Home / Духовне життя / Церква Христова вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира.

Церква Христова вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира.

«Словом і ділом уподібнився ти, славний Володимире, до великого Константина, який за християнської епохи народився, але довгі роки провів у поганстві. Ти ж від поган походив, однак полюбив Христа, який тебе полюбив. Відійшовши з радістю до Господа, не переставай благати за нас, що вшановуємо твою пам’ять». Стихира свята.

28 липня Церква Христова вшановує пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира. Це свято встановлене, очевидно, за великого князя Ярослава. Так само, як на початку християнства для навернення язичників до святої віри Господь обрав апостола Павла і згодом для торжества віри в Римській імперії – рівноапостольного Константина Великого, наприкінці Х ст. по Різдві Христовому Господь обрав Володимира, щоб просвітити народ України в християнській вірі. Церква за рівноапостольні труди його в хрещенні свого народу іменує рівноапостольним. 

Володимир був молодшим сином князя Київського Святослава і внуком св. Ольги. Він одержав від свого батька в спадщину Новгород і княжив там кілька років. Після смерті батька, коли почалися сварки між його братами, виїхав за море до варягів. Через два роки повернувся з варязькою дружиною і пішов війною на старшого брата, який захопив його землю, і вигнав з Новгорода. Оволодівши Києвом, Володимир став єдинодержавним Київським князем – мудрим діячем і хоробрим воїном. Вдома ж він був розбещений, жорстокий і мстивий. Як ревний язичник, встановлював повсюди різних ідолів, поклонявся їм і вимагав проводити язичницькі обряди та жертвоприношення. Та все ж усвідомлював, що його боги безсилі, і прагнув знайти істинну віру. Це прагнення і розповіді мудрої його бабусі – княгині Ольги про християнську віру, зрештою, прихилили серце Володимира до прийняття закону Христа. 

У той час, як розповідає літописець Нестор, різні правителі, прагнучи тісніших взаємин з Київським князем, присилали до нього своїх проповідників, аби схилити Володимира сприйняти їхню віру. Великий князь з повагою вислуховував їх. Із них тільки проповідник, присланий від Церкви Православної – грецької, філософ Константин, мав успіх у Володимира. Вчитель розкрив перед ним історію віри та спасіння світу і показав князеві зображення страшного суду. Побачивши, що його проповідь глибоко зворушила Володимира, сказав йому: «Хрестись, якщо хочеш стати по правиці з праведними». За порадою бояр і старців Володимир послав десятьох мудрих мужів у різні країни, щоб вони вивчили суть кожного віровчення. Послані ним мужі повернулись до Києва і з захватом розповіли князеві про Божественну Літургію Православної церкви, яку служив патріарх у Константинополі. «Не знаємо, – говорили вони, – на небесах ми були, чи на землі, нам здавалось, що в храмі ангели співають разом з хором, і ми знаємо про те, що там під час служби Бог перебуває разом з людьми». Володимир вирішив стати членом Церкви і, як мудра Ольга, прийняти таїнство святої віри безпосередньо з рук царів і святителів грецьких. Та в ньому була гордість язичника, тож він вважав, що принизливо князеві Київському просити наставництва у греків. Він хотів зброєю завоювати закон любові і миру. 

Зібравши численне військо, вирушив на південь, завоював місто Корсунь в Криму і вимагав від грецьких імператорів Василя і Константина руки їхньої сестри, царівни Ганни. На випадок відмови погрожував завоювати Царгород. Ті погодилися видати заміж свою сестру за Володимира. В цей час він захворів, зір почав швидко слабнути. Царівна, прибувши до Корсуня, порадила Володимирові, аби позбутися хвороби, негайно охреститися. І справді, при хрещенні в церкві святого апостола Якова, Володимир тої ж хвилини прозрів. При цьому благодатному знаменні багато людей прийняли хрещення.

За християнським законом, він обвінчався з царівною Ганною і в супроводі кількох грецьких єпископів та священиків повернувся до Києва. По приїзді Володимир відпустив багато своїх жінок, похрестив синів на тому місці в Києві, яке нині називається «Хрещатиком», понищив ідолів, а найважливішого з них – Перуна – звелів скинути в Дніпро. 

