Home / Наші інтервю / Ми не мали права віддавати Крим так безславно і так беззубо!

Ми не мали права віддавати Крим так безславно і так беззубо!

Верховна Рада останнім часом прийняла чимало важливих документів. Серед них і постанова «Про підтвердження курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу та першочергові заходи у цьому напрямі». Але, як знаємо, цьому передували значні події в нашій державі – Євромайдани по всіх містах, загибель Небесної сотні, втеча багатьох колишніх високопосадовців за кордон, в т. ч. і Януковича, захоплення російськими окупантами Криму, проведення там референдуму і приєднання півострова до РФ, невизнання цього країнами світу, санкції проти «друзів Путіна», захоп-лення в полон командирів українських військових частин, а також виданий Указ Президента «Про часткову мобілізацію»… І, головне, підписана політична Угода про асоціацію з Європейським Союзом, що знову ж таки «здивувало» нашого північного сусіда. У вівторок подав у відставку т. в. о. міністра оборони адмірал Ігор Тенюх, Верховна Рада з другої спроби прийняла і призначила в. о. міністра оборони Михайла Коваля. До речі, за словами Тенюха, вартість майна, яке знаходиться в Криму, оцінюється в 11 млрд. 439 тисяч доларів, обсяг боєприпасів – у 36 тисяч тонн. Це можна сказати словами Великого Кобзаря «Доборолась Україна до самого краю…». Як тепер виходити з цієї ситуації? Про це наша розмова з народним депутатом України Степаном КУРПІЛЕМ.

– Степане Володимировичу, яка Ваша думка, стосовно подій, які зараз розвиваються, до чого це може призвести і як виходити з цієї кризи?

– Україна переживає дуже драматичні та відповідальні часи. Як тільки переміг Майдан, як тільки стало зрозуміло, що українці здатні захищати свою гідність, здатні не просто боротися з тираном, але і повалити його. Це викликало страшну лють у нашого сусіда в Кремлі. І почалася військова агресія. Протягом двох десятиліть українців переконували, що Росія – це наш стратегічний партнер, це наш друг і брат, який ніколи не нападе. Мабуть, було дуже мало людей, які вірили, що Росія може завдати такого підступного удару в такий складний час, коли держава переживає трансформацію: перехід влади від одних сил до інших. Проте, це сталося. На жаль. Тому тепер багато чого треба переосмислити і відобразити у законотворчій діяльності.

Ми пам`ятаємо, що Майдан розпочався з того, коли екс-президент Янукович відвернувся від Євросоюзу і від Євроінтеграції у бік Росії. Зараз підписана політична частина Угоди про Євроінтеграцію – це дуже позитивний момент, оскільки ми чітко задекларували свою вертикаль, пріоритет геополітичного розвитку. Європа теж побачила, що українці – це європейці, здатні боротися за християнські європейські цінності. На жаль, на цьому шляху у нас є великі втрати. Насамперед, це втрата території. Можливо, на початках ми не мали належної сили, аби чинити опір агресору, але, як мені здається, ми не мали права віддавати Крим так безславно і так беззубо. Як мінімум ми мали звідти вивести війська, кораблі, техніку, озброєння, а не залишати усе ворогу, а це понад десять мільярдів доларів.

Зараз тільки прийнято рішення по евакуації українських військових, їх передислокацію. Але мені здається, це занадто запізніле рішення міністра оборони, верховного головнокомандувача. Дуже прикро. Але разом з тим, ми сконцентрували достатньо сил на наших східних і південних кордонах, аби захищатися від подальшого вторгнення російської армії. Також сподіваюсь на більш активну допомогу Заходу, європейських структур. Бо навіть ООН визнала, що країни-гаранти за Будапештським меморандумом по-суті зрадили Україну. Один із гарантів – Росія, вчинила пряму агресію, інші гаранти – США і Великобританія, хоча і надають допомогу, але поки що це більше допомога моральна, аніж фінансова чи матеріально-технічна. Я вже не кажу про військову. Це свідчить про те, що будь-яка країна, і Україна в тому числі, має покладатися лише на власні сили. Якщо не будемо демонструвати готовності захищати свою країну, то ніхто нас захищати не буде. З боку гарантів мали б бути жорсткі економічні санкції до Росії. Бо тільки мову сили Росія може зрозуміти.

– Як на Вашу думку, чи варто 25 травня проводити вибори Президента?

– Нам потрібно, щоб влада була легітимна. Відсутність легітимного президента створює проблеми у державі. Це непросто, але процес уже пішов. Дуже важливо, щоб кандидати, які ідуть від демократичних сил, вели передвиборну боротьбу як дружні сили, а не вороги. Тому що, якщо вони будуть некоректно конкурувати між собою, то це лише на руку нашим ворогам – Росії, Партії регіонів і комуністам.

– Сьогодні (це 25 березня) в Інтернеті є повідомлення, що Віталій Кличко не виключає, що у Верховній Раді піднімуть питання про відставку голови ВР О. Турчинова (як стало відомо згодом, «за» відставку голови ВР проголосувало лише двоє депутатів).

– Можливо, це пов`язане з тим, що критика діючого голови Верховної Ради і в. о. Президента України не вписується у рамки передвиборчої кампанії Віталія Кличка. Очевидно для Віталія Кличка вигідно критикувати діючу владу, хоча «Удар» також є учасником коаліції. І також представляє цю владу. Дуже важливо, щоб лідери не піддавалися на емоції, а думали, насамперед, про інтереси держави.

– Яка Ваша думка щодо закону про люстрацію?

– Такий закон діяв у Польщі, діяв у багатьох інших країнах колишнього соціалістичного табору. Очевидно його прийняття є потрібним. Але я не знаю, чи в такий буремний, бурхливий час він на часі. Можливо, треба, щоб суспільство заспокоїлося, щоб пройшли президентські вибори. І після цього повертатися до питання люстрації. Ми не повинні зараз робити кроків, які можуть дестабілізувати суспільство. Але закон дуже потрібний.

– Дякую за розмову.

Розмову вів Василь СОРОЧУК.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Чим живуть працівники охорони здоров’я?

Лікар – це набагато більше, ніж ...