Home / Духовне життя / Минуло 40 днів, відколи ми попрощались з Валентином Приходом, який загинув у бою на Сході України під Савур-Могилою

Минуло 40 днів, відколи ми попрощались з Валентином Приходом, який загинув у бою на Сході України під Савур-Могилою

Лиш не кажи: «Його уже немає…. І не повернеться додому він…
Він став Героєм! Він боровся мужньо за Україну і за свій народ!»
Лиш не кажи цього! Ти чуєш?! Я не змирюсь із цим повік.
Для мене він живий і жити буде… У спогадах, у снах і наяву.
Одного хочу – щоб не була марна, його і побратимів, смерть!
Нехай повстане вільна Україна, яку так прагнув він для діточок.
Нехай живуть й цінують люди волю, і мирне небо, й радість навкруги.
Хай пам’ятають тих, хто прагнув цього й життя своє віддав за мир.

Уляна БІЛОУС.

Минуло 40 днів, відколи ми попрощались з однокласником, другом, нашим героїчним земляком і просто неймовірною Людиною, ВАЛЕНТИНОМ ПРИХОДОМ, який загинув у бою на Сході України  під Савур-Могилою.

Сорок днів болю, нерозуміння, неможливості змиритись… Сорок днів запитань «чому?», «задля чого?» і пошук відповідей… Саме відповіді зараз важливі. Важливим є розуміння процесів, які проходять в державі та світі, причин і наслідків. Важливо кожному відчути вину в теперішніх подіях та свою відповідальність. Час усвідомити, що вже не можна бути байдужими, відстороненими, а ламати в собі закоренілі вади пострадянських людей, щоб більш ніколи не гинули найкращі сини країни за майбутнє посередностей. Бо окрім ворога зовнішнього, маємо ворога в кожному з нас. Саме в кожному, не шукаймо крайніх. Ми винні у своїй байдужості до зовнішнього світу, держави, народу, чим пригріли на своїй же землі ворога, який ніколи не вважав цю країну рідною, і недооцінили сусідаагресора. Ми винні у своїй пасивності, пристосуванстві до системи, через яке стали її гвинтиками.
Тож давайте зрозуміємо, що події в країні – це не щось далеке і потойбічне, це не те, що стосується «когось там, та не мене», це не «війна їхня, та не моя». Усвідомимо, що Валентину і всім нашим Героям ми завдячуємо мирним небом над головою, звичайними буднями, святковими недільними походами в церкву та й, взагалі, відстороненістю від війни. Схилімо голови перед тими, хто щитом своїх тіл і духу береже наше звичне життя від жаху війни! Будьмо вдячні та смиренні!

Хто знав Валентина, знає всю неймовірність його особистості. Його людяність, мужність, безмежне терпіння… Нехай Його чесноти будуть притаманні кожному з нас!

Валику, ти живий в наших серцях, твоя посмішка у нас перед очима, твій бадьорий голос в наших думках! Назавжди! Тепер твій фронт – небесний, в лавах Небесної Гвардії, серед янголівохоронців України. Зі земними та небесними захисниками наша перемога невідворотна! Тож дай нам Боже мудрості бути гідними безцінної жертви найкращих синів України!

Герої не вмирають! Слава Україні!

З любов’ю та вічною пам’яттю,однокласники з Сокальської гімназії та друзі.

Пам’яті Валентина ПРИХОДА  Людини Гідності      

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Богоматір із Зарваниці

Богоматір із Зарваниці – у шахтарському Червонограді

У греко-католицькому храмі Пресвятої Богородиці — ...