Home / Життєві історії / Батьківські права

Батьківські права

На останньому засіданні комісії з питань захисту прав дитини Сокальської райдержадміністрації питань було ніби й небагато, лише вісім, та більшість – п’ять – про доцільність позбавлення батьківських прав – важкі. Членам комісії непросто голосувати "за", відбираючи в людей надію залишитись матерями і батьками, та, на жаль, в більшості випадків це доводилося робити.

Перша пара – тридцятирічне подружжя Світлана та Ростислав, мають двох дітей. Нині ними більше займається батько, бо його дружина їздить на заробітки. Він – працьовитий, спокійний, любить домашній затишок, вона, навпаки, – полюбляє товариство, забави, чарку, мало цікавиться дітьми і господарством. Тому чоловік і написав заяву, щоб позбавити дружину батьківських прав. Світлана з цим не погоджується.

Вислухали обох. Ростислав: "Я неодноразово просив дружину кинути пити, знайти роботу на місці, адже вона кухар, добре готує, але вона не хотіла. Їздила в Ялту, сказала, щоб я карточку відкрив, буде гроші переказувати, але не зробила цього". Світлана: " Працюю офіціанткою в їдальні. На свято Першого дзвоника купила дітям святковий одяг і знову поїхала на заробітки. Гроші не висилала, вони лежать у моєї мами, піклуюсь про дітей". Секретар Тартаківської сільської ради Ольга Андрущак також підтвердила, що Світлана дружить з чаркою, лінується приготувати дітям обід, дім завалений вживаним одягом тощо.

Світлана не має доброго контакту з дітьми. Звичайно, десятирічній доньці важливіше, щоб мама була поруч, приголубила, підказала. Взявши до уваги те, що чоловік просить дружину змінити спосіб життя, повернутись в сім’ю, виховувати дітей, члени комісії дали жінці термін – два місяці, щоб бути разом з сім’єю, налагодити стосунки з чоловіком і дітьми.

Наступні два питання вирішили швидко, бо розглядали їх вже вдруге. В обох випадках йшлося про доцільність позбавлення батьківських прав чоловіків. В першому розлучене подружжя живе в одному селі. Аліментів на двох дітей батько не платить, не цікавиться їх життям, при зустрічах вдає, що не бачить. А діти вже не малі: син закінчує школу, донька навчається у 8 класі , вони не хочуть такого батька. В другому випадку чоловік живе і працює в Казані, а коли приїжджає в Сокаль, то не провідує свого дев’ятирічного сина, очевидно, батькові байдуже чи він здоровий, чи йому чого не бракує. Аліментів також не платить. Тож в обох випадках члени комісії проголосували за доцільність позбавлення цих горетатусів батьківських прав.

Наступну заяву написали дві сестри – п’ятнадцяти і шістнадцяти років,  щоб позбавили батьківських прав їхнього батька. Такі заяви, коли самі діти просять про це, трапляються нечасто. Тому члени комісії уважно вислухали дівчат. Одна згадала, що батько вдарив її по голові, що його батьки виписали їх з будинку, що навіть, коли лежала в лікарні, батько не провідав її, друга доповнила, що не приїжджав до них, не телефонував, що їм такий батько не потрібний. Не сказали про нього жодного доброго слова, чим здивували присутніх, бо, мабуть, батько, який не є пияком, колись та поцілував чи пригорнув своїх дітей. Їхня мати, хоч перебуває на заробітках в Італії, на засідання комісії прийшла і підтримала своїх доньок. Батько ж на засідання комісії не приїхав. Натомість була його старенька матір, яка сказала, що він хворий, що дівчатка несправедливі до батька, що вона готова знову прийняти їх у свою хату. Зате не відповіла на питання, чому виписала з неї своїх внучок. Жінка не усвідомлювала, що своєю надмірною опікою перетворила сина на безвольного чоловіка, який у всьому слухається її і, мабуть, не так боїться втратити дітей, як того, що про нього скажуть у селі. І цього разу знову "сховався" за материною спідницею. Тепер вже суд вирішить: позбавити його батьківських прав чи ні.

Ще одна заява – від п. Людмили. Жінка просить позбавити батьківських прав колишнього чоловіка. В шлюбі прожили шість років і розлучилися. Мають десятирічну доньку. Її колишній чоловік нині живе в Росії, має іншу сім’ю. До доньки не приїжджає, аліментів не платить. Та, головне, як підкреслила п. Людмила, не дає дозволу на виїзд за кордон. На засідання приїхала його тітка. Вона стверджувала протилежне: гроші чоловік передає через неї і не згідний, щоб його позбавили батьківських прав. Людмила, мовляв, хоче це зробити йому на зло. Суть конфлікту в тому, що батько не дає дозволу на виїзд доньки за кордон, а його колишня дружина не дозволяє повезти дівчинку в Москву. Ось так: батьки чубляться, а потерпає дитина. Коли жінці пояснили, що такий дозвіл може дати суд, вона заспокоїлась.

Ось такі, як на мене, дріб’язкові питання спонукають писати заяви про позбавлення батьківських прав. Часто колишні подружжя забувають про світлі почуття, які колись пережили разом, а також про цивілізовані способи вирішення конфліктних ситуацій. Ними керують не розум і почуття відповідальності за долю дітей, а амбіції, злоба. А вони – погані порадники у житті. Наповнюймо ж свої серця любов’ю.

Валентина БЛУДОВА.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Степан Бандера – символ нації

«Для того, щоб вміти бачити справжнє ...