Зростають ціни на комунальні послуги, продукти харчування, бензин, а зарплати, пенсії залишаються незмінними. Наш кореспондент поцікавилася у мешканців району, чи легко їм живеться?
Андрій ГОЛУБ’ЄВ, с. Скоморохи:
– Я – студент, щомісячно отримую стипендію. Крім того, одержую матеріальну допомогу. Ціни на все зростають, особливо стрімко дорожчає бензин, тому мені доводиться обмежувати поїздки на мотоциклі. Осінню, мабуть, піду служити в армію, а як житиму далі – час покаже.
Любов ГЛАДКА, м. Сокаль:
– Кому нині легко живеться? Хіба що олігархам та депутатам на верхах. А прості українці просто виживають. Я змушена економити на продуктах харчування, одягатися та взуватися на секондхенді, бо зарплата мізерна, а ціни високі. Тепер ще підняли оплату за комунальні послуги, а де ж тих грошей взяти?
Богдан ФЕДАЩУК, с. Стенятин:
– Я – інвалід, пенсія у мене невелика. Добре, що живу в селі, тримаю курей, свиней, корову, то яйця, м’ясо, молочну продукцію не купую. Крім того, картоплю, моркву, цибулю вирощую на своєму городі. А на одну пенсію прожити важко. Хочу надіятися, що в майбутньому ситуація покращиться і люди стануть жити в достатку.
Ольга ВАЩИШИН, с. Домашів:
– Ціни на бензин та дизельне паливо стрімко підвищуються, а нині тривають веснянопольові роботи. Ми стурбовані, але всеодно будемо сіяти пшеницю, буряки, інші сільськогосподарські культури, бо звикли працювати на полях і споживати свіжі овочі, які самі вирощуємо.
Ольга МУСІЙ, м. Сокаль:
– Легко мені не жилося ніколи. Тож не маю ілюзій стосовно розкішного життя. Живу так, як дозволяють мої доходи. Маю роботу, стабільну зарплату, а є люди, які й того не мають. Краще жити хочеться завжди і всім, мені – також. А тих, які постійно нарікають, хотіла б запитати: чи краще було б народитися в спекотній Африці, де немає ні води, ні їжі? Жити в Україні – не найгірше. Українці – розумні й працьовиті, тож дають собі раду за будьяких умов.
Записала Ольга РОМАНЮК.