Home / З життя господарника / ПАФ “Білий Стік” працює та розвивається

ПАФ “Білий Стік” працює та розвивається

ХТО ПРАЦЮЄ, ТОМУ БОГ ДАЄ…

…Директора сільгосппідприємства, заслуженого працівника сільського господарства, депутата районної ради Олега Іванчину застала в конторі. Він тількино повернувся з поля, де механізатори досівали 60 га озимої пшениці та готували площі під зяб. Цьогоріч у агрофірмі посіяли 800 гектарів озимої пшениці. Керівник був зайнятий – вирішував повсякденні виробничі питання. А їх щодень вистачає, бо господарство велике, об’єднує села Волиця, Комарів, Зубків, Романівка, Переспа, Тартаків. Це 2391 гектар сільськогосподарських угідь, в тому числі – 2200 га ріллі. Має відносини з понад 1200 власниками землі. Є де розгорнутися і над чим мізкувати директору Олегові Іванчині, який ось уже 12 років доводить, що він вмілий та розумний керівник. Хоч не завжди все давалось легко. Не раз довелось напереживатися і йти на ризик. Проте у сільському господарстві у всі часи було нелегко, а нині й поготів, бо колись міг ще сподіватися на допомогу ззовні, а тепер лише на самого себе. Та у житті Олега Антоновича так уже повелося, за що не візьметься – усюди дає лад. Недарма, його улюблений вислів: «Xто працює, тому Бог дає».

І хоча директору ніколи й вгору глянути, бо на його плечах таке велике господарство, він знайшов час для спілкування зі мною.
У ПАФ «Білий Стік» цьогоріч оперативно справилися із осінньопольовими роботами. Хоч попереду ще усі підрахунки та аналіз економічних показників, вже нині можна, сказати, що працівники агрофірми попрацювали на славу. Це підтвердив і Олег Іванчина:

– Рік для агрофірми був вдалим. У рослинництві у виробництві зернових отримали хороший результат. В цілому врожайність вийшла 55 центнерів з гектара озимої пшениці. Щедро вродила і кукурудза на зерно, під якою було 115 га. Кожен її гектар видав по 112 центнерів. З промислових культур непогано вродив озимий ріпак (зібрали 760 тонн) та цукрові буряки (8293 т).

Запорукою такого врожаю є добра оранка, належний обробіток посівів засобами захисту від шкідників та хвороб, вчасно внесені мінеральні добрива. Все це лягло на плечі механізаторів, де кожен сумлінно виконував доручену йому ділянку роботи. Добре попрацювали й спеціалісти агрономічної та інженерної служб. Селяни заклали непогану базу наступного врожаю, засіяли озимими культурами 1300 га. В наступному році тут планують збільшити площі під цукрові буряки до 220 га.

ДЖЕРЕЛО, ЩО ЖИВИТЬ ГОСПОДАРКУ

На переконання Олега Іванчини благом є те, що у ПАФ «Білий Стік» зберегли тваринництво. Ця трудомістка галузь приносить прибутки упродовж року, і є тим джерелом, яке живить всю господарку. До того ж зерно, яке не реалізують на продовольче, йде на фураж для худоби.
– Вважаю, що господарка функціонує нормально завдяки тому, що вона багатогалузева, – каже Олег Іванчина. – І у цьому її специфіка. Ми ніколи не відривалися від землі й не відмовлялися від тваринництва. Нині склади повні зерна, бо не хочемо його віддавати за безцінь, оскільки отримуємо гроші від реалізації молока та м’яса. Якщо б цього не було, довелося б продавати зерно та цукор за низькими цінами. Тоді були б на межі збитковості. Адже нині ціна на цукор нижча його собівартості.

У тваринництві особливу увагу приділяють молочному скотарству. Сім років тому ввели в дію сучасний доїльний зал, який чи не єдиний на Львівщині. Це полегшило працю доярок і зменшило кількість зайнятих людей у виробництві. І нині 400 корів обслуговують лише чотири оператори, які працюють через день. У 2011ому у тваринництві є ріст у виробництві молока на 8% до минулого року. Надій на корову становить 3580 літрів, що є плюс 622 до минулого року. Очікується в кінці року 4650 кілограмів на корову. Середньодобовий приріст ВРХ – 566 грам, що вище торішнього. Збільшилося поголів’я свиней, яке становить 1200 голів, щодений приріст 361 грам на всьому поголів“ї. Заготовлено 6800 тонн силосу кукурудзи, достатню кількість сіна і сінажу. То ж на зиму тварини забезпечені якісними кормами.

«Господарка розвивається завдяки співпраці директора, спеціалістів та працівників. До того ж фінансові результати завжди стабільні. За цей рік відрахування агрофірми до бюджету перевищать 1 мільйон гривень», – каже головний економіст Мирослава Костюк.

