Home / З життя господарника / Білий стік – підприємство нового зразка

Білий стік – підприємство нового зразка

 У ці дні в селі господарю ніколи глянути вгору,  бо зранку до світанку, наче білка в колесі: то заготовляє сіно, то прополює та підгортає картоплю чи прориває буряки. Не за горами й жнива…

 Ті ж проблеми, лише помножені у декілька разів, щодень вирішує директор ПАФ "Білий Стік", заслужений працівник сільського господарства, депутат районної ради Олег Іванчина. У сільгосппідприємстві справ завжди вдосталь. І нині тут заготовляють корми для тварин на зиму, проводять хімічне прополювання цукрових буряків від бур’янів та хвороб. До того ж у полі поспівають ріпак, озимі ячмінь та пшениця. І з дня на день вийдуть комбайни в поле. Не можна забувати й про іншу галузь  тваринництво, де нема ні свят, ні вихідних. А директор скрізь мусить встигнути. Тому в Олега Іванчини день розпочинається о 6 годині, і розписаний по хвилинах. Адже на його плечах велике господарство, яке налічує понад дві тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Ще до наряду, він встигає перевірити, як йдуть справи на фермі, оглянути поля, аби визначити, що нагально треба зробити сьогодні. Тоді поспішає на тракторну, де разом з головними спеціалістами проводить наряд.

 Олег Антонович  людина надзвичайної працелюбності, з твердим характером і чіткою життєвою позицією, організаторські здібності і життєвий досвід допомагають йому вирішувати найскладніші проблеми. Нині його головна турбота  жнива.

ПОКЛИКАНИЙ СЕЛОМ

Сьогодні агрофірму "Білий Стік" ставлять за приклад багатьом сільсппідприємствам області, бо вона зуміла самотужки піднятись, ще й з кожним роком нарощує виробництво. Її пайовики  це жителі Волиці, Зубкова, Комарева, Романівки,Тартакова, Переспи. Агрофірма господарює на 2400 гектарах, орендованих у пайовиків. Селяни задоволені: віддали землю у надійні руки. "Білий Стік" допомагає пайовикам орати городи, культивувати й збирати врожай, виплачує дивіденди за пай. Проте нелегко довелося Олегу Іванчині, аби здолати труднощі періоду реформування сільського господарства і вивести очолюване ним агроформування на передові позиції в області.

У 1998 році селянська спілка "Білий Стік" реорганізувалася у ПАФ "Білий Стік". І працівники господарства бажали бачити на посаді керівника лише Олега Іванчину. Такий авторитет він завоював у односельчан не за один рік, адже головною рисою директора за посадою, зоотехніка за освітою і селянина за народженням є любов до рідної землі, свого села та людей, які живуть і працюють поруч. "Болить у мене душа за свою батьківщину, за це агропідприємство, за кожну людину, тому що тут усе моє, рідне з дитинства, усе це ввібрав із молоком матері,  каже Олег Іванчина.  Напевне, багато чого у мене, як у керівника, виходить завдяки тому, що підтримують мене мої земляки, у господарстві працюють досвідчені фахівці, бо ж один у полі  не воїн. Це головний агроном Роман Шульган, головний бухгалтер Василь Костюк, агрономобліковець Ганна Дідич, головний інженер Олег Пирський, бригадир тракторної бригади Петро Грабовий, інженеренергетик Степан Кручкевич, завідувач центральним складом Петро Возняковський, завідувачі фермами  Богдан Потап та Марія Гушта.

Тішаться позитивними змінами працівники та спеціалісти господарства, що поєднали з ним свою долю.

 За останні роки у нас змінилося багато,  каже Ольга Хімко, яка уже 29 років працює у бухгалтерії.  Колишнє господарство у 1998 році ледь зводило кінці з кінцями. Селянська спілка мала 496 тисяч гривень збитків. Люди повірили в Олега Іванчину і довірили йому власну долю та господарство, що ледь трималося на плаву. І він повільно, рік за роком, зміцнював господарку, реформував її у сучасне аграрне підприємство. А бувало повсякому. Немало треба було пережити, вистраждати і напрацюватись.

 Жінка пригадала, як на початку створення агрофірми всі спеціалісти, на чолі з директором, вручну рвали цукрові буряки, а тепер на полях  нова сучасна імпортна техніка.

Ще юнаком, прийшов сюди  працювати механізатором Роман Шульган. Після армії йому запропонували піти вчитися на агронома. І він погодився. Каже, що цікаво було освоювати нову царину, бачити, як результати праці цілого колективу стають тоннами зерна, відчувати задоволення від самого процесу роботи на землі.

