Home / Наші інтервю / Щирі пісні від Галини та Богдана Захарчук

Щирі пісні від Галини та Богдана Захарчук

З подружжям Галиною та Богданом Захарчуками познайомилась на минулорічному святі родинної пісні «Ой, роде наш красний». Одні з небагатьох, вони акапельно виконали фольклорну пісню «Летіла зозуля».

Летіла зозуля через мою хату, 

Сіла на калині та й стала кувати…

Чистий голос п. Галини починав куплет, потім до неї приєднувався п. Богдан. Затамувавши подих, зал слухав історію кохання: як дівчина полюбила козака, що «має жінку, ще й діточок двоє». Коли пісня закінчилась, слухачі довго аплодували співакам. Подумалось: нині більше звучать естрадні пісні і все рідше і рідше чуємо автентичну українську пісню. А вона ж така прекрасна, а ще коли виконана щиро, з душею…

Галина і Богдан навчались на факультеті культури і мистецтв Львівського державного національного університету ім. І. Франка. Тоді, у студентські роки, їздили по різних областях України, записували у старожилів старовинні пісні. «Летіла зозуля» – записана на Полтавщині. Пан Богдан родом з Хмельниччини, збирав весільні пісні, це була тема його курсової роботи.

– Маємо пісні записані і на Львівщині – з Самбірщини, Сколівщини, – розповіла п. Галина. – Це весільні пісні, веснянки, а найбільше великодніх, зокрема гаївок. У нас був фольклорний колектив «Забава», у якому зібрались ентузіасти, виступали в університеті, у філармонії, послухати нас приходили любителі народної пісні. Старовинними піснями багаті і прибузькі села, зокрема Сілець.

Роботи за фахом не було, тож після закінчення університету п. Галина пішла працювати у бібліотеку, а п. Богдан викладав (паралельно вони отримали спеціальність філолога). Сутужно було і з житлом, тож молода сім’я переїхала на Сокальщину – батьківську землю п. Галини. Жінка доглядає трирічного синочка Захарія, а п. Богдан вже два роки працює художнім керівником у Великомостівському народному домі. Робота, каже, цікава, але ще не встиг добре познайомитися з усіма великомостівчанами. Хоча, почувши про його фах, вже зголосився один старший чоловік, який знає дуже багато старовинних пісень, в тому числі сокальських. Їх треба записати, бо старожили відходять, забираючи із собою справжні скарби народної пісні, каже п. Богдан.

Сім’я, дитина, звичайно, відбирають багато часу, але подружжя не збирається кидати улюблену справу, виступатимуть з фольклорними піснями, шукають ще одного виконавця, щоб колектив зазвучав триголоссям. Директор Великомостівського народного дому Михайло Федик каже, що йому легко працювати з п. Богданом: ентузіасти своєї справи, вони розуміють один одного з півслова, як треба, можуть за день розучити і заспівати пісню, тим більше, що мають підтримку дружин: обидві Галини співають у сімейних дуетах, живуть інтересами своїх чоловіків, у всьому допомагають їм.
На цьогорічному святі родинних колективів подружжя акапельно виконало українську народну пісню «Чорноморець» – про кохання, вірність дівчини. А ще в їх репертуарі є пісня «Посію я огірочки». Ось що розповіла про неї п. Галина:

– Цю пісню Богдан записав у своєму селі. Її і нині співають під час заручин, або як там кажуть, під час сватання. Дуже гарна пісня.

А п. Богдан додав:

– Нинішня публіка, особливо молодь, як не прикро, автентичних пісень, на жаль, не хоче слухати. Треба подолати той часовий бар’єр, який зробив есересер, зрозуміти, що ці пісні – для серця. Багато старших людей кажуть, що вже не мають ні голосу, щоб заспівати, ні пам’яті. І це печально, бо можемо втратити прекрасні старовинні пісні. 

Багато роботи було у п. Богдана, як і інші культосвітні працівники, на зимові свята: готував вертеп. Проводили традиційний фестиваль вертепів, тож треба було до нього добре підготуватися, визначитись з програмою. Шукав старовинні колядки, розучували їх на репетиціях, а потім успішно виступили перед великомостівчанами.

Валентина БЛУДОВА.

Фото автора.

 

 

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Прийде час, і своєю історією займатиметься українська держава

До редакції газети "Голос з-над Бугу" ...