БАГАТА АГРОФІРМА – ЗАМОЖНІ СЕЛА

…Життя йде своїм плином, щодень приносячи нові проблеми. Їх нині у сільському господарстві та й селянам вистачає. Та жителям сіл, на території яких проводить сільськогосподарську діяльність ПАФ «Білий Стік», живеться значно краще, ніж їхнім сусідам. Господарство надає постійну допомогу територіальним громадам, зокрема допомагає закладам культури, дитячим садочкам, школам, церквам.

– У нас міцна співпраця з керівником агрофірми Олегом Іванчиною, школою, ТзОВ «СОТЕКО», – каже Волицький сільський голова Надія Білик. – Він прислухається до громади і допомагає їй у всьому. Ось сільська рада почала робити дорогу, а грошей у сільській скарбниці катма, тож агрофірма допомогла. Сільська рада виділила 36 тисяч гривень, а місцеве господарство аж 120 тисяч. Думаю, коментарі тут зайві.

На це керівник господарства скромно відповів, що далі не можна їздити по ямах, тому у середині жовтня поклали нове асфальтне покриття по вулиці Івана Франка, довжиною 300 метрів. І це агрофірма робить не вперше. За її кошти заасфальтовані вулиці Набережна, Івана Богуна та Богдана Хмельницького у Волиці, Українська, довжиною 1000 метрів у Комареві.

– Нам вдалося зробити чимало для розвитку господарства та наших сіл, думаю, завдяки тому, що є добра команда, яка попри те, що у кожного свій характер, кожен є індивідумом, сумлінно трудиться на загальну мету. Під її керівництвом розумно та злагоджено працюють всі ланки виробництва. Звідси й результат. А в цілому ми ще під покровом Божої Матері, адже професія хлібороба благословенна Богом.

Тут же у конторі зустріла місцевого пароха села отця Івана Бігуна, настоятеля храмів у селах Волиця, Комарів та Зубків, який прийшов у справах. «Знаєте, раніше не міг зрозуміти, чому Олег Антонович, який на той час уже працював начальником відділу тваринництва управління агропромислового розвитку, погодився очолити занедбане місцеве господарство. А він послухав односельчан і повернувся в рідне село та взявся відроджувати господарку. Це вчинок, який достойний сильної особистості. На перших порах йому довелося йти на великий ризик, аби купити нову техніку, бо та що була, давно використала свій моторесурс. І вчинив добре, бо без застосування новітніх технологій у рослинництві та тваринництві нині не можна вирощувати високі врожаї чи мати високопродуктивне стадо худоби. А так господарка з кожним роком економічно стає все міцнішою та розвивається. Вона процвітає і села стали перспективними та заможними. Тепер ПАФ «Білий Стік» допомагає релігійним громадам, офірував кошти на будівництво храмів і у Волиці, і в Зубкові, а цьогоріч і каплички у Тартакові, допомагає ремонтувати церкви, дбає про добробут сіл, в яких функціонує його господарка. Де ще таке є?», – сказав він.

ДЕ ПОЖИТОК ЧУЄТЬСЯ, ДОБРЕ ПРАЦЮЄТЬСЯ

У агрофірмі працюють 130 робітників. А колись у колгоспі, який об’єднував лише два села, налічувалося 400 – половина крутилась, аби день до вечора. Тепер такого нема. Кожен працівник сумлінно працює на своїй ділянці. Звичайно, зросло навантаження і на механізаторів, і на головних спеціалістів.•Але завдяки вмілому керівництву директора усі підрозділи працюють злагоджено.

– Колишнє господарство у 1998 році ледь зводило кінці з кінцями, – поділився спогадами завідуючий током Петро Возняковський, який тут працює з 1984 року. – Селянська спілка мала 496 тисяч гривень збитків. Люди повірили Олегу Антоновичу і довірили йому свою долю та господарство, яке розпадалося (oднак треба віддати належне колишньому директору Степану Возняку, який збудував всі ці приміщення). Олег Іванчина повільно, рік за роком, зміцнював господарку, реформував її в сучасне аграрне підприємство.

– Керівник дбав і дбає про зміцнення матеріальнотехнічної бази, – доповнив його головний інженер Олег Пирський, який працює в агрофірмі 8 років. – Господарство щорічно по можливості купувало нову техніку і зуміло повністю модернізувати тракторний парк. Нині є сучасна сільськогосподарська техніка. У цьому році вдалося придбати потужний агрегат – самохідний обприскувач аргентинського виробництва марки «Металфорт» (1600000 грн.), який замінив три звичайних причіпних обприскувачі та значно покращив якість обробітку посівів. Придбали також кормозбиральний комбайн «Дон»680 – (900000 грн.), оборотний плуг та багато іншої техніки. У тваринництві зроблено додаткові літні площадки для утримання корів, завершується реконструкція корівника для безприв’язного утримання сухостійних корів на глибокій підстилці.

