Home / Цікаво знати / В м. Сокаль усі бажаючі мали змогу переглянути документальний фільм “Українська революція”

В м. Сокаль усі бажаючі мали змогу переглянути документальний фільм “Українська революція”

13 грудня в Народному домі м. Сокаль усі бажаючі мали змогу переглянути документальний фільм "Українська революція". Присутні поспілкувались з Тимуром Баротовим (на знімку  справа)  морським офіцером, капітаном II рангу запасу ВМС ЗС України, громадським діячем, журналістом, актором, режисером (брав участь у створенні документальних фільмів "Тризуб Нептуна", "Українська революція" та інші) Тимуром Баротовим. Під час російської агресії на сході України він був командиром роти в батальйоні "Айдар". Як військовий журналіст, проходив службу у телерадіокомпанії "Бриз" Міністерства оборони України в Севастополі. Тісні зв"язки підтримували з ТРК "Сокаль". Свого колегу представив глядачам голова районної ради Микола Пасько, донедавна  генеральний директор ТРК "Сокаль". У свою чергу Т. Баротов поділився спогадами про службу, війну, працю над документальними фільмами. Присутнім продемонстрували документальну стрічку "Українська революція". Це документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Всеволода Петріва. Дія фільму розгортається під час Перших Визвольних Змагань 1917-1921 років та розповідає про участь в них полку імені кошового Гордієнка. Ця кінострічка засвідчує, що історія майже сторічної давнини і сучасні події на сході України нічим не відрізняються. Українці продовжують боротись з одним і тим самим ворогом, з тими самими імперськими ідеями, воюють під жовтоблакитним стягом. Як і тоді, так і зараз окупант переважає своєю чисельність та озброєнням, але добровольці стають на захист своєї держави,  зазначив Т. Баротов. 

Тривали зйомки кінострічки два роки і прем'єра першої частини відбулась у 2012-ому, а другої  у 2013 р. Режисер фільму Іван Канівець, текст читає народний артист України Богдан Бенюк, який, до речі, зіграв роль Михайла Грушевського. Ще одне знайоме обличчя  народний депутат України шостого та сьомого скликань Олесь Доній у ролі Симона Петлюри, Тимур Баротов  виконавчий продюсер і актор. 

Микола Пасько: 

Ви маєте унікальний шанс спілкуватись із людиною, яка все своє свідоме життя поклала на вівтар розбудови України, він з перших днів захищав ідеали Майдану. Це мій друг, з яким ми більше десяти років дружимо  Тимур Баротов. Він  військовий журналіст, працював у Севастополі на радіо, це була фактично єдина радіостанція, на якій звучала українська мова і українська пісня. Ми познайомились, коли вони приїхали до Сокаля і сказали: "Допоможіть нам з українською базою пісень, бо ми бачимо, що радіо "Сокаль"  україномовне". Це було в 2002 році. В той час ми їм надали нашу українську базу пісень, і ті пісні, які звучали на хвилях сокальського радіо, ті самі були і на хвилях телерадіокомпанії "Бриз". Це була єдина телерадіокомпанія військово-морських сил України, яку було чути до Середземного моря і на російській Кубані. Наступна наша зустріч відбулася на Майдані, коли я стояв біля Будинку профспілок і побачив, як Тимур ішов з рюкзачком, ми привітались і поспілкувались. Наступна наша зустріч відбулась уже в Сокалі, коли Крим захопили і він змушений був терміново вивозити свою сім'ю. В його машині пробивали колеса і він на спущених мусив тікати з російських блокпостів. А мусив тікати, бо його попередили: за тобою завтра прийдуть. Бо Тимур належав до тих офіцерів, які боронили Україну, які не боялись в той час ходити до пам'ятника Тарасові Шевченку і покладати квіти, носити прапорці України. В Севастополі це було непросто, бо це не в нас, у Сокалі. Після звільнення з радіо "Бриз", Тимур почав себе реалізовувати як кінорежисер, ось цей фільм  це його дитина.

Тимур Баротов: 

Щиро дякую усім, хто знайшов час прийти і подивитись кіно, яке знімалось не за кошт держави, а за гроші простих українців, і серед них, зокрема, і Микола Паська. Я дякую йому за допомогу. 

