Наші інтервю

Яким був для вас рік 2010й і яким би ви хотіли бачити рік наступний?

Олександра НЕБОЖУК,
вчитель Великомостівської школи, депутат обласної ради:

– Минулий рік для мене був напруженим і водночас цікавим. Балотуючись до обласної ради, об’їздила весь район, побувала і в маленьких селах. Спілкуючись в окрузі, побачила проблеми з іншого боку, відкрила для себе багато цікавих людей, набралася від них енергії і наснаги. Тож вдячна їм за спілкування, за те, що виявили мені велику довіру, обравши депутатом обласної ради.

У 2011му хотілось би, щоб не підвело здоров"я і я могла виконати хоча б частину поставлених переді мною завдань. Хочу бачити більше щасливих людей, усмішки на їх обличчях. Адже ми відчуваємо себе щасливішими, коли все гаразд в родині, громаді і в нашій державі.

 

Олена ДРАГАН,
бухгалтер райдержадміністрації:

– В цілому рік, що минув, був непоганий: в сім"ї все нормально, донька підростає, робота є… Влітку всією сім"єю їздили відпочивати в Крим. Від цієї поїздки залишились незабутні враження.

Наступний рік буде відповідальній  Віка піде в перший клас. Хотілось би, щоб її зарахували в третю школу, адже нині дуже потрібні знання іноземних мов. Щоб була здорова мама і всі рідні. Щоб підвищився наш добробут. А ще плануємо відвідати родину, яка живе в Білорусі і де ще не були члени моєї сім’ї.

 

Василь КАЛЬКА,
Савчинський сільський голова:

– За щоденною роботою і клопотами не помітив як злетів цей рік. Оглядаючись назад, бачу, що зроблено чимало: перекрили дах у Савчинській школі, активну участь в цьому брала громада, поставили дві електропідстанції і тепер нема проблем із світлом, відремонтували церкву Успіння Пресвятої Богородиці і відсвяткували її 100річчя, відремонтували дорогу до церкви… Радісна подія сталася і в моїй сім’ї: народився перший внук Назар.

Багато планів і задумів маю і на 2011й рік: потрібно перекрити дахи в Народних домах Савчина і Гути, відремонтувати деякі відтинки доріг, можливо зробити вуличне освітлення… Звичайно, прошу в Бога здоров’я для всіх рідних, щасливого повернення з війська сина Богдана. Хочеться, щоб у всіх оселях панували мир, злагода, достаток. Щоб наші села розбудовувались і молодь залишалась в них жити. З Новим роком усіх, з Різдвяними святами!

 

Роман КРИКУН,
пенсіонер:

– Рік, що минув, не дуже потішив: ціни на продукти, товари, комунальні послуги зростають з космічною швидкістю, а пенсії – малі. Щоправда, нарешті видав свою першу збірку гумору "Сміятися не грішно…, але бачу, що люди нині не дуже цікавляться книгами. І це засмучує. Була і приємна подія: їздив на весілля внучки. Радий за неї: знайшла хорошого супутника у житті.

В наступному році бажаю, щоб всі мали роботу, були здорові, щоб керівники держави нарешті подбали про простих людей.

 

Ганна КОСТЮК,
директор Агенції регіонального розвитку, депутат обласної ради:

– У кожної людини є свої пріоритети. Для мене найважливіше  це родина. У цьому році, дякувати Богу, усі були здорові, і ми однією дружною родиною дочекали Нового року та Різдва Христового. Рік 2010й був для мене щедрим на події, зустрічі та нові знайомства. Він приніс з собою смак перемоги та впевненість у правильності обраної мети та енергію для її досягнення. Адже удача усміхалася нашій родині скрізь. Моя сім"я мала можливість відзначитися як у спорті, так і у політиці. Ми вибороли перше місце в обласних спортивних змаганнях: "Мама, тато і я  спортивна сім"я". Ще я стала експертом Британської ради в Україні. Відтак маю можливість займатися розвитком соціального підприємництва на Львівщині. І на роботі разом з колективом добилися вагомих результатів, які дадуть нам успішно працювати в 2011му. У цьому році ми з чоловіком мали можливість довести свою активну громадську позицію, ставши вперше депутатами районної та обласної рад.

І надалі плануємо працювати для громади Сокальщини. Хочеться побажати усім, щоб не втрачали надії на краще, були активними жителями своїх громад, бо лише від позиції кожного жителя буде залежати як житимуть наші діти, як розвиватиметься наш регіон. Нехай збудуться Ваші мрії, нехай прийдешній рік стане для Вас роком перемін на краще, духовного оновлення та процвітання, додасть твердості духу та наснаги до плідної праці на благо України!

