Home / Життєві історії / Важка сирітська доля

Важка сирітська доля

Так склалося в моєму житті, що сирітська доля ходить поруч мене. Ще зовсім молодою я стала круглою сиротою. На той час вже виховувала з чоловіком трьох дітей. Та розповім не про це.

Маю молодшого брата по мамі. Її не стало, коли він навчався в першому класі, а як був в дев’ятому, позбавили батьківських прав його непутящого батька. Сім років виховувався в Сокальській школі-інтернаті, а дев’ятий клас закінчував в селі, біля бабусі. Тоді я ще просто боялася тих життєвих проблем, які на мене чекали, боялася взяти на себе відповідальність за цю дитину, бо як морально, так і фізично мені було важко.

Випускний вечір, танець з батьками – через його гіркі сльози в мене защемило серце. В його очах я бачила страх – як жити далі? Без материнської ласки, без любові близьких людей брат став байдужим до свого життя, до оточуючих, до праці, без якої життя не має сенсу. До ночі затримувався з друзями, обманював, потрапляв в незручні ситуації.

Думки, біль, страх розривали мою душу, просила Бога, щоб допоміг мені подолати страх, бо дорога для мене людина, в якої щойно починалося доросле життя, ступає не на ту стежину. Щиро дякую моєму чоловіку та його родині, які зрозуміли мене, погодилися, щоб забрала брата до себе.

…Тепер він біля мене, поруч з моїми дітьми, дуже змінився, причому на краще, допомагає нам в усьому, вчиться в училищі. Щонеділі ходимо всі до церкви, де я дякую Богу за те, що просвітив мій розум, що тепер ще зовсім юна людина іде впевнено в майбуття, і не боїться жити на цьому світі.

І прошу в Бога: наділи його, Боже, своєю опікою, допоможи, щоб він повірив в себе, зміцни його віру і надію на краще майбутнє, дай йому щасливу долю, щоб зникли всі його негаразди і нещастя.

Звертаюсь до вас, читачі, хто має подібну ситуацію: не впадайте у відчай. Ви можете змінити збідовану долю, варто лише переступити свій страх. І моліться, бо молитва рятує нас, а Бог вам дасть здоров’я і сили поставити своїх і чужих дітей на ноги.

Я пишаюсь своїм братом, що він зміг все подолати, не зламавшись, не впавши в багно, з якого так важко вибратися. Що лише за п’ять місяців змінив свої погляди на життя і оточуючих. Що довів всім, хто називав його безнадійним, непутящим, що він – сильний, що його не зламала важка сирітська доля.

Наближаються Різдвяні свята. Знаю, що брат дуже чекає на них, щоб в колі вже рідної йому сім’ї заколядувати гарну колядку.

Руслана СМЕТАНА, с. Войславичі.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Молоду українку нелюди-нкведисти допитували за заповіді українського націоналіста

Дев`яносторічна мешканка Острова пані Ольга Бобик ...