала нас навік.

Протягом нашої зустрічі п. Ганна часто запитує себе: "За що Бог подарував мені стільки літ?" Може, щоби попри все створити та показати людям свої чудові теплі, щирі полотна, які безперечно належать до багатого спадку народного мистецтва України. Адже лише народні естетичні ідеали здатні відчинити нам вікно у світ справжніх цінностей, які формують відчуття прекрасного, повертають нас до забутих обрядів, образів, традицій. У цьому нам завжди буде допомагати самобутня творчість талановитої мисткині, поетеси і просто чудової людини Ганни Шурми.

Ірина МАТКОВСЬКА, молодший науковий співробітник Національного музею у Львові.

 

 

 

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Чим відрізняються льодоходи для жінок і чоловіків?

Як захистити себе на слизькій дорозі? ...