Після закінчення сільськогосподарського технікуму пан Роман працював бригадиром рільничої бригади, а з 2008 року  головним агрономом "Білого Стоку". Каже, що минуле і теперішнє сільського господарства, наче небо і земля. У колгоспі було зовсім інше ставлення до праці, тому й крутилися один за одним, аби день минув. Тепер кожен працює на себе, а тому ставиться сумлінно до своїх обов’язків. Позитивним було лише те, що в державі була планова економіка, і ніхто не потерпав, що йому сіяти і куди здати вирощений врожай. Чоловік каже, що в сільському господарстві завжди було важко працювати. Він захоплюється своїм керівником, який уже стільки років, із таким запалом та енергією, вміло керує господарством. Страшно подумати, що було б з агрофірмою та селами, якби той відмовив односельчанам, і не очолив його.

 Я тут працюю лише вісім років, але за цей час господарство значно пішло вперед,  стверджує й головний бухгалтер Василь Костюк.  Ми перейшли на комп’ютерну систему бухгалтерського обліку, що значно спростило роботу і дозволило за лічені хвилини, не виходячи з кабінету, здійснювати різні операції.

Нині в агрофірмі працює 130 робітників. Кожен працівник сумлінно пильнує свою ділянку роботи. Усі підрозділи господарства працюють злагоджено, наче єдиний живий організм, як дружна родина, яка зацікавлена у збільшенні виробництва своєї продукції. А тут вирощують широкий спектр зернових культур: пшеницю, жито, ячмінь, ріпак, кукурудзу, цукрові буряки. У господарстві дотримуються високої культури землеробства, внаслідок чого поля схожі на дослідні ділянки, з кожного гектара  максимальна віддача, а врожайність зернових і технічних культур є однією з найбільших у районі. І все це завдяки впровадженню нових прогресивних наукових технологій і використанню високоврожайних сортів.

…Нині на полях "Білого Стоку" зеленіють великі плантації кукурудзи (311 га) та цукрових буряків (212 га). Господарство має зібрати 381 га ріпаку, 811 га пшениці та 88 га ячменю.

ГОСПОДАРЯ ВИДНО ЗДАЛЕКУ

На тракторній бригаді панує порядок, механізатори працюють у звичному режимі, тож після наряду заспішили в поле. Вони завчасу підготували техніку до жнив, яка стоїть вишикувана у рядок. У майстерні ремонтували техніку та інвентар. Поломка затримала на тракторній бригаді Зеновія Підпалюка, який саме зібрався тюкувати сіно. Механізатор відпрацював у місцевому господарстві 56 років. Нині він є найстаршим працівником агрофірми, а, здається, зовсім недавно, юнаком прийшов у місцевий колгосп, що тоді носив ім’я Хрущова, згодом його перейменували у Радянської армії, а останні двадцять два роки  це агрофірма "Білий Стік". Спершу чоловік працював у колгоспі на трудодні, за які платили по 150 грамів зерна та 13 копійок. Лише за декілька років почали виплачувати зарплату в карбованцях. Зеновій Михайлович шкодує, що вже в літах, а то нині можна добре заробити в агрофірмі, не те що раніше. Свої земельні паї разом з дружиною здав у оренду ПАФ. І отримує за них тонну зерна. Ще 1520 соток на городі засіває пшеницею. Цього збіжжя родині вистачає на власні потреби. Однак не сидиться йому вдома без діла, тож він охоче допомагає агрофірмі пресувати сіно. А декілька років тому ще сіяв зернові. Ветеран праці каже, що з кожним роком з’являється нова сучасна техніка, яка легша для роботи, проте ремонтувати її значно складніше, бо в ній багато електроніки. Потрібен фахівець, аби у ній розібрався. За понад півстоліття роботи механізатора, через його руки пройшло багато сільськогосподарської техніки. Проте пан Зеновій, каже, що найпростішим для нього був гусеничний трактор Т138, який легко можна було відремонтувати. А зараз, аби поміняти якусь дрібничку, треба знімати кабіну чи півтрактора.

