Home / Наші інтервю / Голова районної ради Микола Пасько розповів чим жила Сокальщина у 2016-ому

Голова районної ради Микола Пасько розповів чим жила Сокальщина у 2016-ому

Напередодні Нового року голова районної ради Микола ПАСЬКО на прес-конференції, яку дав місцевим ЗМІ, розповів чим жила Сокальщина у 2016-ому, про успішну реалізацію проектів у громадах, проблемні питання, поділився планами на майбутнє та відповів на запитання журналістів.

– Яким був для вас 2016ий рік?

– Він був нелегким та напруженим, приніс чимало вражень, оскільки відбулося дуже багато зустрічей та нових знайомств. Довелось й багато працювати, насамперед, треба було сконсолідувати всі політичні сили в районній раді, де представлено десять політичних сил, які є різні за своїм складом, мають різні програми, цілі, громадську позицію навколо ідеї поліпшення життя громади. Вважаю, що на рівні району і місцевих рад не мала б переважати велика політика, а здоровий глузд, прагнення депутатів служити людям, бажання зробити максимально для своїх громад. Не зважаючи на різні політичні моменти, вдалося сконсолідувати депутатів. Дякую за це всьому депутатському корпусу і всім людям, які перебороли власні амбіції, і поставили на перший план покращення життя громади Сокальщини. Були певні питання, по яких районна рада висловила принципову позицію, в тому числі щодо процесу об’єднання громад. Хоча до нас приходять відповіді на наші звернення з обласної ОДА, яка наголошує, що районна рада не є суб’єктом цього процесу. Начебто, ми маємо бути в стороні, і не можемо собі дозволити це зробити. Районна рада, депутати районної ради, місцевого самоврядування та асоціація голів місцевих рад, обговоривши всі нюанси у непростій дискусії, вирішили відстоювати свою позицію: створити на території Сокальського району сім об’єднаних територіальних громад. І мені приємно, бо нарешті досягли спільної думки.

– У 2016ому в багатьох районах Львівської області вже сформовано територіальні об’єднані громади, і навіть відбулися вибори до них. На Сокальщині цього ще не сталося. Чому?

– Перспективні плани не затверджені у Дрогобицькому та Сокальському районах. І там, і в нас є місто обласного підпорядкування, тому тривають дискусії, які громади мають бути створені: чи велика громада з центром у місті обласного підпорядкування, чи територіальні об’єднані громади, наближені до людей, тобто сільські. Така дискусія була у громадах, які знаходяться поблизу Львова. Вони відмовилися об’єднуватися з обласним центром, а вирішили створювати свої громади, щоб велике місто не поглинуло сільські території. Це, звичайно, дискусійне питання. Моя позиція, яку публічно озвучував і говорив, коли виступав перед громадами, наступна: захищатиму інтереси громад нашого Сокальського району. Місцевим мешканцям потрібно самим все добре зважити, прорахувати економічну доцільність об’єднання, продумати, які будуть її наслідки, як працюватиме медицина та освітні заклади. Врахувати потрібно деякі важливі моменти. Наприклад, скільки має заплатити громада за лікування своїх мешканців у медичних закладах чи за навчання дітей у школах. Це серйозні питання, і громади мають приймати рішення самостійно.

Об’єднання територіальних громад є добровільним. Тож у нас не виникла суперечка з приводу того, які ж громади мають бути навколо цих міст. Однак жителі сіл виявили бажання створити власні громади, йти на певні ризики, готові брати на себе відповідальність.

 – Чи можна сподіватися, що 2017-ий рік поставить крапку в цьому питанні?

– Затвердження перспективного плану в області поставить крапку в цьому питанні. Тому що після цього, за поданням обласної державної адміністрації, депутати на сесії обласної ради його затверджуватимуть. Далі цей план скеровують у Кабмін, до експертів, які оцінять чи годиться він для ухвалення чи ні. В принципі такий документ уже існує. У нас є затверджений Кабміном перспективний план об’єднання п’яти територіальних громад. Проте в області хочуть, щоб на Сокальщині було чотири, а місцеві ради та районна влада – сім. Зараз триває гостра дискусія щодо створення великої Червоноградської громади, яка має поглинути навколишні сільські ради, чи це будуть окремі громади. Хотілося б, щоб обласна рада все ж таки прислухалася до думки та побажань жителів, депутатів усіх рівнів, керівників району, громадських і політичних організацій Сокальщини, і затвердила сім об’єднаних територіальних громад.

