З ласки Бога та долі у листопаді минулого року я відсвяткувала свій 85-річний ювілей. Важко передати словами ті хвилювання, які переповнювали мене у цю мить, бо відчувала себе у колі друзів та однодумців, які, відклавши повсякденні клопоти, прийшли до мене. Наші помисли були спрямовані на те, щоб об“єднати всі патріотичні сили для побудови нашої дорогої кожному серцю України. Вірю, що спільно подолаємо труднощі, побудуємо її сильною і заможною, бо сили, розуму і патріотизму в нас вистачає. Хоч вороги лютують, хочуть вщент знищити нашу мову, культуру, історію та пам’ять про забутих наших героїв, героїчну визвольну боротьбу. А нині їм ще й захотілося загнати нас до єдиної московської церкви.
Почався терор і насильство. Ось чому ми мусимо зробити рішучий протест. Вони не мають права управляти нашою державою, бо за неї не боролися, не хотіли і не хочуть бачити її самостійною, адже працюють на сусідню державу і вірно служать їй.
Дорогі друзі! Я твердо вірю, що спільними силами ми поборемо всі труднощі і наша Україна буде могутня і прекрасна, бо ще не перевелися її добрі нелукаві діти.
Щиро дякую всім, хто був зі мною у цей день. Зокрема, своїм милим, щедрим на любов, увагу та чуйність союзянкампосестрам та ансамблю «Берегиня» за їх старання і доброту, недарма, на їх рахунку чимало добрих справ для громади. Хочу, щоб Україна відродилася, щоб діти наші виростали чесними та добрими. Любім Бога та свій рідний край, станьмо дбайливими будівничими нашої держави. Ще дякую пп. Олегу Фенчину, Петру Габі, Петру Пилипчуку за їх щирість та доброту. Нехай народжене Боже дитятко поблагословить всіх нас і весь наш народ, і дасть нам тої об“єднавчої сили, мужності, злагоди і любові. Тоді поборемо те зло, яке заважає нашому поступу вперед до світлої омріяної мети. Разом з нашою молодою генерацією збудуймо Україну такою, щоб милувався нею світ. Тож щасти нам у добрих справах.
Марія ПЕТРОЩУК-КУШПЕТА, колишній політв“язень.