Home / З життя господарника / Про перспективне фермерське господарство “Шанс” на Сокальщині

Про перспективне фермерське господарство “Шанс” на Сокальщині

Так вважають у фермерському господарстві "Шанс", що в Скоморохах. У ці спекотні серпневі дні тут жнивують, стараються, аби жоден колосок не пропав.

Керівника фермерського господарства "Шанс" Наталію Шамборовську годі застати вдома, вона зараз “крутиться, як білка у колесі”. Зустрілись з нею біля с. Ромош, де комбайнери збирали останній лан пшениці, а вона привезла їм обід.

Безкраї лани стиглої пшениці переливалися на сонці, хилилися до землі, а пані Наталія розглядала, чи якісне зерно. Нині вона тішиться, що вже закінчуються жнива і хліб у коморі.

Н. Шамборовська розповіла, що фермерське господарство "Шанс" створили у березні 2004 року. Ще малою працювала на землі, але ніколи не думала, що стане фермером. Чоловік п. Наталії  Григорій, змалку тягнувся до землі, згодом здобув професію землевпорядника і працював у Телязькій сільській раді. Йому було цікаво спостерігати за кожною зернинкою, як вона проростає, підростає, колоситься, тому запропонував дружині створити фермерське господарство.

– Спершу було лячно, чи впораємося із таким непростим завданням? Довго роздумували, продумували різні ситуації і врешті таки вирішили фермерувати. Починали із кількох гектарів, а з кожним роком збільшували посівні площі. Спочатку сіяли тільки пшеницю, а тепер вирощуємо багато видів зернових та технічних культур, однорічні та багаторічні трави,  каже керівник фермерського господарства "Шанс".

Цьогоріч тут обробляють 474 гектари землі, яку фермеру здали в оренду пайовики з сіл Скоморохи та Ромош, а також частково з Перетік. Посіяли жито, овес, пшеницю, ячмінь, цукрові та кормові буряки, конюшину, кукурудзу. Вже змолотили ріпак на площі 50 га, середня врожайність становить 20 центнерів з гектара. Нині кипить робота і в полі, де зранку до пізнього вечора комбайни збирають урожай пшениці, і на току, де намолочене зерно сушать, очищають і сортують. Фермер каже, що цьогоріч зернові посіяли на площі 300 га, вже майже все зібрали. Середня врожайність пшениці становить 30 центнерів з гектара. Найкращі врожаї дають сорти "Миронівська65", "Калинова", "Дворучка". За ними фермер їздила на Волинь, у Львів та Радивилів.

Нині у господарстві є два комбайни "Форшрид Є514" і "Клас Мірхатор70", чотири трактори та дві машини. Для того, аби швидше зібрати вирощений урожай, тут також орендують комбайни. Вже кілька років на полях ФГ "Шанс" жнивують комбайнери Петро Кійко, Володимир Музичук. А ще допомагає жнивувати з власним комбайном Ярослав Штокало з сином Володимиром та онуком Миколою. Пан Ярослав має чималий досвід роботи комбайнером, цьогорічні жнива для нього уже 44ті. Чоловік тішиться, що по його слідах пішли син і внук. Комбайнери працюють від ранку до пізньої ночі, аби швидше зібрати урожай, їм не до балачок, бо під час жнив кожна хвилина дорога.

Машини і трактори відвозять зерно від комбайнів на тік. Тут працюють Руслана Бик та Світлана Возняк, які кидають пшеницю в зерноочисну машину, де її просіюють, а тільки тоді ховають у склади. Трудиться разом з жінками і син пані Наталії  Василь, який навчається у Львівському державному аграрному університеті, а під час канікул працює разом з батьками на землі. Він каже, що до роботи йому не звикати, бо батьки змалку прищепили любов до землі. Хлопець тішиться вже зібраним урожаєм, але хитає головою, мовляв, цьому передувала велика мамина праця і значні кошти.

– Цьогорічні жнива видалися важкими, бо техніка у нас не нова, часто ламається і тоді комбайни простоюють на бригаді, каже п. Наталія.  А ще погодні умови трохи пригальмували початок жнив. Дякувати Богу, хліб в коморі, а тепер думаю, де ж реалізувати зібране зерно? Ціни на пшеницю під час жнив зовсім знизилися, нині її центнер вартує 150 гривень, це лише собівартість зерна. Якщо порахувати, що землю треба зорати, посіяти зерно, згодом тричі обробити гербіцидами, пестицидами проти бур’янів і хвороб, змолотити, то це зовсім невигідно, бо нині літр пального коштує 10 гривень, а скільки його треба щоб обробити землю, та й запчастини до техніки дуже дорогі. На жаль, нині держава зовсім не підтримує сільських виробників. Виростиш урожай, а немає куди його реалізувати за рентабельною ціною.

Великою проблемою є те, що наші поля поблизу лісів, тож нам цьогоріч, як ніколи, дикі лісові звірі понищили врожай. Місцями кабани порили такі ями, що колесо від комбайна провалювалося. Від лісу 150200 метрів все витопкане, зовсім немає врожаю, а це величезні втрати. Коли таке побачила на хлібному полі, руки просто опустилися, пропало бажання працювати на землі,  з сумом додає Наталія Сергіївна.

А ще ФГ "Шанс", чи не єдине на Сокальщині, вирощує амарант. Сіють його після озимих та ярих зернових культур. Ця сільськогосподарська культура росте дуже високою, цвіте червоно, зовні схожа на мак, вона дуже дорога. Стебла цієї рослини силосують для худоби, а насіння має корисні лікувальні властивості. В насінні амаранту міститься багато білка, він має лікувальні властивості, а також його добавляють при випіканні хліба. Минулоріч насіння амаранту купило підприємство "Житомирбіопродукт", цього року цю культуру посіяли на 10 гектарах площі.
Хоч жнива і позаду, попереду ще багато сільськогосподарських робіт. Треба потюкувати солому для худоби, якої в господарстві налічується більше 60 голів, скосити кукурудзу на силос, а там, не за горами, настане час копати буряки. За всіма цими роботами  тендітні жіночі плечі Наталії Шамборовської. Усюди вона встигає: вдома хороша дружина і матуся, на роботі (працює головним бухгалтером МТВП "Ніка")  незамінний фінансист, а на полі чи на току  мудрий керівник. Пані Наталя цілий рік працює, не покладаючи рук, а земля віддячує їй хорошими врожаями.

Наостанок хочеться побажати цій молодій усміхненій жінці, аби земля і надалі щедро дарувала їй свої плоди, а робота приносила одне задоволення.

Ольга ДИЛИН.

Фото автора

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

ПАФ Білий Стік нагороджено премією AGROPORT AWARD

19 квітня, в межах Міжнародного форуму ...