Home / Духовне життя / В Сокалі відбулося віче скорботи за українцями, які загинули під час Холмської трагедії

В Сокалі відбулося віче скорботи за українцями, які загинули під час Холмської трагедії

Не забудь своєї Батьківщини!

Під таким гаслом у церкві св. Миколая м. Сокаль відбулося віче скорботи за українцями, які загинули під час Холмської трагедії (1938-1947 рр.) . Пам’ять серця, пам’ять цих трагічних подій вилилася у посвятуреквієм за участю парафіян та гостей храму. Вшановуючи світлу пам’ять невмирущих героїв, убієнних на своїй страждальній Холмській землі, настоятель храму о. Михайло Назар запросив присутніх пом’янути їх хвилиною мовчання. Він відзначив: «Нині ми зібралися в храмі, щоб віддати данину пошани нашим невмирущим героям, які віддали життя за свою Батьківщину, яку любили понад усе…».

Найбільшу злочинну акцію поляки спланували і реалізували 19 березня 1944 року на відзначення іменин Юзефа Пілсудського. Ця акція охопила полум’ям значну частину Грубешівського повіту. В одне замкнуте кільце потрапили села Черничин, Мелошин, Масловичі, Модрин, Сагринь, Пасіка, Козодави, Тихобуж та інші…

– Це було жахливе видовище, – продовжив отець. – Вони спалювали хати, вбивали всіх. Винятку не було для нікого. Страхіття тривало до глибокої ночі, лише згарища стали свідками насильницького, невиправданого і непрощеного польського садизму. За один день було замордовано 730 беззахисних людей різного віку, включаючи немовлят і немічних людей. Українське населення винищували цілими селами.

– Українці Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини довгі роки страждали і боролися за Україну, – підкреслив священик. – Серед православного населення – священнослужителів, які докладали багато зусиль до духовного відродження і підвищення національної свідомості, часто виступали ініціаторами повернення відібраних православних храмів. За що зазнавали нападів польських вояків Армії Крайової, які грабували, нищили майно та били їхні родини. Понад двадцять священиків було замордовано, інші прийняли мученицьку смерть. Закатованого отця Л. Коробчука не могла впізнати навіть рідна мати, впізнала його лише по черевиках. 20 березня 2003 року 7 священиківмучеників були зараховані до лику «Святих мучеників Холмщини і Підляшшя».

Товариство «Холмщина» представляли Надія Цюпа і Василь Кашуба. Пані Надія під час свого виступу зосередила увагу присутніх на історії Холмщини. Вона наголосила, що історія України була б неповною без історії Холмщини. Це усвідомлюють запеклі вороги як Холмщини, так і України. Вона нагадала і про те, що Холм – це місто нашої давньої слави, що його засновником є Данило Галицький. Що ця земля дала людству великого вченого – першого президента України Михайла Грушевського, митрополита Іларіона. Саме з цих земель вийшли козацькі гетьмани Петро Сагайдачний та Богдан Хмельницький, композитор Станіслав Людкевич, хормейстер Степан Турчак і сотні інших славних людей. Державних та політичних мужів. Діячів науки, культури, військової справи, чиї імена ми знаходимо в енциклопедіях, довідниках і лише сьогодні дізнаємося, що вони – українці, наші співвітчизники.

А Василь Кашуба розповів про трагічні події, які пережив у юнацькі роки: «Дорога українців-холмщаків, як і виселенців з Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, раптово обірвалась. Ці етнічні українці, які проживали на одній території, були пов’язані з нею віковою культурою, раптово перестали існувати на своїх землях. Я пережив знущання, катування, розстріл, але залишився живим. За всю свою багатовікову історію після монголотатарського іга український народ Холмщини і Підляшшя не знав таких страшних злочинів і страждань, як від польського підпілля і польських збройних загонів під час німецької окупації в 1942-1944 рр. Жертвами польського терору впали понад п’ятнадцять тисяч українців і було спалено більше 150 сіл». Ставши головою товариства «Холмщина» у Сокалі в роки незалежності України, п. Василь доклав чимало зусиль для відкриття пам’ятних знаків на місці спалених сіл Павловичі та Пісочне, щоб нащадки пам’ятали про трагедію Холмської землі. Отець Михайло Назар відправив панахиду за всіх убієнних на Холмщині, молитвою пом’янули всіх скривджених, вигнаних з рідної землі. З особливим хвилюванням присутні слухали трагічні піснімолитви, які виконував церковний хор під керівництвом п. Світлани Яреми.
Вічереквієм відбувалося під благословенням ікони Холмської Божої Матері, яку відтворив у дереві сокальський митець, директор музею «Людина.Земля. Всесвіт» Анатолій Покотюк. Ікона у свій час була прикладена до оригіналу чудотворної ікони Холмської Богородиці, яка знаходиться на реставрації в музеї Волинської ікони, а також посвячена Вселенським Патріархом Варфоломієм у липні 2008 р. Ця ікона побувала з парафіянами церкви св. Миколая м. Сокаль в Києві на урочистостях з нагоди 1020ліття Хрещення Київської РусіУкраїни, а 23 березня 2011 р. – прикладена до мощів Верховного св. апостола Петра. Парафіяни та гості підходили до неї, поклонялися Холмській Богородиці, отримували Її благословення, приймали коливо та антидор за православною традицією.

Летять роки і віддаляють нас від трагічного минулого, яке болить болем лихоліть наруги над нашим народом. У старшого покоління залишилися важкі спогади про ті минулі часи, туга і смуток за втраченою Батьківщиною, тому в багатьох бриніли сльози на очах. А для молодого покоління – це вже тільки історія. Обов’язок кожного її знати і пам’ятати.

Наталія ПОКОТЮК, старший науковий співробітник Сокальського музею «Людина. Земля. Всесвіт».

Юлія БОРИС, зберігач фондів.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Богоматір із Зарваниці

Богоматір із Зарваниці – у шахтарському Червонограді

У греко-католицькому храмі Пресвятої Богородиці — ...