…На тракторній зустріла інженераенергетика господарства Степана Кручкевича, який перевіряв чи його комбайн готовий до роботи. Як з’ясувалося, він під час жнив сідає за штурвал комбайна і разом з механізаторами збирає вирощений врожай. Пан Степан пригадав, як декілька років тому був у господарстві на практиці. Тоді йому сказали: якщо хочеш працювати на жнивах  відремонтуй стареньку "Ниву", яка стояла розкомплектована під плотом. Разом з іншим практикантом вони це зробили, і відпрацювали на комбайні до завершення жнив. Після закінчення вишу Степан Кручкевич прийшов у "Білий Стік", однак спершу довелось попрацювати механізатором, а після жнив, директор запропонував йому посаду інженераенергетика. Відтоді тут і працює. Тож роботу комбайнера знає добре.

В агрофірмі дбають про зміцнення матеріальнотехнічної бази. Інженеренергетик розповів, що для роботи в полі є вся необхідна техніка. На жнивах працюватиме п’ять комбайнів, які при добрій погоді віджнивують за 20 днів. "Щорічно наше господарство поновлює машиннотракторний парк. Придбали багато нової грунтообробної та посівної техніки, яка сприяє якісному та ефективному обробітку грунту",  каже Степан Кручкевич.

Готовий до прийому зерна і тік. Зробили санітарну побілку у складах. Встановили нову сушарку німецького виробництва, потужністю 16 тонн зерна на годину, яка дозволить досушувати та якісніше очищати ріпак та зернові. Нову споруду видно ще здалеку. Вона виблискує проти сонця.

ТВАРИННИЦТВО  ДЖЕРЕЛО, ЩО ЖИВИТЬ ГОСПОДАРСТВО

У "Білому Стоці" приділяють належну увагу тваринництву, зокрема  молочному скотарству. Можливо, це й допомогло йому вистояти у нелегкі часи, бо одна галузь виручала та доповнювала іншу. Тут є сучасний доїльний зал, який полегшив працю доярок і зменшив кількість зайнятих людей у виробництві. Нині 390 корів обслуговують лише чотири оператори, які працюють через день. Середньодобовий приріст ВРХ  624 грами, що вище торішнього. Утримує підприємство й найбільше за чисельністю поголів’я свиней  1200, щоденний приріст 366 грамів.

Виробництво молока за півроку склало 987 тонн, а м’яса  147 тонн. Молоко і м’ясо для господарства рентабельні. Для тваринництва тут уже заготовили на зиму 500 тонн сіна та 200 тонн сінажу, що більше, ніж було торік. Про це потурбувалися дбайливі руки всіх працівників, зокрема, механізаторів Романа Матрипули, Зеновія Підпалюка та Романа Ріжка, які перегортають, тюкують та складають сіно.

 Механізатор Роман Матрипула пропрацював у місцевому господарстві 35 років, каже що тепер значно краща техніка, на якій працювати  одне задоволення. Зараз він перекидає сіно, навесні орав і сіяв зернові та кукурудзу, а невдовзі працюватиме на зернозбиральному та бурякозбиральному комбайнах. У сільському господарстві завжди є робота, лише взимку можна трохи перепочити, а так  з ранку до вечора в полі. Механізатор має й земельний пай, який здає в оренду ПАФ. Працівники господарства говорять, що задоволені, адже їхні села розвиваються. Люди мають роботу. Не треба шукати заробітків десь на чужині. Натомість багато людей з довколишніх сіл давно вже працюють за кордоном, бо вдома роботи немає.

 Те ж саме почула від селян під кабінетом директора ПАФ, яких привели сюди справи. Серед них була й Андріана Литвин, яка зараз у декретній відпустці. Вона просила дати їй безпроцентну позику. У черзі жінки казали, що директор дбає про селян. І працевлаштування  це головне, що може запропонувати мешканцям сіл, в яких працює агрофірма. Більшість жителів Волиці та Комарева трудяться чи на фермі, чи в полі механізаторами. Олег Антонович допомагає молоді організовувати фестивалі та різні культурнопросвітницькі заходи.

В ТОВАРИСТВІ ЛАД  ВСЯК ТОМУ РАД

 У народі кажуть, щоб досягти мети, потрібно, насамперед, йти вперед. І це успішно роблять працівники господарства.

 В агрофірмі помітний поступальний рух у всьому,  стверджує директор Олег Іванчина.  Є вкладення коштів і покращення технології, як у рослинництві, так і в тваринництві.

 Впродовж останніх років тут активно модернізують тваринницьку галузь. Задіяли ще одне приміщення на безприв’язне утримання ВРХ на глибокій підстилці. Нині будівельники агрофірми реконструюють тваринницьку ферму Комарева.

