"Спасителю наш! Поблагослови, просимо тебе, кожен наш крок, так, щоб ми цю Хресну Дорогу почали і провели на твою славу і на спасіння душ наших.
Ми будемо сьогодні оспівувати і цілувати твої дорогоцінні рани і своїми устами та щирим серцем приносити тобі ревну й гарячу молитву.
Прийми, всемилостивий Господи, наші вірші, пісні, які під час Хресної дороги ми будем засилати до твого престолу".
Напередодні Великодніх свят в церкві святого Архистратига Михаїла відбулась незвичайна Хресна дорога. Її підготувала вчитель 3 Б класу Сокальського НВК "ЗШ ІІІІ ст. №4 ліцей" Надія Пинка зі своїми вихованцями: Діаною Волковою, Дариною Гнатюк, Максимом Кравчуком, Іриною Федюрою, Вікторією Кухарчишин, Іриною та Христиною Луковецькими, Богданом Мужиком, Максимом Новосадом, Данилом Сичем, Любою Стасюк, Владиславом Чабаном, Віталієм Юзвиком. Діти серцем і душею відчували муки Христові. Їх співчуття Ісусові були виражені на обличчях і в голосах, які звучали з великим сумом, що дуже впливало на почуття всіх присутніх. Нам здавалось, що безпосередньо беремо участь у тому Христовому поході. Кожна стація Христових мук була пов`язана з притчею, в якій йшлося, як природа хотіла полегшити страждання Ісусові і допомагала йому. З тих оповідей ми дізналися як звеличували свого Творця кожна квіточка, кущик, деревце, пташина, за те, що подарував їм красу і життя. Розказували діти: коли вояки хотіли взяти колючі гілки тернини, щоб зробити вінок на голову Спасителю, вона затрусилась, скинула весь цвіт і зі всіх сил боронилася, щоб не принести болю Ісусові, колола ворожі руки.
Тернина відтоді щороку в ніч на Страсний четвер стогне і тремтить навіть тоді, коли не має вітру. Вона почуває себе винною в тому, що її колючки ранили голову Христа. Тернина була благословенна Ісусом, і зараз не стогне. Цікава розповідь про жовту квіточку, яка росла край дороги. Побачивши Христа, її пройняв великий жаль і співчуття: "Як же я, така маленька, зможу хоч трішки допомогти йому?". В той час Ісус мліє і падає саме на ту квіточку. Вона прийняла поранене тіло Христове і бальзамом своїх ніжних пелюстків зменшила нестерпний біль Спасителя. Ісус встає і залишає кілька краплинок святої крові на її пелюстках. Своїми добрими очима він глянув на цю тендітну квіточку прибиту до землі. Від його погляду вона ожила і пройнялась чудотворною силою. З того часу вона стала благословенним зіллям, що помагає при різних недугах. В народі її назвали "божа кровця". Ще звучали легендипритчі "Цвяхи", "Бичування", "Береза", "Підсніжник" і т. д. Учні співали пісні "Прийди до мене, милий Ісусе", "Лине пісня про Ісуса", "Я дякую за все". Настя Козловська (учениця 7 класу) виконала пісню "Голгофа", а Катерина Косецька (11 клас) співала "Молитву". Хресну дорогу дитячі розповіді, поезію про страждання Господні супроводжував співом ансамбль "Берегиня".
Щиру подяку висловив настоятель церкви св. Архистратига Михаїла о. Ярослав Збитковський. Хресну дорогу попередньо провели діти у Сокальському НВК "ЗШ ІІІІ ст. №4 ліцей" для учнів початкових класів, на якій був присутній о. Роман Синицький з церкви св. Архистратига Михаїла. Ще одна велична та зворушлива Хресна дорога відбулася у кафедральному соборі св. апостолів Петра і Павла. Люди до глибини душі були зворушені і з сльозами на очах дякували організаторам Надії Пинці, Галині Кравчук та Любові Ксенюк за це прекрасне дійство. Також подякував всім, хто брав участь в тій події о. Ярослав Валюх. Гарну повчальну розмову він мав з діточками і зробив їм маленькі подарунки. Ця Хресна дорога надовго запам`ятається всім тим, хто слухав її. Ми почули як Господь створив все, що найкраще для людей, щоб ми жили в гармонії з природою, а вона прикрашала наше життя. Природа звеличувала свого Творця і посвоєму була вдячна йому. А як ми складаємо подяку нашому Спасителю? Думаю, що кожен з нас під час великого посту зробив собі іспит совісті і підтвердив, що замість щирої подяки, своїми гріховними вчинками наново розпинаємо Христа. Але на щастя є у нас маленькі діти, яких виховують добрі вчителі, які засівають це добірне зерно правди, любові і добра в їхні серця. І, повірте, дорогі батьки, вчителі, вихователі і всі, хто має пряме відношення до виховання підростаючого покоління, що ваша праця, яку вклали у дитячі душі, не буде марною, а укріпить любов до Бога і рідного краю, до краси природи і всього прекрасного. Вона принесе рясні плоди велику допомогу і підтримку дасть Вам духовенство. На щастя, воно в нас є і проводить велику роботу з молоддю.
Марія ПЕТРОЩУК-КУШПЕТА,
політв`язень, член Всеукраїнської координаційної ради Союзу українок.
Фото Юрія Чабана.