Місцевий краєзнавець Павло Бугай з Комарева нещодавно поповнив свою колекцію старожитностей ще кількома знахідками. Зокрема, медальйон із зображенням Пресвятої Діви Марії, на якому є напис: "Матір Божа Тартаківська рятуй нас", а на звороті костел с. Тартакова й напис: "Пам'ятка з Тартакова" (на знімку вгорі) і другий також із зображенням Пресвятої Діви Марії, але на звороті якого образ Найсвятішого Серця Ісуса Христа (на знімку внизу).
Чудотворний медальйон є особистим зверненням Пресвятої Богородиці до кожного з нас, яка є нашою заступницею. Вона вислуховує і допомагає з материнською любов'ю та турботою всім потребуючим.
Ікона Матері Божої Тартаківської вважається чудотворною. У "Книзі чудес і ласк" ("Liber memorabilium") із другої половини XVIII кінця XIX ст. зафіксовано 407 чудотворних зцілень і надзвичайних благодатей. Цікава вона й своєю історією. Цю ікону тартаківцям подарував монах Єремія, який служив в монастирі оо. Василіян, який заснував в селі Волсвин над Бугом Іван Остророг, воєвода Познанський. Монах подорожував по Єрусалиму й приніс із цього святого місця ікону Пречистої Діви Марії. З радістю і вдячністю прийняли тартаківці святу ікону та помістили її в дерев'яній новозбудованій каплиці. Довгі роки стояла каплиця, поки не згоріла під час пожежі. Вогонь знищив все, крім святої ікони, котра залишилася недоторканою. З того часу цій чудотворній іконі вірні постійно віддають шану, а на місці спаленої каплички збудовано велику дерев'яну церкву, в котру і перенесено чудотворний образ. З 1764 р. образ знаходився у костелі.
На підставі висновків авторитетної комісії, 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Медальйон "Божа Матір Тартаківська", ймовірно, є "коронаткою", тобто символічною пам'яткою про коронацію ікони. Упродовж трьох століть храм св. арх. Михаїла був місцем паломництва віруючих латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю.
Чудотворну ікону почепили у Захристії за престолом на стіні. Біля неї було розміщено багато дарів на пам'ять про видужання від хвороб. Серце, що міститься на іконі, свідчить про видужання семирічної Іринки Омелько, яка в 1930 році важко захворіла. Батьки вже втратили будьяку надію й лише щиро молилися Тартаківській Матері Божій. І дівчинка одужала. Тоді брат її батька, чернець Крехівського монастиря, поїхав до Почаєва і звідти привіз серце, яке чудотворній іконі Матері Божої подарував в честь обітниці за видужання Іринки.
Є багато інших фактів, які свідчать про зцілення віруючих від хвороб, які задокументовані у книзі костелу.
Під час Другої світової війни, внаслідок вимушеного переселення поляків до повоєнної Польщі, польське населення покинуло Тартаків, забравши з собою реліквію. В 1965 році відреставрований у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього звели новий храм, до Тартакова вирішили повернути достовірну копію. Її намалював український художник на замовлення отцяпрелата Юзефа Корнаги, пароха з Лукавця.
У 2004 році Папа Іван Павло ІІ посвятив і коронував копію чудотворної ікони. А у травні 2005го відбулася інтронізація посвяченого образу в тартаківському костелі.
І нині Матір Божа Тартаківська зцілює віруючих та є заступницею села та його жителів.
Любов ПУЗИЧ.