У рослинництві йде постійне оновлення технічних засобів. Кліматичні умови цьогоріч склалися так, що у полі поспіває одна культура за другою. Навесні у директора були певні побоювання щодо зернових культур, адже озимина була зріджена, пізно сходила. Проте нині всі побоювання вже позаду.

 Вважаю, що господарка функціонує нормально завдяки тому, що вона багатогалузева,  ділиться думками Олег Іванчина.  І в цьому її специфіка. Ми ніколи не відривалися від землі й не відмовлялися від тваринництва. Стараємося реалізовувати продукцію так, щоб вона не була нам у збиток, оскільки отримуємо гроші від реалізації молока та м’яса. І поки що це нам вдається.

У кожного господаря свої проблеми, є вони й у директора ПАФ "Білий Стік". З сумом Олег Іванчина зауважує, що селянам нині бракує стабільності у державі. Хочеться господарювати планово, щоб знати, яка продукція буде затребувана. Нині ж все залежить від ринку. А працювати завжди треба, бо земля потребує гарної погоди, доброго насіння та працьовитих рук. Одна з причин, яка не дозволяє ефективно працювати на землі, каже директор, є те, що ціни на дизпальне, мінеральні добрива, засоби захисту та сільгосптехніку значно завищені.

Чомусь держава може вплинути на ціни на сільгосппродукцію і зменшити їх. А на вартість вищезгаданого  ні. Хіба це нормально? Через що сільгоспвиробникам постійно треба вишукувати кошти на їх придбання. Хочеш мати високі врожаї, потрібно дати землі поживу. Поле не обдуриш…

 Олег Іванчина дбає не тільки про господарство та своїх працівників, але й про соціальний розвиток сіл, де вони живуть, шукає нові можливості для економічного розвитку підприємства. Бо впевнений, що коли селянин заможній, то й держава багата.

 З усіма проблемами, які виникають в селах Комарів та Волиця, найперше звертаємося до ПАФ "Білий Стік",  говорить Волицький сільський голова Надія Білик.  Жодного прохання сільської ради Олег Антонович не залишає без уваги. Відчули підтримку сільгосппідприємства й місцеві храми, дитячі садки, школи, культурнопросвітницькі заклади. Допомагає агрофірма сільським громадам вивозити сміття…

Спільних справ у місцевої влади й агрофірми попереду багато. Адже гідне утримання соціальної інфраструктури неможливе без допомоги господарників. Та й Олегу Іванчині, як він сам стверджує, хочеться, щоб село розквітало, щоб люди почувалися комфортно, їздили хорошими дорогами, благоустроювали свої помешкання та обійстя. Спільно з ТзОВ "СОТЕКО" вирішили покласти нове асфальтне покриття в Комареві на відтинку 640 метрів дороги Червоноград  Переспа. І це агрофірма робить не вперше. За її кошти заасфальтовано вулиці Набережну, Івана Богуна та Богдана Хмельницького у Волиці, Українську, (довжиною кілометр) у Комареві.

Доля кожного села залежить від керівника місцевого агропідприємства, від його уміння господарювати, повести за собою людей. ПАФ тримається завдяки Олегу Іванчині  талановитому і мудрому керівникові, який має не лише досвід  13 років очолює господарство,  а й здібності і талант організувати виробництво. Особливо він піклується про молодь. Не секрет, що сьогодні, ледь закінчивши школу, випускники намагаються влаштовувати своє життя в містах. Щоб змінити таку ситуацію, директор місцевої агрофірми охоче запрошує на роботу молодих спеціалістів та студентів на практику, співпрацює з науковцями. Цьогоріч в колектив агрофірми влилися два молодих працівники  головний економіст Роман Пограничний та інженер з охорони праці Василь Вавринчук.

  Сільське життя з його клопотами, проблемами мені добре знайоме, бо народився у цьому селі,  каже молодий спеціаліст Роман Пограничний.  Бачив, як люди завжди тяжко працювали на землі. Коли прийшов сюди на роботу, вникнути у справу допомогла мій попередник Мирослава Костюк. А тепер стараюся, щоб мої знання та вміння сприяли розвитку господарства.

Здається, Олегу Іванчині вдається все. А це тому, що він любить землю, людей. До того ж, робить улюблену справу, вкладає душу і розум у господарку, плекає когорту молодих фахівців сільського господарства…

 Любов ПУЗИЧ.

 Фото автора.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

ПАФ Білий Стік нагороджено премією AGROPORT AWARD

19 квітня, в межах Міжнародного форуму ...