– Напередодні, пане голово, ви повернулися з Республіки Польща, де підписали угоди про співпрацю. Розкажіть, будь ласка, конкретніше про міжнародну співпрацю Сокальського району з повітами Республіки Польща.

– У 2016-ому органи місцевого самоврядування Сокальщини уклали багато договорів про співпрацю з гмінами та повітами Республіки Польща. Зокрема, 29 грудня підписана чергова угода у місті Замость. Цьому передувала копітка робота, яка тривала півроку. Були проведені відповідні навчання для написання проектів по міжнародній програмі «ПольщаБілорусьУкраїна», яка дозволяє залучити європейські кошти на розвиток інфраструктури наших населених пунктів.

Під час офіційних візитів у Польщу, зустрічалися з давніми друзями – представниками Томашівського і Грубешівського повітів та зав’язали нові дружні стосунки з іншими, які стали нашими діловими партнерами у написанні міжнародних проектів. Адже головна умова міжнародних проектів прикордонної зони – це дзеркальність: тобто така сама проблема має бути вирішена і в Польщі, і в Україні. Нам вдалося підписати додаткову угоду про співпрацю зі Замойським повітом, з містом Дрогічином Підляського воєводства, з якими реалізовуватимемо проекти у рамках співдружності. Ми написали фішки – це є робочий опис проекту. Цей документ називається концепнот, який складається англійською мовою, де міститься короткий опис проекту і бюджет. Упродовж року Сокальська районна рада підписала сім проектів з партнерами з Польщі та Білорусі. Загальна їх сума складає 1600 тисяч євро. Цікавим і перспективним є угода про придбання медичного обладнання для Центральної районної лікарні, закупівля дорожньої техніки для ремонту доріг Сокальщини. З Томашівським повітом вели мову про придбання пожежної машини, про збереження культурної спадщини та дерев’яних церков. Плануємо обмінюватись делегаціями у сфері культури, спорту, туризму та бізнесу. Реалізовувати спільні екологічні та туристичні проекти, проводити навчання, обмін молоді, багато різноманітних цікавих заходів, які сприятимуть співдружності між двома народами. Адже основна ідея програми «ПольщаБілорусьУкраїна» – це не тільки вирішення інфраструктурних проблем в Польщі, Україні та Білорусі, це, в першу чергу, налагодження контактів. На території району ми приймали кілька разів делегації з Польщі, до нас приїжджали представники органів місцевого самоврядування як з усього району, так зі Замойського, Томашівського повітів. Також з організації «Долина Бугу». Вони спілкувалися з керівниками органів місцевого самоврядування Сокальщини, нав’язували персональні контакти, домовлялися про обмін делегаціями, колективами закладів культури та спорту. Це був рік прориву в українопольських відносинах на нашому місцевому рівні.

– На ваш погляд, що було найбільш значимим для Сокальщини у міжнародній співпраці?

– Укладання семи угод про співпрацю у різних сферах діяльності, написання спільних проектів, що дозволить залучити додаткові кошти Євросоюзу на розвиток нашої території. Проте, на мою думку, найголовніше є те, що ми нав’язали дружні зв’язки з своїми сусідами по ту сторону кордону і стали ближчими не тільки органи місцевого самоврядування, а й наші мешканці.
Домовились, що незважаючи на результати конкурсу програми «ПольщаБілорусьУкраїна», будемо продовжувати співробітництво, обмінюватися досвідом. Головне для мене – це молодь. Востаннє були у Замості, підписали необхідні документи по програмі «ПольщаБілорусьУкраїна». Запланували дати, коли поїдуть наші колективи до Польщі на фестивалі і домовились про молодіжні обміни. Кілька днів наші юнаки та дівчата гостюватимуть у них. Це є перспектива, діти повинні побачити, як живуть їхні ровесники в успішній європейській країні, яка зробила великі кроки вперед. Ті, хто їздить в Польщу, можуть побачити як міняється ця держава в кращу сторону.

