Як твердить латинське прислів`я, не кожен може бути царем і митцем. Царями стають одиниці, а митцями лише ті, у кого талант. Але як важливо, щоб знайшлися люди, котрі б вчасно побачили у тобі талант, допомогли його розвинути. Тому й особлива вдячність українцям зі Сокаля, Канади, Англії і Австралії, котрі займаються саме такою доброчинною діяльністю, підтримують талановиту юнь, адже з малих джерел виростає велика ріка. Вже п`ять років поспіль у нас на Сокальщині працює проект "Ким я хочу бути і як цього досягти", натхненниками й ініціаторами якого є Юліан Лукомський (на фото внизу) в Сокалі та Христина Чейз (на фото вгорі) в Едмонтоні (Канада). А вже до цих двох добродіїв долучилось досить широке коло людей як в Україні, так і за кордоном. І кожен з них чесно і жертовно працює у своєму напрямку.
Вже не раз у часописі "Голос знад Бугу" публікували дописи про перебіг конкурсу "Ким я хочу бути і як цього досягти". І ось з минулого року розпочався новий проект: у загальноосвітніх, мистецьких школах Сокальщини, будинках учнівської творчості шукали дітей, котрі мають талант до малювання. Серед різномаїття малюнків вибрали найкращі, і художні перлинки 23 талановитих учнів Сокальщини полинули за океан в український музей Едмонтона, де їх оглядали на виставці "Дитячий світ" відвідувачі, котрі мали змогу навіть придбати картини, які припали до душі. Різний вік юних митців: від семи і до шістнадцятисімнадцяти років. Добре, що спеціалісти зуміли в цих творіннях юних віднайти зернинку творчості, фантазії, гармонії кольору і думки.
А нещодавно юних митців, їх батьків гостинно вітали колядками, віншуваннями у стінах Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка. Двадцяти трьом талановитим до малювання дітям, вручали грамоти та нагороди. Їх отримали Вікторія Бабинцова, Анастасія Цьох, Леся Паталай (Сокальський НВК "ЗШ IIII ст. №3колегіум"), Ірина Білань, Юлія Євдокімова, Валентин Шумський (Великомостівський НВК "ЗШ IIII ст.ліцей"), Мар`ян Бурко, Олена Ващишин (Куличківська ЗШ III ст), Наталія Гамадин, Вероніка Гоба, Орест Кравчук, Дмитро Лаврін, Марта Рижок (Сокальська школа мистецтв імені Віктора Матюка), Роксолана Лобай (Сілецька ЗШ IIII ст.), Софія Марчук, Катерина Штикало (Сокальська гімназія імені Олега Романіва), Дмитро Нищерет, Анна Турішина, Олег Шклянка (Сокальська ЗШ IIII ст. №5), Тетяна Приступа (Савчинська ЗШ IIII ст.), Наталія Стецьків (Волицька ЗШ IIII ст.), Роман Шалата, Богдан Новосад (Забузький НВК "ЗШ IIII ст. ліцей").
Привітати юних художників прийшли поважні гості: почесний громадянин м. Сокаля, ініціатор цього доброчинства, а також голова новоствореного фонду "України майбутнє. Сокальщина" Юліан Лукомський. Він у своєму виступі наголосив, як це важливо знайти справжній талант і допомогти йому розвиватися, а також зачитав лист голови виставки робіт українських дітей в українському музеї Канади Альбертської філії Олени ВерхоминГерасимів, котра щиро подякувала за участь у виставці "Дитячий світ", яка проходила з 10 по 14 листопада минулого року. Її відвідали 700 дітей і 200 дорослих, котрі були вражені талантом юних українців, професіоналізмом їх робіт. "Маємо надію і надалі продовжувати ці обміни між українською молоддю в Україні та Канаді. Ми сподіваємось, що Ви зможете і далі продовжувати цю корисну справу з молодим поколінням художників і бажаємо Вам найкращих успіхів у майбутньому". До речі, у наступному році талановиті сокальчани зможуть подати на виставку в український музей Канади не лише малюнки, а й вишиванки, творіння зі соломки, глини, бісеру, витинанки, писанки. Бо ж і тут у нас талантів багато.
Ось така оцінка роботи ініціативного комітету, дирекції загальноосвітніх та мистецьких шкіл, відділу освіти, Сокальського Союзу українок. Про важливість підтримки і допомоги здібним дітям говорили начальник відділу освіти РДА Роман Монастирський, заступник голови РДА Наталія Карташова, міський голова Сокаля Богдан Зарічний, керівник апарату РДА Марія Христинич, директор Сокальської школи мистецтв Ярослав Стефанишин. І, звичайно, на святі не обійшлося без поетичного напутнього слова члена Спілки письменників України Любові Бенедишин: "Є Божий дар, твори, якщо дано. І задум є, а задум – це початок".
А потім була приємна несподіванка. На сцені мольберт і двоє учнів із Забузької школи Роман Шалата та Богдан Новосад під чудовий музичний супровід викладача Сокальської школи мистецтв імені Віктора Матюка Мирослави Михайлюк почали малювати. Звичайно, вони могли намалювати юнку чи епізод на воєнну тематику, а хлопці відтворили практично традиційний фрагмент, який іде десь з серця кожного українця: родинна хата, де лелеки звили гніздо, кетяги червоної калини коло вікна, красиві голівки соняхів біля тину, доріжку обрамляють мамині чорнобривці і сонце велике, яскраве, тепле. Бо ж так має бути вдома, у рідній українській стороні.
Ведуча свята Ірина Калитовська називала прізвища юних художників, зовсім маленьких (наймолодшій Настуні Цьох було лише сім років) і трохи доросліших, котрі щиро дякували тим, хто їх підтримав. Я запитала про враження в учениці Наталії Стецьків з Волицької школи. "Я така щаслива," сказала дівчинка. А поруч стояла її мама, пані Люба, і світилася від щастя за дочку. Що тут ще можна додати. Погоджусь з думкою нашого земляка, композитора, справжнього українця Віктора Матюка, яку у своєму виступі процитував Ярослав Стефанишин: "діти – наша будучність". І цим сказано все.
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.