Home / Духовне життя / Повернення Чудотворного образу на Белзьку землю

Повернення Чудотворного образу на Белзьку землю

Белз – колись славетна княжа столиця, сьогодні – невеличке прикордонне місто Сокальського району Львівської області. Впродовж своєї багатовікової історії місто відігравало важливу роль у геополітичному розвитку України. У 1170 – 1462 рр. Белз був столицею удільного князівства, на протязі 14621772 рр. – центром одного з семи тогочасних воєводств, що розташувались на українських землях. Історія цього тисячолітнього міста наповнена також цікавими і знаковими подіями, що впливали на долю Європи. 

Історико-культурна спадщина Белза відображена в численних пам’ятках історії, археології, архітектури та мистецтва. 

В люстрації від 1765 р. записано: «Від міста за кількасот кроків за рікою Белзці (Солокія) є окоп замку між валами, облитий водою і неприступний через болота, славний і вшанований уміщенням образу Пресвятої Діви Марії, що тепер славиться ласками в Ченстохові. Тепер на пам'ятку на тім окопі стоїть Костелик під покровом Пресвятої Діви Марії». За твердженнями мистецтвознавців, Белзька ікона вважається однією з найдавніших марійських ікон в релігійній християнській іконографії. На початку XX ст. Бухарєв в книзі «Житие святых» вказує, що «за преданієм» Белзьку ікону написав святий євангелист Лука. Ця легенда про створення Белзької ікони євангелистом Лукою, повторюється і в «Encyklopedii kоscielnej». Якось Лука був присутній на зборах апостольських євангелістів в Єрусалимі. Після зборів, за легендою, йому явилася Пресвята Діва Марія. Він вирішив намалювати її на кипарисовій дошці способом інкауст: восковими фарбами на крейдяній канві. Така фарба не приймає інших фарб, але не боїться води, олійних розчинів. Ікона виконана на  панелі розмірами 122,2×82,2×3,5 см. Належить до типу Одигітрія. Отрок-Христос сидить на руках Богородиці, правою рукою Він благословляє, а лівою – тримає книгу. 

Перекази повідомляють, що в 66-67 роках, під час нашестя римських військ на чолі з Веспасіаном i Тітом, християни втекли в містечко Пеллу. Разом з іншими святинями вони зберігали в печерах і цей образ Богоматері. У 326 році, коли свята цариця Олена ходила до Єрусалиму для поклоніння святим місцям і знайшла Хрест Христовий, вона отримала в дар від християн цю ікону, привезла її до Константинополя і поставила в палацовій каплиці. 

Образ зцілював людей і ходив по церквах Константинополя, а наостанку був залишений у церкві св. Софії до 986 р. Отже, 656 років (від 330-986 р.) образ був у Константинополі. Коли київський князь Володимир Великий одружувався з візантійською царівною Анною, два брати її, Василь і Константин Порфірородні, подарували їй ікону Пресвятої Богородиці, яку тут називали Одигітрія. Одружившись, Володимир та Анна виїхали в Київ, взявши з собою ікону. Її поставили в Десятинній церкві і вона рахувалася приватною власністю руських князів. Коли на Київ напали монголотатари, у Галицько-Волинській землі правив князь Данило Галицький, а у Белзі його мати Анна. Другий син Анни Василько правив у Володимирі на Волині. І щоб святиню не забрали татари, Данило Галицький наказав вивезти її до Володимира. Але по дорозі стало відомо, що Василько втік до поляків, щоб перечекати навалу. Ікону тоді направили до матері в Белз, де вона і знаходилась понад 137 років.

Існують різні легенди, які розповідають про чудотворний образ. Згідно з однією з них, коли на Белз напали монголотатари і почали пускати стріли на образ, одна з стріл влучила в шию Богоматері. Після цього здійнялась сильна буря, від ікони на татар падала смертоносна мла, що дуже налякала їх. У ворожому таборі виникли незгоди і ті відступили.

Сліди від татарських стріл залишились на іконі і сьогодні. З цього часу до Белза прибувало багато прочан і місцевих жителів до образу, щоб зцілитись і випросити ласк, пережити різні негаразди.

За легендою, цей образ – єдиний з тодішньої дерев'яної церкви в Белзі, що вціліла від пожежі під час нападу монгольської орди 1240 року. Спочатку образ був на престолі у дерев’яній церкві св. Духа, пізніше було збудовано дерев’яний костел (ХІV ст.) Пресвятої Діви Марії, куди перенесли його. 

У 1382 р. намісник польського короля в Галичині князь Владислав Опольський вивозить Чудотворний образ з Белза до польського міста Ченстохова, щоб «спасти» його від можливих повторних татарських набігів. Чому Владислав Опольський не зоставив Чудотворний образ у своєму замку Ополє, а помістив в Ясногурськім монастирі біля Ченстохови, розповідає одна з легенд: «Збройний почот вирушив у далеку дорогу. Під Ясною горою запряжені коні не могли рушити воза з місця. Увісні Опольському було сказано, що образ повинен бути залишений на Ясній Горі під Ченстоховом. Так і було зроблено». Ікона була передана на збереження монахам ордену Паулінів. Її помістили в монастирський костел на Ясній Горі. Відтоді ікона почала називатись «Ченстоховською». Вона стала національною святинею поляків, залишаючись національною святинею українців. У 1932 р. на честь 550-річчя після вивезення ікони з Белза, на Замочку була побудована Маріанська вежа, на ній зображено герб Белза і Белзької землі. У Белзі завжди пам’ятали про свою найціннішу реліквію…. 

У 2005 році у відреставрованій каплиці св. Валентина, що входить до комплексу сакральних споруд урочища Замочок (територія пам’ятки археології національного значення «Городище літописного міста Белза» ХХIV ст.), встановлено копію Чудотворної ікони Белзько-Ченстоховської Божої Матері. Жителі польського міста Долгобичува відгукнулися на пропозицію белзької громади про повернення Чудотворного образу до Белза, звідки він був узятий. Для створення достовірної копії ікони було знайдено художника, наділеного правом виготовляти такі образи. За допомогою лазерного сканування в Ченстохові була знята копія і відтворена на живописний образ, рівний первинному, вивезеному з Белза. 11 грудня 2005 року образ Богородиці урочисто припровадили до Белза, звідки він колись вирушив до Ясної Гори. Ікона була посвячена українськими єпископами і встановлена на місце постійного перебування – у відреставровану каплицю св. Валентина на Замочку.

12-13 грудня 2015 р. виповнюється 10 років перенесення копії Белзької Богородиці до Белза. В ці дні в нашому місті відбудуться святкові Богослужіння, урочиста хода до образу, Хресна дорога на Замочку і акафіст до Матері Божої. Запрошуємо до участі у святкуванні усіх вірян району.

Надія ЗОТОВА, завідувач музею Державного історико-культурного заповідника у Белзі.

 

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

В Сокалі відсвяткували 500 років римсько-католицькій парафії св. Михаїла Архангела

30 вересня, у суботу, в костелі ...