– Однак за останній рік в кращу сторону змінюються села та міста Сокальщини. І це завдяки реалізації мікропроектів. Хіба не так?

– Сокальщина завдяки участі в Програмі обласного конкурсу мікропроектів місцевого розвитку у Львівській області на 20162020 роки, отримала шанс «реанімувати» заклади соціальної інфраструктури, які роками потребували ремонту. З 128 поданих заявок на конкурс переможцями стали 82 проекти. Усі вони реалізовані та завершені. Загальна вартість коштів, використаних на реалізацію мікропроектів, становить 16272 тисячі гривень. Співфінансування з обласного бюджету складає 6497 тис. грн., з районного – 6964 тис. грн. Завдяки народному депутатові України Олегу Мусію, згідно з Постановами Кабміну (це субвенції державного бюджету), на об’єкти соціального розвитку залучено ще 12,5 мільйонів гривень. Всі громади, які написали проекти у 2016 році, отримали підтримку і змогли їх реалізувати. Це велике досягнення, якого не було за всю історію Сокальського району. Зроблено в багато разів більше, ніж у попередні роки.
Це вперше Сокальщині вдалося реалізувати найбільше проектів в області. Вони ефективні та корисні для місцевих громад. Аналіз показує, що за 11 відсотків бюджетних коштів громад можна реалізовувати проекти, які допоможуть відновити об’єкти соціальної сфери у їхніх населених пунктах. Ще 39 відсотків коштів – частка обласного бюджету, 42% – районного, 7% – кошти громад, один відсоток – залучення спонсорських коштів. Найкращий коефіцієнт використання коштів бюджетних – це для місцевих громад. Це ефективна річ. Ми підписали зараз угоди про міжнародне партнерство «ПольщаУкраїнаБілорусь». Там співвідношення аналогічне, тобто 9:1, де 90 відсотків – кошти Євросоюзу, а 10 – кошти наших бениціарів. Це кошти з районного бюджету. За таку ефективність потрібно боротися. Якщо ти вкладаєш одну частку, а дев’ять часток тобі дають і ти організовуєш на території громади якийсь проект – це нормальна і ефективна річ. Так само у нас і по державному фонді регіонального розвитку, який збільшився в рази. Теж має таке співвідношення.

– Скільки і на які потреби були скеровані кошти державної субвенції?

– 12 мільйонів 580 тисяч гривень, з них 28 відсотків скеровано на дороги, 16 процентів – на освіту, НВК, школи, 12 відсотків – на лікарні, амбулаторії, ФАПи, 18% – Народні доми, 10% – дошкільні навчальні заклади, 5% – вуличне освітлення, 11% – інші об’єкти.

– Як вважаєте, чи потрібно органам місцевого самоврядування брати участь у конкурсі мікропроектів?

– Так. Це, насамперед, шанс залучити гроші на розвиток громади та населеного пункту. Мікропроекти спрямовані на покращення якості соціальних і комунальних послуг для громад у селах і малих містах, зокрема, на реабілітацію шкіл, дитячих садочків, бібліотек, фельдшерськоакушерських пунктів, медичних амбулаторій, народних домів, водогонів, очисних споруд, доріг, покращення навколишнього середовища. Місцеві жителі бачать як у їхньому населеному пункті, в якому п’ять, а може й десять років не ремонтували жодного соціального закладу, перекривають дахи, замінюють старі вікна та двері на нові. Це дає надію, переконує, що не все так погано. У нас є сільські ради, де у рамках мікропроектів відремонтовано до семи об’єктів.

– Позитивний приклад, мабуть, надихнув громади до написання нових проектів. Скільки їх надійшло на конкурс в обласну раду?

– 30 грудня був останній термін подання проектів в обласну раду. І громади подають їх масово. Станом на 29 грудня в області зареєстрували вже 1000 мікропроектів, ще 500 в стадії роботи. Минулого року було зареєстровано 1600 проектів. Сокальський район – лідер з написання проектів. Громади зрозуміли, що це ефективна річ і з ентузіазмом взялися за роботу.

– Який з проектів, на вашу думку, був найуспішнішим, а який – найпроблемнішим?

