Є на Сокальщині маленьке, забуте, але розкішне у первозданній природі, село Михайлівка, котре має свою прадавню історію. Там проживає багато людей, котрі, як ті старезні дуби, так глибоко пустили коріння, що не хочуть переселятися в більш цивілізовану місцевість, хоча, можливо, їх кличуть до себе діти та внуки. І саме там, в лоні такої чистої природи, і з благословення мудрих людей, має відбутися літературно-мистецький фестиваль «Рідні обереги». Наша розмова з головою оргкомітету фестивалю, головою ГО ЛМО «Оберіг» Оксаною КАРНАГОЮ.
– Пані Оксано, насамперед, розкажіть, будь ласка, про ваше творче товариство, чим воно відрізняється від інших?
– Літературно-мистецьке об`єднання «Оберіг», як громадська організація, створене у 2006 році. Найголовнішим завданням ми визначили – збереження, примноження, і розповсюдження української мистецької культури – духовної основи нашого буття. Особливий акцент ставимо на роботу з молоддю, активне сприяння духовному та національнопатріотичному вихованню наших дітей. Учасниками об`єднання можуть бути всі бажаючі митці та творчі особистості, які активно працюють на ниві національного мистецького простору, спрямовуючи свій талант і можливості на розвиток національної культури та духовності. Для оберегівців дуже важливою є позиція національно свідомого патріота, який не йде на жодні компроміси з антинародною владою, для якого духовне – над матеріальним.
– Звідки взяв свій початок «Оберіг»?
– Колискою «Оберегу» є літературно-мистецьке об`єднання імені В. Бобинського (м. Червоноград), з якого все й почалося багато років тому. Але час диктує нові правила і можливості, тому закономірна поява нових творчих осередків – зі своїм баченням світу через призму творчості. «Оберіг» стоїть на засадах національної ідеї: інтереси нації – понад усе.
– Очевидно, ваше творче об`єднання бере участь у різних національно-патріотичних заходах?
– Так. Активісти об`єднання беруть участь у розмаїтих літературномистецьких, патріотичних і духовних заходах. Ми співпрацюємо з іншими товариствами, школами, бібліотеками, музеями, церковними громадами. Підтримуємо тісні зв`язки з творчими, громадськополітичними діячами, об`єднаннями, спілками. Результатом такої взаємодії є цікаві вечори, зустрічі, презентації. Щороку беремо участь у фестивалі української духовної творчості «Краса душі», яку організовує у Соснівці Благодійний фонд «Екомилосердя». З активістами цієї організації нас поєднує не одна добра справа! Наприклад, особливою була поїздка у Мюнхен, на могилу Степана Бандери, у 2009 році, коли національносвідома громадськість світу відзначала 100річчя від дня народження Провідника ОУН і вшановувала 50річчя його трагічної загибелі. Команда соснівських велотуристів, а з ними, і ми – оберегівці – були єдиною групою з України у велелюдній багатосотенній процесії патріотів з усього світу. Незабутні враження залишилися у наших серцях від спілкування з Юрієм Шухевичем, від фестивальних днів у Зашкові, Умані та НовоградіВолинському, від львівських зустрічей та луцьких імпрез, від угнівських бесід та жовківських майстеркласів…. Де ми не були, всюди презентували рідне слово, пісню, книгу… На презентації книг «Мова: краса і сила» Ірини Фаріон, «І стеком, і шаблею» Романа Коваля, «Я єсмь… Іван Марчук» Олександра Климчука.
– А в цьому році ви вирішили організувати свій літературномистецький фестиваль «Рідні обереги». Пані Оксано, чому саме в Михайлівці, одному з найвіддаленіших, найменших і, мабуть, найзабутіших населених пунктів Сокальщини виникла думка організувати цей фестиваль?
– Ось тому, що таке маленьке і забуте, але мальовниче село, робимо тут цей фестиваль. Бо, як казала Ірина Фаріон, моя хата скраю, перша гостей зустрічаю. Бо це початок України. Люди призвичаїлися до помпезних заходів у великих містах. А от душа поета – вільна і зв`язана з природою, з Богом. І тому нам захотілося організувати цей фестиваль серед такої неповторної природи, де буде поєднання душі і Творця.
– Скажіть, будь ласка, а кого організатори хочуть бачити учасниками цього фестивалю?
– Як член Асоціації письменників України, часто буваю на різних заходах, і мене запитували: «Коли ви запросите до себе?» І тоді виникло у нас таке бажання, щоб зібрати творче товариство біля вогнища, почитати поезію, поспівати. У Михайлівці людське єство з`єднається з природою. Тут є чудовий луг, де встановимо сцену, і запрошуємо талановитих людей, які люблять українські слово, пісню, поезію. Ми представимо свій перший альманах «Рідні обереги». Можливо, до нас завітає наш український кобзар Ярослав Стахів. Приїдуть львівські письменники та композитори.
– Пані Оксано, а хто допомагає в організації фестивалю?
– Насамперед, ми звернулися до Карівського сільського голови Ярослави Черняк, котра пройнялася цією ідеєю. Нам допоможуть працівники культури місцевих Народних домів. Також пообіцяв підтримати Угнівський міський голова Михайло Осміловський. А фінансову підтримку надав народний депутат Степан Курпіль. Не відмовили нам у допомозі і підприємці, серед них Ігор Стець, Петро Пилипчук, котрий пообіцяв коровай, який спечуть в «Козацькому курені», а також солодкі гостинці.
– Ви сподіваєтесь, що люди якось доберуться у Михайлівку, на фестиваль?
– Коли в тілі людини б`ється українське серце, то вона обов`язково – підводою, автобусом, чи пішки – прибуде на наш фестиваль. Бог дав нам нашу Україну, нашу землю, і ми повинні працювати задля того, щоб вона жила. Доки ми не відродимо наш національний дух, доки в нашій свідомості не буде панувати думка, що «я – українець, ним народився і помру», доти Україна буде такою, якою є зараз. А я разом зі своїми однодумцями працюю задля України, бо тут – моя земля. Я хочу, щоб внуки мої гордилися, що вони українці, щоб для них не була мода на вишиванку, а в них це було в крові. Щоб українство було у кожного в крові – це мета нашого фестивалю «Рідні обереги».
– Дякую за розмову.
Розмовляла Оксана ПРОЦЬ.
Фото Василя СОРОЧУКА.