Home / Життєві історії / Життєвий шлях Євгена Коновальця – Провідника ОУН

Життєвий шлях Євгена Коновальця – Провідника ОУН

«У ВОГНІ ПЕРЕТОПЛЮЄТЬСЯ ЗАЛІЗО У СТАЛЬ, У БОРОТЬБІ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НАРОД У НАЦІЮ»

Ці слова сказав Провідник ОУН Євген Коновалець, 120-річчя від дня народження котрого відзначають у ці дні.

Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в українському селі Зашків (теперішній Жовківський район) поблизу Львова в сім’ї управителя місцевої народної школи Михайла Коновальця.  Мати Євгена, Марія, також учителювала.  Вона походила з українського роду священиків Венгриновських. Дід Євгена,  о. Михайло Коновалець, був у цьому селі грекокатолицьким парохом.  Брат Євгенового батька, о. Володимир Коновалець  носій національної ідеї і мав незаперечний вплив на ідейне виховання Євгена. Другий стрий Євгена, о. Орест Коновалець, був парохом села Страдче. У такій високо інтелігентній та патріотичній родині виростав Євген, виховуючи в собі стійкість характеру, любов до свого народу та презирство до ворогів.

Після закінчення народної школи в Зашкові Євген переїхав до Львова, де вступив до української Академічної гімназії. Часто хлопець переконував своїх товаришівгімназистів, що «українці мусять бути добрими учнями, мусять засвоїти собі знання якнайкраще, якнай•основніше, якнайбільше, щоб надолужити те, що нам пограбувала неволя».

Вже в сьомому гімназійному класі Євген Коновалець бере активну участь у роботі таємних студентських гуртків, покликаних ширити політичну свідомість та освіту.

Склавши випускні іспити в 1909 році, Євген Коновалець став секретарем Львівської філії «Просвіти» та записався на студії права до Львівського університету. Перша світова війна 1914 року не дала йому можливості довчитися в університеті і отримати диплом доктора права. Великий вплив на молодого студента мали праці основоположника теорії українського націоналізму Дмитра Донцова, який у той час перебував на Галичині в еміграції.

Євген самовіддано організовує політичну працю студентів, спочатку на Львівщині, а згодом по всій Галичині. Під час виборів до Сейму поляки вважали його небезпечним противником і назвали «новітнім гайдамакою».

В 1912 році Євгена Коновальця покликано до австрійського війська.  Студентом він відбув однорічну військову службу в старшинській школі у Львові та зі ступенем чотаря (лейтенанта) повернувся на студії. Під час служби Євген зрозумів, що українській молоді бракує військового вишколу: можливість вибуху війни між АвстроУгорщиною та Росією ставала дедалі реальнішою, а у випадку війни українці мусять мати свої військові кадри і частини. Тому хлопець ініціює створення спеціального студентського товариства для військового вишколу «Січові стрільці».  Його ідею підхоплюють спортоворуханкові товариства «Січ» і  «Сокіл», які творять такі ж відділи на теренах Галичини.  Євген Коновалець не зайняв формально провідного посту в цих формаціях, однак усе січове стрілецтво визнавало його душею цього руху і своїм ідейним Провідником.

Та не на Галичині, а в золотоверхому Києві судилося Євгенові Коновальцю відіграти важливу роль в історії української нації.  Саме туди, на схід, повела його доля своїми тернистими шляхами.  «Шлях до вільного Львова веде через вільний Київ»,  стверджував він.

У серпні 1914 року вибухнула Перша світова війна.  Хорунжого Коновальця мобілізували до війська.  Наприкінці квітня 1915 року в Карпатах відбувся героїчний бій за гору Маківка, в якому брав участь і Євген Коновалець.  Бій за Маківку змінив хід подій на фронтах Першої світової, ще раз продемонструвавши, що для України назріла доконечна потреба творити власні збройні сили.  Одним із творців Українського війська після проголошення Української Народної Республіки став Євген Коновалець.

«Це не значить,  писав член Секретаріату Центральної Ради Михайло Єреміїв,  що він перший підніс ідею створення української збройної сили  вона вже висіла в повітрі, але він перший зумів втілити її в життя…».

