Home / З життя господарника / На Сокальщині у полі пахне хлібом

На Сокальщині у полі пахне хлібом

Під’їжджаючи до Тудоркович, милують око стиглі пшеничні поля. Хилиться до землі, переливаючись, наче золото, налитий колос. Недарма кажуть, що по Петрі у селян найбільша турбота  це жнива. У ПП "Агрофірма ім. Богдана Хмельницького" вони у розпалі. Ще недавно стояла 100гектарна площа озимого ріпаку  нині там стерня, а на хлібному полі  кипить робота.

Цього спекотного дня, коли ми побували на жнивному полі ПП "Агрофірми ім. Б. Хмельницького", стигле колосся пшениці гойдалося під хвилями чистого синього неба. Любо було глянути на важкі колоски. П’ять комбайнів, наче лайнери, робили перші загінки. Тут окремі площі дали по 4850 центнерів з гектара озимої пшениці. Під час жнив  найважче комбайнерам, які увесь спекотний день у кабіні комбайна. Та чоловікам не звикати, бо уже багато років трудяться на жнивах. Це механізатори Андрій та Василь Мушки, Йосип і Михайло Гамери, Віталій Береза, Іван Малженський, Михайло Синяк, Ярослав Щуцький та інші. Найстарший з них, Іван Малженський, працює у місцевому господарстві 23 роки, а останніх 8  на комбайні. Досвідчений комбайнер, порівнюючи минуле і теперішнє, каже, що нині працювати легше, бо є нова техніка, яка за день збирає зернові на 20 гектарах. А його колега  комбайнер Ярослав Щуцький, додав, що колишні "Ниви" не можна порівняти із теперішніми "Джон Дірами". Останні  потужніші, працюють швидше і якісніше. Кожен механізатор є кваліфікованим спеціалістом, опанував сучасну збиральну техніку. Віталій Береза успішно працює не тільки на жнивах, але й на догляді за посівами  обприскує їх отрутохімікатами.
Відвозять зерно від комбайнів на тік водії Богдан Хорташко, Михайло Юзва, Богдан Кашуба, Олег Зданевич. У господарстві цього року до збирання  725 га зернових, з них 340 гектарів озимої пшениці та 140  ярої. На полі працює нова сучасна техніка, яка дозволяє швидко і без втрат зібрати врожай. На жнивах поряд з комбайнерами бригадир тракторної бригади, заступник директора агрофірми Степан Хома. "Вчора ми зібрали 120гектарну площу озимої пшениці. Зерном задоволені, бо воно сухе і не дрібне, на круг дало по 48 центнерів з гектара. Нам би хорошої погоди і за декілька днів зберемо увесь врожай",  говорить головний спеціаліст.

На жнивах у агропідприємстві трудиться 85 осіб. Надворі спека, та люди, розуміючи відповідальність, швидко виконують доручену ділянку роботи. На жаль, селяни у цю пору до балачок не охочі  у час жнив кожна хвилина на рахунку, бо за цей час можна зібрати декілька гектарів урожаю. Через що й механізаторам вивозять в поле обід, а якщо працюють до пізнього вечора – то й вечерю. Смачні страви готують кухарі Наталія Соляр та Стефанія Данилів. Вони ж печуть хліб у пекарні агрофірми.

Настав час обіду. Водій агрофірми Михайло Лоза підвіз обід і механізатори та водії зупинили техніку. Кухар Наталія Соляр роздавала механізаторам смачний суп, макарони пофлотськи та компот. Чоловіки, присівши у траві, нашвидкоруч пообідали і знову  до праці.

 …Директор ПП "Агрофірма ім. Б. Хмельницького" Володимир Шмигельський (на знімку зліва) встигає побувати скрізь: і на жнивному полі біля комбайнерів, і на току. Він задоволений роботою комбайнерів, водіїв та інших людей, які працюють на жнивах, бо ті трудяться сумлінно та злагоджено, бо розуміють, що тільки так можна швидко і без втрат зібрати вирощений врожай.

– Озимина вродила рясно,  каже директор ПП "Агрофірма ім. Б. Хмельницького" Володимир Шмигельський.  Сподіваємося і на добрий врожай ярих зернових. Але хліборобська праця залежить від погоди. Шкода, щоб пропала хоч одна зернина. Бо ми зробили все для того, аби селяни були з хлібом. Придбали пальномастильні матеріали, підготували техніку та тік, залучили до збирання п’ять комбайнів.

І видно, як його стомлені очі сяють радістю, коли руки з любов"ю беруть добірне зерно.

Володимир Шмигельський уже майже сорок років працює у сільському господарстві. Керівник дбає про агрофірму та людей, які •тут працюють. Можливо звідси й добрі результати: господарство у 2010 році одержало від реалізації сільськогосподарської продукції 5 млн. 326 тис. грн., а за перше півріччя 2011 р.  3 млн. 868,1 тис. грн., в тому числі від рослинництва  161,5 тис. грн. та 1 млн. 366, 6 тис. грн. від тваринництва та 2 млн. 340 тис. грн.  від цукру та інших послуг. Сільгосппідприємство сплатило з початку року 232536 гривень єдиного соціального внеску. Агрофірма щомісячно сплачує 60 тисяч гривень податків. Працівники господарства, а тут працює 85 чоловік, отримували стабільну зарплатню, її середньомісячний розмір становить 1111 гривень

