Home / Життєві історії / Сотенний УПА, який в бою був завжди попереду – продовження

Сотенний УПА, який в бою був завжди попереду – продовження

(Продовження. Поч. у №№ 37-38, 39-40, 41-42).

Г. Г. Романів розповів, як взимку 1946-47 р.р наскочила облава енкаведистів на їхню хату, де в криївці, в коморі під підлогою, в той час перебував "Бей" і 6 повстанців. Він, дванадцярічний хлопець, встиг попередити про це "Бея", котрий зразу дав команду повстанцям підготувати набій кожному для себе, щоб не постраждали діти. А їх, дітей, залишилося без тата і мами семеро під опікою старшої сестри. Та коли енкаведисти зайшли в хату і побачили стільки дітей, не стали досконало проводити обшук, забрали з печі 9 спечених хлібин і вийшли. За ними вибіг Гриць і почав просити віддати хліб. За наказом офіцера весь хліб повернули, а хлопець підбіг до вентиляційної труби криївки і крикнув: "Не стріляйтеся! Москалі пішли!" Після цього він більше спілкувався з повстанцями, приносив до криївок їжу, попереджав про небезпеку. Найбільше бажання Гриця було мати свою зброю. Він розумів, що йому зброї не дадуть, і викрав з криївки карабін та закопав на городі. За втрату зброї повстанцеві грозила смертна кара, тому почалися активні пошуки. "Бей" спочатку просив хлопця повернути добровільно карабін, а потім відшмагав його різкою. Хлопець не признавався. Потім "Тур" (Іван Паньків), охоронець сотника, пообіцяв, що коли хлопець поверне карабін, то отримає від нього пістолет. Гриць повернув карабін. Звісно, що пістолета він не дістав.

Паньків Анастасія Михайлівна, 1928 р. н., розповіла, що "Бей" часто бував у них вдома, тому що її сестра Анна, 1926 р. н., була помічницею сотника, його доброю і надійною подругою. Одного разу, коли в їхній хаті "Бей" вмивався, Настуня почула, що в селі облава і попередила його. Роздягнений "Бей" заховався у пивниці, просидів там довго і замерз, бо дівчина забула його попередити про закінчення облави. "Бей" спочатку добре насварив її, а потім перепрошував. Настуню, молоду дівчину, викликали в НКВС в м. Долину, де два тижні її били та допитували, щоб дізнатися де її сестра Анна. Через Анну хотіли вийти на її родича "Тура" і через нього на самого сотника. Дівчина твердила, що давно не бачила сестри, не знає, чи вона жива, і її відпустили.

Органи держбезпеки, використовуючи свою агентуру, все ближче підбиралися до "Бея" та інших керівників підпілля. В с. Кадобну, де часто бував "Бей" та референт (керівник) СБ Калуського надрайонного проводу ОУН "Аркас" (Мельник Роман), прибула вчителька зі Сходу України та лікар Матросян (вірменин), який розмістився в одній із хат села разом із 4-річним сином та куховаркою. На прохання "Бея" селяни по черзі приносили їм необхідні продукти.

Згідно із спеціальною інструкцією УПА від літа 1944 року: "У відношенні до т. зв. "східняків" – стояти на становищі приєднання їх, при чому бути дуже обережним. Треба: а) ставитися до " східняків" приязно, вияснювати їм політику Сталіна. Не допускати, щоб вони багато знали про зв'язки, командирів і т.п. Не вільно: а) стріляти "східняків" по селах , коли немає на них виразного підозріння в пробольшевицькій роботі…"

Вчителька викликала таку підозру: після допиту повстанцями із сотні "Бея" вона зізналася в співпраці з МГБ і була розстріляна. Зі слів Квятковської Євдокії Іванівни,1931 р. н., котра часто приносила їжу, останні новини та спілкувалася з "Беєм", "Аркасом" та іншими, – лікар Матросян – це колишній військовий лікар, який лікував "як одних так і других". Провід ОУН Калуського району здійснював нагляд за ним через жінку, яка "переховувалася" в с. Кадобні.

Та чекісти також не спали. Вони пропонують Квятковській Є. І., 16-річній дівчині, поїздку в Київ, просять закохати в себе "Аркаса" та підсипати йому снодійне. "Так ти врятуєш йому життя", – переконували її, в той же час проводячи "зачистки" в середовищі патріотично налаштованих українців

 Ігор ДЗЕСА.

м. Львів.

(Далі буде).

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Молоду українку нелюди-нкведисти допитували за заповіді українського націоналіста

Дев`яносторічна мешканка Острова пані Ольга Бобик ...