Володимир ДЕМЧАК родом із Белза. Нині він президент Української торгово-промислової конфедерації. А ще є одним із співзасновників Сокальської фундації розвитку. Володимир Степанович відповів на запитання нашого кореспондента.
– Ви наш земляк, розкажіть, будь ласка, читачам газети трохи про себе і трудову діяльність.
– Про себе говорити завжди важкувато. Легше про справу, якою займаєшся. Але якщо запитуєте, то спробую лаконічно відповісти. Я народився в древньому місті Белз. Там закінчив середню школу, в якій навчали фахові педагоги. Далі були математичний факультет Львівського університету та по його закінченні педагогічна і громадська робота у Львові та Києві. Декілька років працював у Варшаві очолював представництво урядової економічної організації. Після цього тривалий час займався бізнесом, з чого природно склалося те, чим займаюся і зараз. П'ятнадцять років назад зініціював та разом з партнерами створив галузеву асоціацію виробників та дистриб'юторів алкоголю і тютюну, а в 2008-ому постала Українська торговопромислова конфедерація як об'єднання вже кількох галузевих асоціацій. Зараз в конфедерації їх вісімнадцять.
– Які завдання поставлені перед Українською торговопромисловою конфедерацією, президентом якої •Ви є?
– Конфедерація є об'єднанням галузевих асоціацій як виробничого, так і торговельного спрямування. Для прикладу, в Українському бюро винограду та вина об'єдналися місцеві винороби півдня країни, а в Українську торговельну асоціацію входять великі торговельні мережі, що торгують продовольчими та промисловими товарами. Конфедерація опікується умовами ведення бізнесу. Чому це актуально? Починаючи з 90-х років в Україні добра половина бізнесу працює скоріше за "неписаними" правилами, ніж за встановленими державою законами. Наша організація виражає інтереси тієї частини бізнесу, яка хоче вести справи законно. Ми домагаємося, щоб закон працював на легального підприємця, а не на тіньового ділка.
– Завдяки і Вам створено Сокальську фундацію. Яка її мета щодо покращення соціальноекономічного розвитку нашого краю?
– Тут все просто. Об’єднав наше земляцтво в Києві голова районної ради Дацюк Ігор Михайлович. Не секрет, що до земляцтва долучилися люди вже не зовсім молоді, зате досвідчені та енергійні. Сподіваюся, наш досвід в економіці, в духовній та мистецькій сферах, стане в пригоді для того, щоб дати новий поштовх розбудові краю. На Сокальщині чимало дієвих та професійних людей, які очевидно, можуть досягти значно більшого, ніж те, що вдається на цей час.
У район необхідно інвестувати капітал, технології, знання тощо. Для початку, через залучення державних та приватних коштів, потрібно невідкладно відновити дороги, освітити вулиці міст і сіл, запровадити енергозбереження, організувати нові виробництва в промисловості та в аграрній сфері. На базі росту економіки та покращення інфраструктури можна створити реальні умови і для суттєвих змін в соціальній царині.
До речі, тиждень назад був у Сокалі з київськими бізнесменами. Мета візиту провести в закладах охорони здоров'я, освіти, в комунальній сфері тощо повний енергоаудит. На базі даних такого обстеження буде розроблено проект ефективного використання всіх видів енергії завдяки застосуванню сучасних технологій. Для реалізації такого проекту, я впевнений знайдемо і державні гроші, і приватні інвестиції.
– Белз старовинне місто. Що, на Вашу думку, потрібно для охоронної роботи по збереженню його історикоархітектурних пам"яток, їх популяризації і розвитку туризму?
– Маю переконання, що тисячолітній Белз потребує підвищеної уваги і значних коштів на збереження історикоархітектурних пам'яток. Якнайшвидше потрібно завершити капітальний ремонт церкви святого Миколая і розпочати реставрацію монастиря Домініканів, частиною якого вона є. Потребують підтримки багато інших історичних пам"яток.
Дуже добре, що у свій час зусиллями колишнього мера міста Калиша Івана Павловича було створено Державний історикокультурний заповідник. Це зупинило подальший занепад і дало шанс на збереження історичної спадщини.
Але історію не можна "законсервувати". Місто повинно жити, творити нову історію. Природно, що треба скористатися набутками предків для розвитку міста як привабливого туристичного об'єкта, так і духовного центру. У цьому напрямку маємо ідеї. Про них скажу тоді, коли вони перетворяться на план дій.
– Нині на Сокальщині працює міжнародний автомобільний митний пункт пропуску "УгринівДолгобичів". Як, на Вашу думку, це може покращити взаємовідносини українців з поляками, і взагалі, з європейцями?
– Взаємовідносини українців з поляками тривають століттями. Ми є народамисусідами з дуже подібними прагненнями. Щоправда, поляки скоріше за нас інтегрувалися до нашого спільного європейського дому. Тож маємо скористатися з їхнього досвіду як економічної інтеграції, так і безпекової, соціальної тощо.
– Митний перехід у районі може спростити комунікацію з сусідами, дати економічну вигоду від українськопольських стосунків. Власне, для цього його й відкрили. Головне знайти форми взаємовигідної співпраці. Тут ініціатива повинна бути скоріше з української сторони.
– Ваші побажання читачам газети, жителям Сокальщини напередодні Дня Незалежності.
– Історія довгий час була не дуже справедливою до нашого краю. Здобуту волю та незалежність мусимо використати на відновлення наших міст і сіл. Я знаю, що вже скоро прийде свято і на нашу вулицю. Все буде добре.
Записав Василь СОРОЧУК.