– Вважаю, що всі проекти були успішними, бо їх реалізували. Багато у нас мікропроектів були типовими, наприклад, заміна вікон в освітньому закладі. У результаті від цього на кілька відсотків зросла енергоефективність приміщення. Значить, в майбутньому потрібно буде затратити менше коштів на його обігрів. А це є дуже ефективно, бо бюджет 2017ого сформований так, що ми субвенцію з державного бюджету фактично отримаємо на заробітну плату педагогічним працівникам, а решта – видатки, в тому числі опалення, покриваємо з власного бюджету. Це чудова інвестиція, яка дозволить збільшити енергоефективність приміщення і зменшити видатки по опаленню. Це стосується не тільки шкіл, але й народних домів, дитячих дошкільних установ.

Найбільш успішними були ті мікропроекти, які дозволили запустити в експлуатацію приміщення чи установи, зокрема, в районі – Тартаківська і Двірцівська амбулаторії. Це суттєвий прорив для громад, адже відремонтували приміщення, які не використовувались і нищилися, а тепер – служитимуть їм. До того ж створюються нові робочі місця.
Для прикладу наведу Тартакiвський НВК, який вдалося відкрити завдяки успішній реалізації проекту. А почалося все з того, що сільський голова Степан Орловський запросив нас, представників влади, відвідати дитячий садочок у Тартакові, який перебував у старому непристосованому приміщенні, яке не мало належних умов для перебування дітей. Стіни «їв» грибок. Ми допомогли їм у фінансуванні проекту, і невдовзі спільними зусиллями усіх, у приміщенні школи зробили капітальний ремонт та відкрили НВК. Нині батьки, вихователі і діти задоволені, що мають гарні комфортні умови. Якщо ж брати до уваги показник по залученню коштів на кількість населення, то у тартаківської громади на одну людину вийшло найбільше – 1112 гривень. Це – один з найкращих показників у Львівській області. Ще за кошти мікропроектів зробили реконструкцію вуличного освітлення у с. Борок, встановили дитячий ігровий майданчик у Романівському НВК. Самостійно громаді це зробити було би дуже важко.

– Одним з наболілих питань є дороги. Чому не вдалося реалізувати програму «Дороги Сокальщини»?

– Коли був обраний на посаду голови районної ради, наголошував, що для мене, одним із основних напрямків роботи є ремонт доріг Сокальщини, які були у вкрай аварійному стані. Пам’ятаю, громади сіл Тартакова і Опільсько перекривали дороги, бо ті були непроїзними взагалі. Мешканці робили це з відчаю. Депутати затвердили програму «Дороги Сокальщини», щоб максимально вкласти кошти на ремонт доріг. Районна рада зробила всі необхідні кроки, щоб відремонтувати дороги. Особисто їздив у Службу автомобільних доріг у Львівській області, зустрічався з її керівництвом, також і очільниками області з приводу цього питання. Доводив до їхнього відома, що у районному бюджеті передбачено кошти на ремонт доріг, які належать Службі автодоріг у Львівській області, хоча це не є дороги, які належать громадам, але тим не менше гроші ми заклали. Їх розподілили між сільськими радами, які успішно передали їх Службі автомобільних доріг у Львівській області. На жаль, нині існує така система ремонту. Місцеві ради не виступають замовниками робіт. Ним є Cлужба автомобільних доріг, якій ми просто передаємо гроші. Служба автомобільних доріг провела всі необхідні процедури з свого боку, а також тендер на їх виконання. Однак підрядник, який переміг, не зміг продовжувати робіт. Вважаю, що історія розставить всі крапки над «і», покаже, хто які дії вчиняв для того, щоб дороги були зроблені. На превеликий жаль, підрядник через суб’єктивні причини відмовився працювати на теренах Сокальщини. Жоден інший підрядник не хоче йти до нас. Ми намагалися знайти вихід з ситуації: проводили декілька нарад, на які запрошували голів місцевих рад, адміністрацію району, представників Служби автомобільних доріг у Львівській області, громадських активістів…