У ПП "Агрофірма ім. Б. Хмельницького" працюють над ефективним обробітком землі, застосовують сучасні засоби захисту рослин, що дає добрі результати. Поля засіяні та доглянуті. Поряд із зерновими полями можна побачити 25 гектарів гречки, 90  ячменю, 80  жита, 40  вівса, 130  цукрових буряків, 10  вики. До того ж, крім рослинництва, тут займаються тваринництвом. Поголів’я ВРХ налічує 850 голів, в тому числі 230 корів. Ще тут розводять свиней. Добовий приріст ВРХ становить 500 грам, а на відгодівлі  700 грам. Надій на фуражну корову  1550 кілограм. Щоденно продають 2,5 тонни молока на СП "Скомекс" та ВАТ "Рожищенський сирзавод". За шість місяців виробили 3540 центнерів молока, реалізували 477 центнерів м’яса. В тому числі ВРХ 383 центнери та 94 центнери свинини. По можливості господарство розширює свою матеріальнотехнічну базу. Торік придбали два комбайни "Джон Діри", а у цьому році французький оборотній шестикутний плуг "Кунг".

Попри всі економічні негаразди та нестабільність у державі, це сільгосппідприємство зуміло реформуватися в умовах ринкової економіки, а нині успішно розвивається. Це далося нелегко. Адже значна частина агроформувань на Сокальщині не змогла втриматися на плаву та занепала або ж взагалі розпалася. Як їм вдалося вистояти за таких умов, поцікавилась у директор ПП "Агрофірма ім. Б. Хмельницького" Володимира Шмигельського.

Думаю через те, що ми – багатогалузеве господарство,  каже керівник.  Одне виробництво доповнює інше. Взимку реалізовуємо молоко та м"ясо, а потім достигають ріпак, зернові, цукрові буряки… У нас виходить замкнутий цикл. Ми виживаємо за рахунок своїх оборотних коштів та власного виробництва. Кредитів не беремо. На жаль, левову частку наших доходів "з’їдають" паливномастильні матеріали. За півроку придбали їх на 640 тисяч гривень, а на період жнив  понад 200 тисяч гривень. Понад мільйон гривень витратили на гербіциди та мінеральні добрива, бо земля, наче тарілка: що у неї покладеш – те й візьмеш.

А згодом додав:

–  Та без доброго колективу, сумлінних працівників керівник нічого не вартий. Адже всі ми робимо спільну справу. І досягли того що маємо завдяки старанню всіх.

… Невдозі ми були на току, де працівники відбирали добірне зерно на насіння і засипали у склад, бо ж недарма кажуть: не той врожай, що у полі, а той, що у коморі. Під навісом  зерно ріпаку. Завідуюча током Галина Мудрецька, яка уже 16 років трудиться у господарстві, каже, що нині на току працює менше місцевих людей, ніж колись. Молодь не хоче йти, а старші уже на пенсії і не мають здоров’я. Тож на сезонні роботи запрошують приїжджих. На току працюють дві бригади, по шість осіб у кожній. Обслуговують техніку під час жнив місцеві спеціалісти  Олег Хома, Богдан Рудий, Роман Савчин.

На току зустріли і головного інженера господарства Степана Бахора, який допомагав водіям ремонтувати “КамАЗ”. Чоловік працює у господарстві з 1976 року. С. Бахор вважає, що повинна бути дисципліна. Колись сільськогосподарська техніка та міндобрива були дешеві, і їх можна було купувати хоч щорік. Тепер вони дуже дорогі, господарство не має таких фінансових можливостей. Однак якість техніки краща, і вона багатофункціональна, заміняє декілька агрегатів. Тому в господарстві нині працює втричі менше механізаторів.

Головні спеціалісти та їх керівник вважають, що сільгосппідприємство зможе розвиватися лише тоді, коли його перевести на сучасний рівень господарювання. Без використання досконалої сучасної сільськогосподарської техніки та застосування ефективних технологій вирощування у тваринництві та у рослинництві цього не досягнеш. Та нонсенс у тому, що техніка та засоби захисту рослин дуже дорогі, і їх придбати селянам не завжди під силу. А от їхня сільгосппродукція  дешева. Через що й виходить замкнуте коло.

– В усі часи в селі було нелегко. І селянин, як міг, так і виживав, працюючи на землі до сьомого поту. І знову для нього чергове випробування  земля стала товаром. Може це до кращого, а може  на гірше. Хтозна. Переживає за долю села й В. Шмигельський. Каже, що відміна мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є помилкою, яка призведе до того, що селяни втратять землю, стануть як за Австрії чи Польщі батраками, і будуть працювати на когось. Землю скуплять лише багатії. Уже і так все зробили для того, щоб сільське господарство занепадало, а професії агроном, зоотехнік, механік, механізатор стали непрестижними. Нині у його агрофірмі працюють спеціалісти розумні, досвідчені, працьовиті, але вже… пенсіонери, бо молодь не йде у сільське господарство, де важка праця до знемоги та малі заробітки. І воно тримається на ентузіастах, які люблять землю, бачать красу поля, відчувають рослину, в якій наливається колос. Та аби його виростити, треба спершу вкласти душу. Недарма кажуть, що у селянина гірка праця, а хліб запашний.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Фермерське господарство “Дзвін” успішно функціонує уже майже 20 років на Сокальщині

Фермера Оксану Сало (на фото) з ...