Духовне життя

У церкві Вознесіння Господнього, що у Сокалі, відправили поминальну панахиду за українцями, замордованими на Холмщині та Підляшші

«ГЕН ЗА БУГОМ КРАЙ НАШ МИЛИЙ, А У НІМ СВЯТІ МОГИЛИ…»

Писав холмський поет Йосиф Струцюк. І справді. Там їх милий рідний холмський край. Хоча більшість холмщан, котрі майже все своє життя прожили у нас на Сокальщині, згадуючи про щось своє, рідне, завжди казали: "там, вдома". Хоча те "вдома", вже у чужій державі. Нині нагадують про минуле, про землю, яка споконвіку для українців була рідною, омитою кров’ю і потом, мури поруйнованих православних церков, похилені надмогильні хрести, на колишніх цвинтарях, порослих чагарниками, бур’янами, занедбаних та забутих. А у деяких місцевостях навіть і того не залишилося  хіба осиротіла земля.

Нещодавно у церкві Вознесіння Господнього, що у Сокалі, настоятель цього храму о. Володимир Жарський та о. Миколай Хавура з Червонограда відправили поминальну панахиду за українцями, замордованими на Холмщині та Підляшші. У невеличкому приміщенні церкви було тісно, бо стільки холмщан прийшли молитися до Холмської Матері Божої, образ якої принесла у храм п. Емілія Мірчук, котра привезла його ще з того справжнього дому і зберегла як реліквію до наших днів.

Поминальний список був довгий. Бо у березні 1944 року польські банди знищили багато українських сіл. Родичі поминали своїх рідних, а уся спільнота церкви віддала шану Лідії ВласюкКоломієць, уродженці села Ласків, яке 10 березня 1944 року було дощенту спалене і сплюндроване.

У тому полум’ї ненависті загинула вся родина пані Лідії. Їй вдалося перебратися на Захід, в Англію. Там вона вийшла заміж за українця. Виховала двох дітей – Анатолія та Катерину. Відома вона холмщанам тим, що написала книжку "АнгелХранитель" про своє життя і життя тисячі холмщан на своїй справжній Малій Батьківщині. Лідія ВласюкКоломієць мала родину у Сокалі, тож бувала і в наших сторонах. Цього року, у лютому, на 85 році життя її не стало. Але вона ще встигла неодноразово побувати на місці, де був її рідний Ласків, спорудила там символічний хрест в пам’ять усіх холмщан, забитих, замордованих, померлих. Ініціаторами цієї поминальної Служби Божої були місцеві холмщани, а велику допомогу в її організації надала Анісія Петришин. Церковний хор виконував молитви і холмські пісні. Також у ній брав участь голова Львівського обласного товариства "Холмщина" Іван Банащук.

…Панахида закінчилась, священик роздавав образки та проскурку, а люди не розходилися: згадували, плакали, молилися.

Оксана ПРОЦЬ.


Фото автора.

Голос Сокальщини на GoogleNews