Home / Цікаво знати / Типи стабілізаторів напруги та їх відмінності

Типи стабілізаторів напруги та їх відмінності

Стабілізатори напруги бувають декількох видів.

Напівпровідникові стабілізатори лідирують серед моделей. Більшість виробів, виготовлених в Україні, створені із застосуванням подібної технології. В якості основи використовується автотрансформатор, забезпечений двома висновками на обмотках. Величина вхідного напруги задіє різну кількість витків обмотки і силових ключів. Таким чином, змінюється коефіцієнт трансформації. У даної конструкції є ряд позитивних особливостей:

    висока швидкість роботи;
    
досить великі робочі діапазони;
    
відсутній ефект спотворення синусоїди;
    
відсутність механічних частин підвищує надійність моделей.

Недоліки таких стабілізаторів напруги: ступінчастість при перемиканні режимів роботи (характеризується морганням лампочок освітлювальних приладів). Усунути дану проблему досить просто: необхідно підвищити точність настройки і збільшити кількість режимів для регулювання напруги в мережі.

Електродинамічні стабілізатори також заслуговують на увагу. Подібна система роботи реалізована в моделях General Electric. Що стосується конструктивних особливостей, то вони виглядають таким чином: усередині стабілізатора розміщений ЛАТР. Його роботою керує невеликою сервопривід. Всі зміни напруги в мережі оперативно відстежуються приладом. У потрібний момент спрацьовує електроніка, яка передає команди електричному двигуну. Він керує діями щітки ЛАТРа, яка займає необхідну позицію.

Переваги подібних моделей очевидні: висока точність у процесі стабілізації, повна відсутність спотворення синусоїди. Крім того, відзначається великий діапазон регулювань і плавність переходів в режимах роботи. Єдиний недолік такої конструкції – низька швидкість реагування на зміни в мережі. Дані моделі підходять споживачам, які використовують мережі без різких стрибків напруги.

Ферорезонансні моделі стабілізаторів все ще присутні на ринку. Але час їх існування добігає кінця. Безліч недоліків і негативні особливості в конструкції перевищують позитивні моменти. Основні мінуси таких стабілізаторів: висока небезпека вибуху конденсаторів, низькі параметри діапазону роботи, можливість функціонування тільки під навантаженням. Заводи знімають з виробництва такі моделі і переходять на більш якісні та сучасні типи стабілізаторів.

Релейні стабілізатори відносяться до сімейства дискретних моделей. Перемикання режимів відбувається за допомогою магнітного реле. Мінуси очевидні: залипання реле, вихід з ладу, старіння окремих елементів.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Два потужних холдинги – Sport Life та “РІЕЛ” – вирішили об’єднати свої зусилля задля досягнення спільних цілей

Дві успішні компанії українського ринку вирішили ...