АБИ ВІДРОДИТИ ТВАРИННИЦТВО ПОТРІБНО ДЕСЯТОК РОКІВ…

– Що чекає село в майбутньому? Важко відповісти, – каже Олег Іванчина. – У районі нині функціонує лише три господарства – ПАФ «Білий Стік», ПП «Агрофірма ім. Б. Хмельницького», ПАФ «Войславичі», а колись було 56. Половину родючої землі у районі забрали холдинги – ТзОВ «Лендком UA» , ПП «Західний Буг», ПП «Бродиагро», які взяли її в оренду на багато років. А фермерські господарства, на жаль, нині ведуть практично натуральне виробництво, бо функціонують на невеликих площах, і не роблять погоди ні у виробництві зерна, ні цукрових буряків.

Через те й виходить, що за великими компаніями є вирощування основних культур – зернових та цукрових буряків, а за дрібніми агроформуваннями – картопля та городина. Кожен шукає свою нішу.

Чому так сталося? Нині пізно шукати винних. Погодні умови Галичини сприяють розвитку двох галузей: рослинництва і тваринництва. А саме другу за останні роки практично знищили. Однак без тваринництва нема майбутнього. Відродити ж його дуже важко, бо на це потрібні роки. І маємо наглядний приклад цього: на Сокальщині вижили лише три господарства, які не відмовилися від тваринництва.

ЯК ТИ ДО ЛЮДЕЙ, ТАК І ВОНИ ДО ТЕБЕ

Невдовзі разом з головним економістом господарства Мирославою Костюк йдемо на тік аби побачити ноухау – шість рукавів наповнених зерном кукурудзи з консервантом. Для цього торік господарство придбало спеціальний агрегат. Такий спосіб зберігання кукурудзи дає можливість мати для худоби повноцінні корми до весни. Поряд тракторна бригада, де також панує порядок. Більшість техніки уже готова для зберігання. Тут «володіння» бригадира тракторної бригади Петра Грабового. Він разом з інженероменергетиком, а по сумісництву інженером по ремонту сільськогосподарської техніки, Степаном Кручкевичем задоволені осінньопольовими роботами, які закінчилися швидко і без проблем, бо на полях працювала нова техніка. 

Олег Іванчина розповів, що в агрофірмі трудиться когорта молодих спеціалістів з вищою освітою. Це інженеренергетик, головні ветлікар та бухгалтер та інші, які не мають земельних паїв. На жаль, нема резерву, аби їм їх виділити. Заслужений працівник сільського господарства каже: прикро те, що приходять молоді спеціалісти та робітники, а найважливішого важеля, який тримає аграріїв на землі, вони не мають. Нині третина людей, які прийшли у агрофірму, працюють на тих 1200 людей, які мають земельні паї, з них 50 відсотків уже не мають ніякого відно шення до землі, бо просто успадкували її.

Стоїть горою за своїм керівником й старше покоління працівників господарства, яке разом з ним пережило чимало, поки агрофірма міцно стала на ноги.

47 років відпрацював у місцевому господарстві Богдан Нечай, який нині уже на заслуженому відпочинку. Та йому не сидиться вдома, охоче допомагає синові доглядати коней. Їх у господарстві 36. Усі вони породисті та доглянуті. Чоловік каже, що для нього заробіток не головне, бо працює у своє задоволення, любить цих тварин. Богдан Петрович вважає, що жителям Волиці пощастило, що мають такого господаря у селі. Місцева агрофірма не розлетілася, збереглося господарство і тваринництво, головне селяни мають роботу, молодь залишається у селі. І додав: «Нам гріх нарікати на життя, бо наші села і господарка процвітають, на наших землях колоситься пшениця. Ви погляньте, що діється навколо… Таких людей, як Олег Антонович, треба у Верховну Раду і там був би лад».

Селяни задоволені, що мають такого керівника, який вболіває за село. Олег Іванчина ніколи не забуває про своїх працівників. Вчасно виплачує заробітну й орендну плати, дбає про соціальну сферу сіл, живе турботами односельчан. Бо у нього життєве кредо: «Міра у всьому і намагання зрозуміти людей і вникнути в ту ситуацію, в якій вони перебувають». Думаю, що все вдається керівнику тому, що він робить улюблену справу, любить землю та село, тому й вкладає душу і розум у господарку та вірить, що агрофірма, як річка Білий Стік, буде рухатися за течією – лише вперед.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.

Это код вашего информера. Просто скопируйте и вставьте его в место на странице, где должен отображаться рекламный блок.
Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

ПАФ Білий Стік нагороджено премією AGROPORT AWARD

19 квітня, в межах Міжнародного форуму ...