В мене є 16 документальних фільмів на військово-патріотичну тематику, в цьому фільмі я є виконавчим продюсером, актором і військовоісторичним консультантом. А крім того, коли звільнявся з лав Збройних сил України з посади старшого офіцера командування Військово-Морських Сил при адміралі Тенюху, це було в 2010 році, коли до влади прийшов Янукович, я та інші свідомі українці відмовились далі служити. Мотивація була така: коли відбувалась інавгурація Президента Януковича в Києві, там знаходився і командувач ВійськовоМорських Сил. Нас, офіцерів, зібрали дивитись на інавгурацію. І ось, що побачили: Янукович підійшов до адмірала Тенюха і призупинився. Адмірал Тенюх  людина, яка підтримувала помаранчевий Майдан, це єдина людина, яка не повстидалась і в погонах вийшла на сцену до людей і сказала: армія з народом. Мене дуже обурило, що Янукович зупинився біля Тенюха і я вголос сказав наступне: "Як офіцер може виконувати накази Верховного Головнокомандувача, яким є Президент, який жодного дня не служив в армії, не складав Присягу на вірність українському народові і двічі сидів у тюрмі. Хлопці, які сиділи поруч мене, розсміялись, думали, що це був просто жарт, повернулись до мене і жартома сказали: "Ну не хочеш виконувати накази, то звільняйся". Наступного дня я цілком серйозно написав рапорт і почав знімати кіно. Знімався і в російських фільмах, де не було нічого поганого проти України, і на ті гроші знімав фільми для України. От така була система. Дружина мене не дуже розуміла: бо я ще й з дому брав гроші. Коли звільнявся, отримав вихідну допомогу, на той час це було 35000 грн., на той час це серйозні гроші. Жінка рахувала, скільки їх треба на ремонт квартири, а ті гроші вклав у кіно "Українська революція". І добре, що не зробив ремонт, бо і так прийшлось залишити ту квартиру. Ніхто не хотів вкладати кошти в українське кіно та ще й з такою назвою, а ми таки його зняли, і це завдяки допомозі небайдужих людей. Сьогодні дуже багато паралелей у цьому фільмі: ворог той самий, ті самі імперські ідеї, та сама спроба побороти Україну, захопити і поневолити наш народ. 

Поруч зі мною  друзі і побратими: Микола Мазикін, громадський активіст, який допомагає нам у проведенні презентацій, він знімався у кіно, а також мій побратим Ярослав Керичинський, мій друг з батальйону "Айдар", офіцер (вони продемонстрували глядачам військову форму тих часів). 

Ще вам додам, що після того, як виїхав з Криму, пішов у військкомат і наполягав, щоб мене призвали. Мені казали: нам моряки не потрібні, бо я капітан ІІ рангу. Хоча я вмів стріляти з різної зброї, стрибав з парашута. І тоді пішов в добровольчий батальйон "Айдар". Воював до моменту поранення, потім було лікування, і згодом, коли повернувся в батальйон, мене призначили заступником начальника штабу, згодом  начальником штабу, першим заступником командира батальйону. І саме з цієї посади в серпні цього року мене демобілізували. 

Тимур Баротов подарував ТРК "Сокаль" диск із фільмом та спеціально погашений конверт, на марці якого фото Всеволода Петріва та кадр з докфільму “Українська революція”.

Прапор, який був знятий у фільмі, згодом був на Майдані у Козацькій сотні, а пізніше  у батальйоні "Донбас". 

Ярослав Керичинський закликав учнів (саме їх було найбільше у залі) бути активними, адже на них покладені усі надії. "Лише активна позиція нас, українців, це вже багато значить. Зараз на сході триває повномасштабна війна, але будьяка війна з рано чи пізно закінчується або перемогою, або поразкою. Я вірю, що вона закінчиться перемогою українців. Як сказав Шевченко: "Борітеся  поборите. Вам Бог помагає!",  сказав він.

Після перегляду документального фільму, бажаючі поспілкувалися з гостями, сфотографувались і потримати в руках зброю. 

Василь СОРОЧУК.

Фото автора.

 

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Два потужних холдинги – Sport Life та “РІЕЛ” – вирішили об’єднати свої зусилля задля досягнення спільних цілей

Дві успішні компанії українського ринку вирішили ...