Home / Наші інтервю / Iнтерв’ю з президентом благодійного фонду “Майбутнє України. Сокальщина” Юлієм ЛУКОМСЬКИМ

Iнтерв’ю з президентом благодійного фонду “Майбутнє України. Сокальщина” Юлієм ЛУКОМСЬКИМ

В Сокалі вже відомий проект "Ким я хочу бути? Як цього досягну?", де випускники шкіл пишуть твори про свою майбутню професію і за найбільш вдало викладені думки отримують грошову винагороду, або ж інший проект, де кращі роботи юних художників виставляли в галереї міста Едмонтона, і їх мали змогу придбати шанувальники мистецтва. Ці два проекти існують завдяки тісній співпраці з українською діаспорою Канади, Австралії та Англії. Ініціатором створення їх, душею та серцем є почесний громадянин Сокаля , людина з новаторським технічним мисленням, душею  творчою, а серцем  милосердним, Юлій Лукомський. Але на цьому він не зупинився. З колом однодумців організував благодійний фонд "України майбутнє. Сокальщина". І ось нова ідея, новий проект конкурс "Умілі руки – Божий дар". Власне про нього наша розмова з президентом благодійного фонду "Майбутнє України. Сокальщина" Юлієм ЛУКОМСЬКИМ.

 

– Юліє Павловичу, розкажіть, будь ласка, про мету конкурсу "Умілі рукиБожий дар"…

 

– Благодійний фонд "Майбутнє України. Сокальщина" спільно з відділом освіти уже має певний досвід в організації і проведенні заходів, спрямованих на виявлення і підтримку обдарованих дітей. З 2005 року на теренах Сокальщини успішно діє щорічний Міжнародний конкурс на кращий твір серед випускників шкіл, а саме  учнів пільгових категорій, "Ким я хочу бути? Як я цього досягну?", започаткований фондом спільно з Союзом українок Канади провінції Альберта. Важливим результатом проекту стало залучення широкого кола меценатів з Канади, Австралії, Англії, завдяки яким переможці конкурсу отримують суттєву грошову премію, що в свою чергу, є не зайвим початковим ресурсом на шляху до обраної професії, особливо для дітей з малозабезпечених сімей. Окрім того, у 2010 році, з ініціативи фонду та за фінансової підтримки Союзу українок (Канада, штат Альберта), вперше провели конкурс серед юних художників району. Найкращі роботи переможців були представлені і реалізовані в рамках виставкипродажу в Українському музеї міста Едмонтон (Канада). Виручені за малюнки немалі кошти стали для школярів заслуженою винагородою за їхню творчу працю і, водночас, моральним і матеріальним стимулом для подальшого вдосконалення художнього хисту.

 

– Тісне спілкування з обдарованою молоддю Сокальщини дає усі підстави вважати, що таланти школярів невичерпні і різнопланові, а отже, потребують більшої уваги і підтримки, зокрема, з боку місцевих жертводавців, влади та громадськості. Сподіваюся, що організований конкурс "Вмілі руки  Божий дар" об`єднає людей, не байдужих до проблем і потреб підростаючого покоління, задля спільної мети і загального добра.

 

– Чи розпочалася вже робота над цим третім проектом?

 

– Так, початок вже зроблений. З великим задоволенням відвідав місто Великі Мости, а саме школу та Будинок учнівської творчості, Забузьку та Сокальський НВК "ЗШ IIII ст. №4 ліцей". Такі, так би мовити, базові виробничі об`єкти. І був приємно здивований, особливо Великомостівською школою. Там педагоги дбають про розвиток ручної праці. Також побував на уроці і бачив, як хлопці і дівчата дуже акуратно працюють на уроці трудового навчання. Розумію,що дуже багато залежить від вчителя, від того, як він ними керує, як радить і повчає. Бачив якість креслень і малюнків. Був вражений англійською вишивкою на картоні. Свідченням того, що в цій школі працюють і навчаються люди творчі, були неповторні виставки рукоділля на стінах коридорів. Ідеш  як в галереї. То тільки те, що є в тій школі  вже вартує уваги. Вчителі зустріли проект з розумінням, великою радістю, наче очікували його вже тривалий час. Такі ж враження були і від оглядин Великомостівського та Сокальського будинків учнівської творчості, Забузької та Сокальської №4 шкіл.

 

– Я закохався у сорочку, вишиту бісером, не міг відірвати очей від красенялебедя. Це все творили дитячі руки. І взагалі, ближче познайомившись з творчістю дітей, вкотре переконався, які у нас вони талановиті. Їм лише треба допомогти розкрити свій талант. І проект якраз покликаний це зробити.

 

– Переконаний, що на виставку і аукціон також варто пропонувати вироби, які нині потрібні і актуальні. Я їм подав ідеї: зробити пастку для виловлювання метеликів плодожерки і гусені. Це для саду дуже потрібна, а ще й екологічно безпечна річ, бо вже не треба дерева кропити хімікатами. Або ж можна зробити в шкільних умовах автоматичний полив кімнатних квітів. Цю й інші ідеї дуже позитивно сприйняв начальник відділу освіти РДА Роман Монастирський, котрий пообіцяв підтримати.

 

– Цей конкурс дасть змогу його учасникам повірити у себе, у свої творчі здібності, розвивати їх і, можливо, у майбутньому вдало обрати свій  фах.

 

 – Дякую за розмову.

 

Розмовляла Оксана ПРОЦЬ.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Чим живуть працівники охорони здоров’я?

Лікар – це набагато більше, ніж ...