На жаль, ситуація зайшла у глухий кут. І нині переважна більшість об’єктів, на які були виділенні кошти з районного бюджету, неосвоєні, а роботи не виконані. Наведу для прикладу, дороги у селах Варязької сільської ради. Ще у березні сільрада подала всі необхідні документи для роботи, проте досі нічого не зроблено. І це ганебна ситуація. А найбільш ганебним є неосвоєння субвенції з державного бюджету по двох об’єктах: це перехрестя в с. Тартакiв (дорога СокальСтоянів) і в’їзд в с. Переспа (капітальний ремонт). Через бездіяльність органів влади і Служби автомобільних доріг у Львівській області кошти не були освоєні, а нині – повернуті в державний бюджет. На жаль, ці кошти втрачені для Сокальського району.

– Чи всі програми, які прийняті на сесії районної ради цього скликання, зреалізовані?

– У 2016-ому було прийнято ряд важливих програм, серед яких програма охорони навколишнього середовища – дорожня карта для створення національного парку на території району. Це був би один з великих проривних напрямків діяльності Сокальського району, якщо б вдалося це зробити. Адже національний парк відкриває багато нових можливостей для залучення коштів, створення рекреаційних зон. Зрештою буде створена додаткова структура, яка б фінансувалася з державного бюджету. У цьому питанні ми отримали підтримку від ОДА, запевнення, що допоможуть реалізувати задумане. На превеликий жаль, програма, в якій заклали кошти, нереалізована. Так само як і програма, яка б дозволила пристосувати приміщення центру надання адміністративних послуг, щоб зробити їх доступними для пересічних громадян. А також й програма по закупівлі житла дітямсиротам, не створений Центр для реабілітації дітейінвалідів… Але це ми спробуємо реалізувати у 2017ому.

– З якими наболілими питаннями звертаються громадяни?

– Коли прийшов на роботу, у шухляді знайшов журнал «прийому громадян». Здув з нього пил і відкрив. Там побачив один запис. Зараз це мій робочий документ, у якому зареєстровано звернення та листи людей. У журналі зареєстрована 31 особа, яка прийшла до мене на особистий прийом, і 93 письмових звернення. Найбільше люди звертаються з питань соціального захисту, у вирішенні земельних, побутових, матеріальних, юридичних питань, воїни АТО. Останньою у 2016 році була на прийомі мама військовослужбовця Коломаза, який загинув під час проходження контрактної служби, просила посприяти у проведенні слідства та отриманні страхівки. І хоча є графік прийому громадян, але його не дотримуюсь, бо коли б хто не прийшов у приймальну, коли я на місці, стараюся прийняти. Вважаю це своїм обов’язком. Громада Сокальського району платить голові районної ради і всім чиновникам зарплату з бюджету району, щоб ті допомагали їм у вирішенні важливих питань. Ми ж представляємо їхні інтереси і маємо захищати.

– Рік вашої роботи на посаді голови районної ради минув швидко. Чим він запам’ятався?

– Перед тим п’ять років був депутатом районної ради. Знав і бачив як працює районна влада. Але не міг знати всі нюанси, які можуть виникати у роботі, хоча загальні принципи роботи розумів. Адміністративна робота для мене не нова, бо був керівником підприємства. Приймав рішення й організаційні, й фінансові, знав, як працює бюджетна сфера. Раніше представляв ТРК «Сокаль», а тепер – громаду Сокальщини. І це накладає певні зобов’язання, вимагає бути толерантним у всіх ситуаціях, не піддаватися емоціям. Доводиться бути дипломатом і психологом, стараюся, але не завжди, можливо, це вдається. Потрібно знаходити з людьми спільну мову, вміти вислухати, мати терпіння, щоб просто доступно пояснити що відбувається, за що ти несеш відповідальність, а за що – ні. Це важливий аспект роботи представника влади.

