Духовне життя

Подарунок від “теплого” Миколая

Крехівський Василіанський монастир св. Миколая укотре втішив багатодітні сім’ї з Сокаля і довколишніх сіл, насамперед, як твердиня духу, місце служби Богові і виховання молодих ченців.

«Помічником» св. Миколая став народний депутат України Володимир В’язівський, котрий вже не вперше опікується багатодітними сім’ями. І цього року він, не лише профінансував нам дорогу, а й подбав про великий і зручний автобус, та ще й солодощі для наймолодших. І діти, і їх мами були приємно вражені і щиро вдячні Володимиру В’язівському за розуміння, підтримку і опіку. Хіба можна тепер сказати, що Миколая немає, і він не робить щедрих подарунків?

Разом з нами цього дня до Крехівського монастиря прибули на прощу діти та молодь з катехитичної школи імені слуги Божого Кирила Селецького при кафедральному соборі св. ап. Петра і Павла у Сокалі, разом з директором о. Ярославом Валюхом і катехитом Галиною Кравчук. Вони і склали подячні молитви Господеві перед чудотворними іконами Пресвятої Богородиці і св. Миколая, пройшли стаціями Хресної дороги, були й на освяченні джерела і брали участь у Службі Божій. Дуже раді, що з Сокаля на прощу приїхали не лише ми.
Дітки разом з батьками дякували Богу за благодійників і просили для них здоров’я, Божої ласки і щедрих дарів св. Духа, щоб Матінка Божа і•св. Миколай були їх заступниками у всіх добрих справах.

Такі прощі потрібні усім, особливо багатодітним сім’ям, де дітки часто хворіють. Ми хочемо започаткувати таку книгу, в якій будуть записи про ласки, отримані завдяки молитвам та праці. І вже є перша добра новина – у дитинки з сім’ї Олени Романюк, з Сокаля, припинилися приступи астми після прощі у с. Страдч. Тому й ми усі разом у Крехівському монастирі промовляли таку молитву:

«О найсвятіша і найдорожча Богородице на чудотворній Крехівській іконі! Сам Ісус зробив Тебе Своєю Матір’ю і нашою посередницею, щоб Ти за нас перед Ним заступалася. Знаєш, Пресвята Діво, чого мені потрібно, тому прошу Тебе: …Не пам’ятай моїх гріхів, а побач мої щирі сльози, з якими перед Тобою стою. Матінко нашого Спасителя, будь милостива до мене і виблагай у Свого Сина те, про що так щиро молю, щоб міг(могла) усім серцем славити Твою любов, доброту й силу. Амінь».

Відвідини Крехівського монастиря дуже велике враження справили на наших дітей, їх мам, і вони радо поділилися ними.

Яна Рак, учениця 4 класу, с. Борок: «Крехівський монастир оточений товстими мурами, за якими чудові краєвиди. Починається він з великої білої брами, на якій мозаїка Матері Божої. Тут є стародавні печери, біля яких дуже гарна капличка Діви Марії. А ще я була на Хресній дорозі, на якій разом зі мною, було багато батьків з діточками. Священик мав дуже повчальні науки. Приїжджайте до Крехова весною, тут дуже гарно».

Анастасія Перетятко з с. Конотопи: «Ми дуже багато уваги приділяємо своєму тілові, а коли їдемо на прощі – лікуємо свої душі. Кожна проща залишає глибокий слід у нашій пам’яті. Людина прагне щастя, всюди його шукає, але воно є там, де присутній Бог. Я вже неодноразово була у Крехові, але кожна поїздка – незабутня, повертаєшся звідти з новими духовними силами. Цього разу на Хресній дорозі ми побували біля чудотворного джерела, набрали свяченої води і збагатилися духовно науками священиків. Щиро дякуємо всім, хто подарував нам цю незабутню поїздку».

Наталія Колтонюк (м. Сокаль): «Скільки себе пам’ятаю, завжди з великою радістю та нетерпінням чекаю поїздки у Крехів, хоча була там чимало разів. Приїхавши у це святе величне місце, хочеться залишитися тут назавжди, тому що це, наче маленький куточок раю на землі. Перше моє знайомство з Крехівським монастирем відбулося ще у шкільні роки, коли ми класом поїхали на екскурсію. В цей час краса місцевості так мене захопила, що залишила незабутній слід у серці. А тепер часто буваю в монастирі отців Василіян на Хресній дорозі зі своєю сім’єю, з вірянами сокальської парафії. І це дає мені сили практикуватися у вірі, зміцнювати її, удосконалювати та збагачувати свої духовні знання. Повернувшись додому, згадую цю подорож, ці всі позитивні емоції, а найголовніше – є духовне піднесення, яке спонукає до саморозвитку, поглиблення у вірі та прагнення до досконалості. Нагадуватимуть про Крехів придбані там книги, журнали, вервички та сувеніри, які теж відновлюють бажання повертатись туди знов і знов. Будучи на цьому святому місці, відчувається, так би мовити, інший світ, інший вимір реальності. За мурами цієї обителі залишаються всі проблеми, негаразди, турботи і віднаходиться нове життя у Христі, з Пресвятою Богородицею та святителем Миколаєм».

Такою духовно багатою, сердечною була наша проща до Крехівського монастиря, де витає Божа любов.

Ірина РУБАХА, заступник голови Сокальського осередку громадської організації «Щаслива родина».

Голос Сокальщини на GoogleNews