Home / З життя господарника / На Сокальщині жінка тривалий час успішно веде фермерське гсоподарство

На Сокальщині жінка тривалий час успішно веде фермерське гсоподарство

Зазвичай, більшість керівників сільгосппідприємств  чоловіки. Але подекуди є й винятки. Один з них  голова фермерського господарства "Золота нива" Любов Шуховська з с. Теляж. Вона вважає, що сільське господарство є тією сферою, в котрій змогла вповні реалізувати свої мрії. "Я не шкодую, що залишила Львів та престижну роботу. Нині важко працюю, однак щаслива, бо роблю те, що мені до душі: вирощую хліб та цукрові буряки. А без них немислиме життя людей".

Пані Люба працювала спеціалістом у штабі Львівського військового округу. У сорок років вона не побоялася докорінно змінити своє життя: повернулася у село і зайнялася аграрним бізнесом. "Сільської праці не цураюся, бо виросла в селі. Люблю землю, люблю виходити в поле, сіяти, дивитися як проростає насіння… Це так приємно бачити плоди своєї праці",  стверджує жінка.

Фермерське господарство вона створила не одразу. Спершу вирішила спробувати себе в індивідуальному господарстві: взяла декілька городів, засадила їх картоплею, тримала три корови та декілька бичків. Щоб заробити якусь копійку, пані Люба возила на продаж картоплю, молоко, сметану і сир до Львова й Червонограда.

Невдовзі розпочалося розпаювання майна й наділів колишніх колгоспів. Люди кинулись до землі. Але, протрудившись рікдва, розчарувалися, просто не змогли вести аграрного бізнесу.

Родина Шуховських також вирішила спробувати себе у ньому. Взяли два земельні паї батьків (разом трохи більше, ніж 5 га), посіяли пшеницю та цукрові буряки. Вродило щедро, заохочені врожаєм, вирішили за рік добрати ще поля, створили фермерське господарство. Ризикнули.

Продали легковий автомобіль, щоб придбати техніку та насіння. А потім взяли у лізинг трактори  МТЗ72 і ЮМЗ, комбайн, сівалку, плуги, два автомобілі "ЗІЛ", який сплатили за три роки. І результат виправдав усі сподівання. За декілька років ця маленька тендітна жінка разом із своєю родиною зуміла не лише поставити господарство "на ноги", але й продовжує розвивати його. Згодом свої паї їм віддали ще декілька людей. Невдовзі викупили в селян майно. Тепер господарюють на 100 гектарах орної землі. У фермера до кожного власника земельних паїв індивідуальний підхід: за оренду ті отримують або зерно, або гроші.

Крім зернових вирощували цукрові буряки. Для обробітку солодких коренів наймали людей. Щодень з ними працювала й пані Люба. Потім перейшли на механізований обробіток цукрових буряків, що дозволило відмовитися від ручної праці. Нині фермер наймає людей лише на жнива.

Найпершим помічником пані Любові є чоловік Богдан, який пліч-о-пліч від початку створення фермерського господарства. Він і механізатор, і водій, і комбайнер, хоча все життя працював міліціонером. Допомагають батькам діти, які на жнива беруть відпустки. Тоді роботи вистачає для всіх. Сини сідають на трактор чи за кермо автомашини "ЗІЛ". І радіє материнське серце, що є кому передати власну справу. У господарстві завжди потрібні роботящі руки.

П'ять років тому фермер Шуховська займалася й тваринництвом: вирощували свиней та ВРХ, однак через низькі ціни на тваринницьку продукцію відмовилась. Нині на подвір'ї стоїть пусткою збудований свинарник. "Добре, коли фермер займається і тваринництвом, і рослинництвом, тоді галузі взаємодоповнюють одна другу",  каже фермер. Однак нині не кожному це під силу, бо тваринництво є збитковим. Хто ж буде працювати собі у збиток? Надалі п. Любов планує займатися рослинництвом. Крім зернових та цукрових буряків, сіє сою та боби і площі під ними збільшуватиме. Щоб кращим був обробіток ґрунту, у цьому році придбала сучасного культиватора.

Фермерське господарство "Золота нива" успішно функціонує уже 15 років. Щорік Любов Шуховська засіває поля пшеницею, щоб мати хліб на столі. У вироблену ріллю разом з добірним насінням кладе й свою віру в майбутнє, надію на процвітання господарства та любов до землі та хліборобської праці. І це дає плоди. Своєму успіху, каже жінка, завдячує ТзОВ "Радехівський цукровий завод", зокрема директору Віталію Сікорському, який у перші роки надавав фермерам в кредит насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Це дало змогу її фермерському господарству зміцніти та розвиватися далі. І нині він для неї надійний партнер.

Любов Шуховська переконана, що якби в повній мірі на належному рівні існувала підтримка вітчизняних сільгоспвиробників від держави, то у наших крамницях було б достатньо вітчизняних екологічно чистих продуктів. Сподівається, що після перемоги на Майдані відбудуться зміни, і, нарешті, згадають про фермерів. Село має жити, а не боротися за виживання.

Фермер  це не професія, а покликання, бо землю треба любити, і вона віддасть сторицею. Тут потрібні знання, відвага, трохи впертості й багатобагато праці.

Любов ПУЗИЧ.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Фермерське господарство “Дзвін” успішно функціонує уже майже 20 років на Сокальщині

Фермера Оксану Сало (на фото) з ...