Наші інтервю

1 липня 2011 року вступив в дію Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”

1 липня 2011 року вступив в дію Закон України “Про засади запобігання і протидії корупції”. Ми попросили розтлумачити його начальника районного управління юстиції Андрія ОЛЕСЬКА.

– Пане Андрію, найперше, що таке корупція?

– Корупцію цей Закон трактує як використання особою, субєктом відповідальності за корупційні правопорушення наданих їй службових повноважень та пов’язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка) пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, суб’єкту відповідальності за корупційні правопорушення, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей.

–  Чи відповідатимуть за корупційні дії, скажімо, народні депутати України, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування?

– Відповідатимуть. Стаття 4 цього Закону визначає коло осіб, які можуть бути суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення. До цього списку входять і Президент України, і голова Верховної Ради, його заступники, віце та премєрміністри, їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку, Уповноважений ВР з прав людини…

– А як шодо високопосадовців Збройних Сил, суддів?

– І вони за корупційні правопорушення відповідатимуть перед Законом: судді Конституційного Суду України, інших судів, їх народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій). Відповідальність нестимуть також особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально виконавчої служби, посадові та службові особи органів прокуратури, дипломатичної, державної податкової та митної служб, члени Центральної виборчої комісії, посадові та службові особи інших органів державної влади.

Список відповідальних осіб великий, як і тих, що прирівнюються до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Для прикладу: це посадові особи юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету; особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, експерти, арбітражні керуючі) та ін.

– Ще, будь ласка, декілька слів про те, чого не мають права робити посадовці, користуючись своїм службовим становищем.

–  Забороняється неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні котрактів (у т.  ч. на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); неправомірно сприяти призначенню на посаду  особи, неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб тощо.

Інтерв’ю взяла Валентина БЛУДОВА.

Голос Сокальщини на GoogleNews