Наш світ стає дедалі безжаліснішим, цинічнішим. Це спадає на думку під час кожного засідання комісії з питань захисту прав дитини Сокальської райдержадміністрації. Чого тільки не наслухаєшся на них. Розпадаються тількино створені молоді сім’ї і найрідніші, здавалось би люди, стають непримиренними ворогами, ділять майно, дітей, забувають або відмовляються від своїх кровинок…
Недовго прожили разом Любов та Іван К. Народили сина і доньку. Коли дівчинці було два роки, Іван покинув сім’ю, так, що донька його не пам’ятає. Нині діти називають батьком вітчима. Живуть дружно. Батьки хотіли б показати їм світ, але біологічний батько не дає на це дозволу. Чому? Невідомо. Матеріально він дітям не допомагає, має великий борг по аліментах. На засідання комісії не з’явився, зв’язатися з ним важко, бо, як повідомила начальник служби у справах дітей Галина Федаш, постійно змінює номер мобільного телефону. Яку ж участь бере у вихованні малих дітей? Питання швидше риторичне. Тому, не вагаючись, члени комісії проголосували за доцільність позбавлення його батьківських прав.
Зовсім неприродно, коли дітей покидає мати. Саме так чинить сокальчанка Марія М. Трьох синів народила жінка і про жодного не дбала.
Двох старших ставлять на ноги її батьки. У травні ц. р. Марія народила третього сина. І знову її мати, забувши всі образи, прихистила доньку з немовлям, просячи в Бога, щоб та взялася за розум. Та де там! Кинувши безпорадне немовля їй на руки, жінка кудись повіялася зі співмешканцем. При цьому не забула забрати гроші, які отримала на дитину, а витратила не за призначенням. Мабуть, не боліло її серце за нещасною крихіткою, якій так потрібна матір в перші місяці життя. Замість матері над його колискою знову просиджувала ночі бабуся.
Марію розшукала міліція. Вона навіть прийшла на засідання комісії, але здебільшого відмовчувалась. Де отримані гроші? Що Ви придбали за них дитині? Чому не привозите сина в поліклініку? Ці та інші запитання членів комісії залишились без відповіді. Зате її матір сказала чітко: для того й народила третю дитину, щоб отримати гроші. І додала: держава не повинна фінансувати таких горематерів, а навпаки, строго наказувати. Звичайно, честь їй і хвала, що ростить і виховує внуків та чи не замолює цим огріхи у вихованні доньки. Та й чи змогла б самотужки, без матеріальної підтримки держави, годувативдягати внуків? Пенсії не вистачило б на це. Саме завдяки цій матеріальній підтримці нині бабусі, тітки, сестри, інші родичі охоче беруть на виховання дітей своїх непутящих родичок. І це також добре, бо діти ростуть і виховуються в колі рідних, а не чужих людей в інтернатах.
Вже в котрий раз розбирали непросту ситуацію, в яку потрапив Володимир І. Він шахтар, одинокий, свого житла не має, живе в гуртожитку. Двоє його дітейблизнят перебувають у червоноградській школіінтернаті (їх матір позбавили батьківських прав). Забирає їх до себе на вихідні. Чоловік стверджує, що любить дітей, опікується ними. Але в той же час не може їх забрати з інтернату, бо не має куди. Однак його зарплата дозволяє винаймати квартиру і жити з дітьми. Чоловік заперечує, мовляв, він часто хворіє, лежить в лікарні, з ким в цей час будуть діти. Йому запропонували влаштувати дітей в сокальську санаторну школуінтернат. Але він підняв страшний крик, не погоджуючись з цим. Звичайно, краще мати дітей під боком, перекласти свої обов’язки на плечі держави, а коли діти виростуть, чекати від них подяки. Оце так егоїзм!
Оскільки чоловік не хоче виховувати своїх дітей, не пристав на жодну пропозицію, члени комісії вирішили за доцільне позбавити його батьківських прав. У відповідь почули: ви зробили це спеціально (!). Ось так розцінив своє небажання виховувати дітей 54річний чоловік.
Завдяки таким як він і вищеназваним горебатькам і страждають невинні діти. •А їх на обліку у службі у справах дітей чимало. І з кожним роком їх, на жаль, стає все більше.
Валентина БЛУДОВА.