12 листопада 1917 року Головний Отаман військ УНР Симон Петлюра передав ГалицькоБуковинському Комітетові згоду Генерального Секретаріату Центральної Ради на створення куреня Січових стрільців. Євген Коновалець вступив до куреня звичайним вояком.  За його прикладом пішло багато колишніх вояків і старшин українського січового стрілецтва.  Курінь Січових стрільців став однією з головних військових частин, які зуміли взяти штурмом «Арсенал» і розгромити січневе більшовицьке повстання в Києві.  З того часу ім’я Коновальця тісно пов’язане з куренем, його ще деколи називали «корпусом Коновальця», який налічував до 50 тисяч вояків.  Ранг полковника Євген Коновалець отримав від української влади.  Під час військового параду Збройних сил УНР (грудень 1918 року) з нагоди визволення Києва на Софіївській площі Голова Директорії УНР Симон Петлюра присвоїв полковникові Євгену Коновальцю звання отамана.

Дворічна збройна боротьба на теренах Наддніпрянщини була для полковника справжньою школою військового і політичного гарту. Думаючи категоріями державника, полковник Коновалець дійшов висновку, що в основі Української держави потрібно закласти принцип національнодержавної самостійності.  Він розумів, що Українська держава мусить мати національний ідеологічнополітичний характер. В питанні національнодержавної самостійності України полковник Коновалець був завжди принциповим і безкомпромісним.  Другою основною рисою була його державницькотворча настанова. Висунутій соціалістами політичній засаді «насамперед партія» він протиставляє засаду «насамперед держава!». Третя основна риса патріотизму полковника  це соборництво. Для нього існує лише одна Україна і один український народ.

Євген Коновалець був одним із небагатьох національних лідерів, діяльність котрих дозволяє стверджувати: “На зорі минулого століття ми заклали основи державності, яку сьогодні обстоюємо та утверджуємо”. Після закінчення визвольної боротьби 19171920 років багато вояків куреня виїхали до Чехії.  Туди ж потрапив і Євген Коновалець. На останньому засіданні Стрілецької Ради, котре відбулося у Празі в липні 1920 року під проводом Євгена Коновальця, було обговорено конкретний план дальшої боротьби українців в умовах польської і совєтської окупації. Євген Коновалець запропонував створити таємну підпільну військову організацію, метою якої було мобілізувати народ до боротьби за його права.

Так було створено Українську Військову Організацію (УВО).  Основою її структури стали члени комендантського складу корпусу Січових стрільців.  З них Коновалець формував групи активістів, які, відповідно до обставин, творили ядро підпільної діяльності в Україні.  УВО розгорнула збройну боротьбу проти представників польської влади на українській території, ініціювала бойкот польських виборів у Галичині на початку 1920 р. Її увагу було зосереджено також на створенні «Просвіти», «Рідної Школи», товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт».  УВО допомагала закласти фундамент господарського піднесення Галичини.  Під проводом Євгена Коновальця УВО працювала задля об’єднання українців у єдину державу.  Всередині 20х років на західних землях активізували свою роботу націоналістичні молодіжні організації.  Щоб створити потужний рух визвольнореволюційного націоналізму, Євген Коновалець вирішив об’єднати УВО з іншими організаціями націоналістичного спрямування.

29 січня  3 лютого 1929 року у Відні відбувся перший Конгрес українських націоналістів. На ньому було створено спільну об’єднану Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Головою Проводу ОУН обрано полковника Євгена Коновальця. Невдовзі ОУН стала найпотужнішою підпільною революційною силою. Члени клітин ОУН, симпатики, українське громадянство в Україні та на еміграції були відданими і постійними постачальниками матеріальних засобів для діяльності цієї організації.

Варто зазначити, що покликана до життя ОУН  це третя найбільша перемога полковника Коновальця у боротьбі за відновлення суверенної Української держави. Першу перемогу він здобув восени 1917 року, створивши національну формацію Січових стрільців, які під його проводом у складі Армії УНР протягом двох років захищали суверенітет держави від московськонімецької орди. Другу перемогу отримав влітку 1920 року, заснувавши нелегальну УВО, яка була добрим підґрунтям для створення ОУН, а відтак Української Повстанської Армії.