14 серпня 988 року наказав усім киянам приходити хреститися. Освятивши молитвою води Дніпра, духовенство разом з першим митрополитом Київським охрестили багато людей, що зібралися на березі великої ріки, яка стала купіллю нашого народу. Володимир поширював і утверджував християнство по всіх містах України, будував церкви. Він піклувався про духовенство, запроваджував духовні школи. Проявляв велике милосердя, дозволяв бідним приходити в його палац. Хто ж не міг прийти – надсилав їжу та одяг до їхніх домівок. На 63-му році життя, 28 липня 1015 року, Володимир помер у своєму селі Берестові. Тіло князя Володимира було покладено в мармурову гробницю поряд з гробницею княгині Ганни в Десятинній церкві. 

В 1635 році митрополит Київський Петро Могила, оглядаючи руїни Десятинної церкви, відкрив гробницю св. Володимира і побачив чесну голову Рівноапостольного князя. Тепер вона зберігається в Києво-Печерській лаврі, у соборному Успенському храмі в срібній раці, поблизу іконостасу.
«Величаємо тебе, святий рівноапостольний князю Володимире, і вшановуємо пам'ять твою, бо ти всю нашу землю просвітив святим хрещенням».
24 липня Церква відзначає пам'ять святої рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської, у святому хрещенні Єлени (969). Вона стала першою християнкою на великокняжому престолі Києва. А її охрещення створило якоюсь мірою передумови християнізації нашої держави. Прийнявши християнську віру, вона піднесла авторитет і своєї особи, і своєї країни в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи. Охрещення Ольги, яке залишилося її приватною справою, дало підстави сучасникам її внука Володимира Великого, хрестителя Русі, казати, що вона була «наймудрішою серед людей».

о. Володимир ЖАРСЬКИЙ,
священик, магістр богослoв’я.

На фото: Владика Макарій, митрополит Львівський УАПЦ, вручає настоятелю церкви Воснесіння Господнього о. Володимиру Жарському медаль Спасителя Господа нашого Ісуса Христа.

Молитва до святого рівноапостольного князя Володимира
О, великий угоднику Божий, богообраний і богопрославлений, рівноапостольний княже Володимире! Зглянься на немочі наші і благай премилосердного Царя Небесного, щоб не прогнівався Він дуже на нас, бо через немочі наші ми щодня чинимо гріхи, щоб не погубив Він нас за беззаконня наші, але нехай помилує і спасе нас, з милості Своєї, нехай вселить у серце наше спасенний страх Свій, нехай просвітить Своєю благодаттю розум наш, щоб ми пізнавали шляхи Господні, залишили стежки нечестя й омани і подвизалися на стежках спасіння та істини, неухильно виконуючи заповіді Божі та настанови Святої Церкви. Благай, благосердний, Чоловіколюбця Бога, щоб Він продовжив на нас велику милість Свою: нехай визволить нас від нападу чужинців, від внутрішнього безладдя, заколотів і чвар, від голоду, смертельних хвороб і від усякого зла; нехай подасть нам добре полиття і врожай плодів земних, нехай визволить нашу землю від усякого лиха, нехай дасть пастирям ревність за спасіння пастви, а всім людям поміч у старанному звершенні служби своєї, і щоб вони мали між собою любов та однодумність і подвизалися з вірою на благо Святої Церкви; і нехай засяє світло спасенної віри в Україні нашій по всіх кінцях її, і нехай навернуться до віри невіруючі, і нехай зникнуть усі єресі і розколи, щоб так поживши у мирі на землі, ми сподобилися з тобою вічного блаженства, хвалячи і величаючи Бога навіки-віків. Амінь.

•Молитва до святої рівноапостольної княгині Ольги
О, свята рівноапостольна княгине Ольго, першоугоднице руська, тепла за нас перед Богом заступнице і молитовнице. До тебе вдаємося з вірою і з любов’ю бла¬гаємо: будь нам у всьому доброму помічницею і сподвижницею. Як ти за життя намагалася просвітити праотців наших світлом святої віри і навчити їх творити волю Господню, так і нині, перебуваючи в небесних оселях, богоприємними твоїми молитвами допомагай нам у просвітленні розуму і серця нашого світлом Христового Євангелія, щоб ми вдосконалювалися у вірі, благочесті й любові Христовій. Тих, що у скорботах і убогості, утіш; тим, що у бідності, подай руку допомоги; покривджених і тих, хто терпить напади, захисти, а засліплених єресями, відпалих від істинної віри надоум. Виблагай для нас у Всещедрого Бога всілякі блага, потрібні для життя земного і вічного, щоб ми, богоугодно проживши, сподобилися стати спадкоємцями в Царстві Христа Бога нашого, Якому з Отцем і Святим Духом належить всяка слава, честь і поклоніння навіки-віків. Амінь.

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Ченстоховська ікона

Ченстоховська ікона – у Червонограді

Славна своєю історією та численними зціленнями ...