Вже вдесяте до берега Бугу в Сокалі причалюють байдарки з українськими і польськими державними прапорами. А присутні радо вітають учасників Міжнародного спливу на байдарках «Буг-2012», який відбувається на наших теренах у рамках програми євроінтеграції і співпраці прикордонних областей України та Польщі. У цьому році до української команди, яка в основному складалась із веслярів з Червонограда, Сокаля, Луцька, ще й приєднались учасники з Харкова, котрі з великим задоволенням поділилися враженнями від подорожі.
Андрій Астраханцев, заступник декана факультету телекомунікацій Харківського національного університету радіоелектроніки:
– Почали спливати Західним Бугом з Добротвора, потім – Солокією та Ратою, які нас зачарували красою, хоча ми часто веслували на байдарках багатьма річками України. У Харкові досить великий, добре зорганізований веслярський клуб. І ось знову нас запросили на цей Міжнародний сплив, і ми радо беремо в ньому участь. Нам дуже приємно і незвично бачити такий гостинний і щирий прийом. Разом зі мною на байдарках пливе моя дружина і дев`ятирічний син Олексій.
Мабуть, цьогоріч Олексій був наймолодшим учасником.
Зате, як завжди, на своєму місці організатор, керівник Міжнародного спливу на байдарках «Буг2012» Леслав Флага, в котрого за плечима вже тринадцятий сплив:
– Ми вже вдесяте приїжджаємо і починаємо цей сплив від Добротвора по Бугу. Але, окрім цього, ще запливаємо на інші дуже мальовничі річки: Солокію та Рату. Щоденно вранці розпочинаємо запланований відтинок, а ввечері сходимо на берег і відпочиваємо. Тут дуже добрі умови.
У Червонограді ми таборували біля палацу Потоцьких і тричі відпливали у різних напрямках. Всюди нас дуже щиро вітали. Сплив – не лише спортивні змагання, але й туризм. Найважливіше те, що ми знайомимося з цією місцевістю, пізнаємо людей. Ми вже оглянули древній Белз, старовинний Кристинопіль. Чотири дні на воді, а на п`ятий – робимо собі відпочинок, і тоді нам організовують екскурсії. Поїдемо до того місця, де бере свій початок Буг, а також оглянемо замки Львівщини: Олеський, Підгорецький та Золочівський. І, звичайно, учасники спливу, які вперше беруть у ньому участь, оглянуть Сокаль, познайомляться з його історією та цікавими місцями. А потім звідси попливемо аж до самого кордону з Польщею. Перейдемо разом з українцями митницю і попливемо вже по польських теренах, сім днів, аж до Дебєнки. А в Польщі українські учасники спливу зможуть познайомитися з історичними місцями, тут їх сердечно вітатимуть, вони спілкуватимуться з поляками. Їх запросять на концерти, де виступатимуть польські гурти, фольклорні ансамблі. За ці десять років я здружився з українськими веслярами, мене тут знають представники влади, сюди їду, як до добрих і сердечних друзів.
Приємно таке чути. Зокрема, як розмовляла між собою подружня пара з Польщі. Коли колона веслярів рушила зі стадіону у напрямку другої школи, довелося марширувати центральною вулицею. Подружжя дивувалось: «Що, заради нас затримають транспорт?». А так і було.
Учасників спливу супроводжувала міліція, і вони під звуки стрілецького маршу, зайшли на подвір`я школи. Саме у цей час один поляк, поважного віку, кинув фразу у юрбу, чи, мовляв, не вміють оркестранти грати полонез або «казачок». Я делікатно зауважила, що, напевно, вміють, і як попросите їх, то й полонеза вам заграють, а «казачок», то не наше, краще гопак. Чоловік замислився і сказав, що донедавна йому було всеодно, бо трактував цю державу «Совєтскім Союзом». «Але нам – зовсім не все одно», – підкреслила я. Хвилю подумавши, старший пан потиснув мені руку зі словами: «Розумію…». І ще один штрих: харків`яни між собою спілкувалися російською, ми – розмовляли з ними українською, то й вони переходили на українську, а коли відчули щире ставлення до них, то ніхто не комплексував, навіть дев`ятирічний Олексій Астраханцев.
Як завжди, емоційно раділа першості капітан сокальської команди, її душа і «камертон», Світлана Ксьонжик, котра вже увосьме бере участь у спливі. Її байдарка прийшла першою, отже, довелося добре веслувати, але в руках міцно тримала папірець, списаний цифрами, навіть там мізкувала над бюджетом… Ось тобі й фінансист.
Звичайно, на подвір`ї ДЮСШ та другої школи прийом був сердечний. Дівчата в українських строях вітали гостей запашним короваєм. Головний спеціаліст відділу культури РДА Наталія Якубишин знайшла найщиріші слова, аби атмосферу зустрічі зробити теплою і сердечною. Про приємність зустрічі, про те, що ріка Буг поєднала людей і народи, говорили очільники району та міста: перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Катерина, заступник голови районної ради Володимир Чуб, міський голова Сокаля Богдан Зарічний. Слова подяки організаторам: райдержадміністрації, районній, Сокальській міській радам за сердечну зустріч, підтримку та допомогу висловили президент Червоноградського клубу туристів Олександр Коркішко і командор Міжнародного спливу на байдарках «Буг-2012» Леслав Флага.
Потім були приємні подарунки: Леслав Флага вручив керівникам району, міста спеціальні відзнаки, а ті натомість подарували польським та харківським веслярам футболки з емблемами спливу.
…Урочиста частина закінчилася, польські та харківські учасники спливу розбивали наметове містечко, готувалися до святкового обіду. На Сокальщині вони мали гарну відпочинкову програму, а також відвідали неповторні замки Львівщини: Олеський, Підгорецький та Золочівський. Сподіваємось, що наступного року води Бугу, Солокії та Рати стануть гарним місцем змагу, відкриттів для ще більшого кола людей, які люблять веслярський спорт та подорожі. А Сокальщина – край гостинний.
Оксана ПРОЦЬ
Фото автора.