Під керівництвом Євгена Коновальця ОУН вела не лише збройну боротьбу. Члени ОУН самовіддано та безкорисливо працювали в читальнях «Просвіти», товаристві «Рідна Школа», заохочували селян давати дітей до українських шкіл, допомагали підносити добробут, підтримували українські господарські організації, підприємства, зокрема: «Сільський господар», Центросоюз, Маслосоюз, видавничі спілки. ОУН розбудовувала пресовоінформаційну ділянку, публікуючи журнали, газети, бюлетені та брошури, в яких йшлося про українську визвольну боротьбу.       У кінці 20х  на початку 30х років Коновалець, організаційно зміцнивши УВО і ОУН, встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політичноінформаційні служби в багатьох центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Він здійснив низку заходів, внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій у Франції, Бельгії, Голландії, Канаді. За його безосередньою участю в Америці були засновані громади Українських стрільців, що поклали початок Організації державного відродження України в США та Українському національному об’єднанню в Канаді.

Полковник Коновалець докладав усіх зусиль, щоб створити пункти опору, осередки націоналістичних ідей у радянській Україні.  Для встановлення контактів з українцями СРСР він спирався на колишніх членів Корпусу Січових стрільців. Сталінський тоталітарний режим, відчуваючи реальну загрозу з боку ОУН, розпочав боротьбу проти неї та безпосередньо проти її Провідника Євгена Коновальця, посилаючи на Захід своїх агентів, щоб проникнути у Провід ОУН. Але ніщо не могло зломити ані дух Коновальця, ані його фізичні сили. Він передбачає наближення нової світової війни, тому накреслив план переведення підпільної боротьби в русло всеукраїнської національної революції, мета якої  відновлення суверенної Української держави.

І лише теракт, організований Кремлем за особистим наказом Сталіна, не дозволив втілити в життя цей доленосний план Євгена Коновальця. 23 травня 1938 року в Роттердамі московський агент Судоплатов під виглядом представника ОУН в Україні передав Коновальцеві в пакеті вибуховий пристрій, який на шматки розірвав тіло Провідника української нації.

Євген Коновалець похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.  Над свіжою могилою його дружина Ольга сказала: «Він загинув за Україну. Продовжуйте те діло, за яке він умер!».

З Відозви Проводу ОУН, травень 1938 року: «Переведіть аналізу свого сумління, своїх вчинків і задумів і скажіть у душі собі, чи гідні ви?

Станьте, отже, на висоті завдання, переможіть і скоріть усі слабості людські, щоб оновлені в тій святій крові, що в Роттердамі пролилася, ви могли чесно, сумлінно та щиросердечно сказати: «Ми готові! Ми гідні великого й неоскверненного  імені  Коновальцеві Воїни, Українські Націоналісти!».

Але навіть знищивши Голову Проводу, вороги не зуміли знищити самої Організації, і це вони відчули під час Другої світової війни, коли націоналісти розгорнули свою політичну і військову діяльність.  Підтвердженням цього є боротьба ОУНУПА під проводом Степана Бандери і Романа Шухевича, що велася в Україні до кінця 50х років, а останній бій вояків УПА з військами НКВС відбувся на початку 60х.

Один з організаторів корпусу Січових стрільців, Української Військової Організації, Організації Українських Націоналістів та Перший Голова Проводу ОУН Євген Коновалець ще при житті став символом національновизвольної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу. Він займає одне з чільних місць серед борців за волю нації та побудову держави. Він став героїчною постаттю не через свою трагічну смерть, він став лідером нації, що бореться, задовго до цього.

Постать Євгена Коновальця, великого державника, військовика, патріота і борця, для якого не існували приватні інтереси, постать талановитого організатора і людини непохитної волі притягає і завжди притягатиме погляди сучасних і наступних поколінь.

Завжди пам’ятаймо одвічні слова Провідника: «Україна мусить бути єдиною, соборною державою, яка заперечує будьякі прояви сепаратизму; всіма силами треба мурувати єдність наддніпрянців і галичан; негайно творити регулярну Українську Національну Армію!».

Олег КОЖУШКО,
помічник-консультант народного депутата України Курпіля С. В., магістр державного управління, голова депутатської фракції «Батьківщина» в Сокальській районній раді.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Молоду українку нелюди-нкведисти допитували за заповіді українського націоналіста

Дев`яносторічна мешканка Острова пані Ольга Бобик ...