Влада знаходиться на вістрі всіх проблем. Вона завжди була у всьому винною і несла відповідальність за все, що відбувалося на території, яку представляє. Майдан Гідності дуже змінив людей, вони стали відкриті та сміливі, говорять в очі, що думають про владу, про те, що вона робить. І ти несеш відповідальність за все, що зробила влада центральна чи місцевого самоврядування. Вважаю, що органи місцевого самоврядування і влада потребують реформування, тому що влада, сам апарат, і це моя суб’єктивна точка зору, в багатьох моментах є інертною, не хоче нічого міняти. Вона не встигає за технічним прогресом, не може приймати самостійних рішень. Для бізнесу це означає крах і провал. І якщо ти не встигнеш зробити потрібний крок в потрібний час, бізнес терпітиме збитки і, зрештою, перестане існувати. В органах місцевого самоврядування інертність виправдана лише тоді, коли стримує прийняття необдуманих рішень. Але в більшості вона не виправдана. Ми бачимо що відбувається в Європі, і розуміємо, якщо не задіємо усі механізми, то в Європі ніколи не будемо, і не зможемо оперативно реагувати. Кінець року був дуже непростий, бо мусили субвенційні кошти, які надійшли, оперативно використати. Для цього потрібно було зробити певні кроки півроку назад, підготувати необхідні документи та організаційні заходи.

Хочу подякувати всьому депутатському корпусу Сокальської районної ради за те, що сприяли запуску в Сокальській ЦРЛ альтернативної котельні.

– Чи існує співпраця між депутатами, районною радою і головами місцевого самоврядування?

– Якщо такої співпраці нема, то нам нема чого тут сидіти і отримувати заробітну плату з місцевого бюджету. Це стосується як мене особисто, так і голів сільських рад. Хочу подякувати усім головам місцевого самоврядування за спільну роботу. Вважаю, що працювали як єдина команда, яка відстоювала інтереси виборців – мешканців населених пунктів, громад, своїх сіл та міст. Але левова частка, як в створенні, так і в реалізації всіх проектів, належить головам місцевого самоврядування. Районна рада могла підказати, надати правову чи юридичну допомогу, але реалізовували їх органи місцевого самоврядування. Дякую їм за це.
Наша спільна робота по земельних питаннях допомогла наповнити коштами районний бюджет. Нині всі бюджети фактично виконані і майже всі – перевиконані. Це дуже великий плюс і велика робота органів місцевого самоврядування. Особливо приємно, що є спільна позиція у створенні територіальної об’єднаної громади. Бо попри дискусії, розуміємо, що кожен захищає інтереси власного населеного пункту чи сільської ради. Були у цьому солідарні, коли всі разом їздили до Львова на захист власних інтересів. Відчули, що ми – єдина команда, єдиний організм. Для нас це дуже важливо.

– Які плани на 2017 рік?

– З максимальною вигодою вкладати бюджетні кошти у соціальні об’єкти району. Це участь у конкурсі мікропроектів Львівської обласної ради, та в міжнародному проекті «УкраїнаПольщаБілорусь», продовжуватимемо міжнародну співпрацю. І, звичайно, створення територіальних об’єднаних громад. Вони можуть бути створені серед бюджетного року і, якщо це вдасться, вони матимуть власні бюджети уже з другого півріччя 2017ого. Це внесе суттєві зміни як у діяльність Сокальського району, так і тих територіальних громад. Вважаю, що ця реформа необхідна і дає максимум повноважень на місця.

Під нашою пильною увагою й надалі залишається стан доріг на Сокальщині. Депутати висловили з цього питання свою однозначність. Ми враховуємо суб’єктивні і об’єктивні обставини, які не дали виконати заплановане у 2016 році. До того ж кожен день ставить свої вимоги, тож працюватимемо, щоб вирішити їх на благо громади Сокальщини та її мешканців. Адже під лежачий камінь вода не тече. Все залежить від ініціативи громад, і в їхніх руках майбутнє населених пунктів. Вони зрозуміли, що можна бодай трохи відродити село і покращити там життя. Нам потрібно використовувати всі можливості, які будуть в українській державі та за її межами, для залучення інвестицій в Сокальський район. Для цього мають бути активними не тільки районна влада, а й влада на місцях, яка знає проблеми кожного населеного пункту, що їм потрібно зробити.

Бажаю всім щасливого Нового року, веселого Різдва Христового! Нехай громади стануть самодостатніми, а люди – щасливими й заможними та прийде мир на українську землю.

Розмову записала Любов ПУЗИЧ.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Коментар Олега Мусія

«Голос з-над Бугу» попросив прокоментувати голосування ...