 

Марта МАТЕРНА,
учениця 11А класу Тартаківського НВК "ЗШ IIII ст.ліцей":

– 2010й був для мене роком, багатим на події і приємні несподіванки. Це рік підготовки до ЗНО, рік наполегливої праці. Своєрідний підсумок шкільного життя. Рік відкриття нового для себе, рік, який закладає фундамент мого майбутнього. Водночас, це і рік досягнень. Зокрема, команда Тартаківського НВК "ЗШ IIII ст.ліцей ", капітаном якої я є, посіла третє місце в конкурсах "Юних журналістів" і "Лідер року". Це і участь у фестивалі "Мамині зіроньки 2010". Радію також, що виборола номінацію "Сокальська чарівниця".

 Хочеться, щоб в Новому році все було поновому. Від 2011го очікую багато нових зустрічей та здійснення мрій. Однак, насамперед, хочеться, щоб всі рідні, близькі та знайомі були здорові, щасливі, веселі.

 

Юрій ГОРОДЬКО,
Варязький сільський голова:

– Минулий рік пройшов нормально, однак деякий осад в душі все ж залишився: нова влада не прислуховується до опозиції, українці і далі роз’їжджаються по світах у пошуках праці, тратять свою силу на чужі, а не рідну державу. Я також був в їх числі і знаю, що всеодно більшість повертається додому і ставить собі одвічне запитання: чому ми такі бідні?

Тому не можна бути пасивним, треба дбати про рідну країну. І я, ставши сільським головою,  поставив перед собою чимало завдань, головне з яких – покращити  життя селян. Тож у 2011 році хочу, щоб вулиці у наших селах освітлювалися, дороги були без ям, а придорожні смуги не нагадували джунглі… Мрію також відновити у Варяжі пропускний пункт. Бажаю всім, щоб  в Україні була стабільність, щоб  керівники держави повернулись обличчям до села, щоб у всій країні сталися зміни на краще. З Новим роком сокальчани! З Різдвом Христовим!

 

Роман ШВАЙКІВСЬКИЙ,
будівельник:

– Рік, що минає, був для мене роком, сповненим радощами, тривогами, працею. Найкращою подією у 2010му було народження мого другого сина – Олега. Ми з дружиною дуже чекали другої дитинки, сподівалися на донечку, але не менше радіємо синочку. Особливо тішився  наш старший синпершокласник, котрий дуже хотів, щоб "бузьки" принесли йому  братика. Всім своїм друзям хвалився, що саме він його так назвав.
Звичайно, хотілося б, щоб у мене була  постійна робота у Сокалі.  Адже сокальчанам потрібне житло, а я будівельник. Мені  довелось побувати на заробітках і в Росії, і в Португалії. Заробітки – то завжди не з медом. Насамперед, чужина, ти там нікому не потрібен. А у Португалії взагалі непросте становище. Мої друзі, з якими я працював, по десять місяців були без роботи, а за ті два  хіба собі на дорогу додому заробили.   В Росії  без документів  теж важко і вже таких заробітків нема. Тепер українців багаті росіяни беруть працювати садівниками, прибиральниками, двірниками, а жінок – нянями, і то  ще хочуть, щоб той "садівник" чи "няня" були з вищими освітами. І навіть у цій сусідній нам державі  українські заробітчани дуже незахищені і безправні. Тому хочу побажати моїм землякам, окрім міцного здоров’я і щастя, ще й достатку, щоб мали можливість будувати собі будинки, ремонтувати квартири, то й ми, українські будівельники, мали б у своєму місті роботу.

 

Людмила ВЕРЕМКО,
викладач музики:

– Минув ще один рік, було у ньому багато політики, а значить неспокою, розчарувань, бруду. Мали б  відбутися зміни, але поки що тих змін на краще не  відчуваємо, Хіба все дорожчає: комунальні послуги, продукти харчування, медикаменти. Взагалі, життя. А коли ще подивишся телевізор, то або постійна політика, а це сварки і не тільки, або бездумні  серіали, багато шоу, де переважає російська пісня, і море негативної  інформації. Навколо все погано і сіро. І якби не родина, робота, духовність, то було б дуже тяжко жити.

Що нам принесе цей рік? Мені і моїм жінкамодноліткам хіба гризоту, як при такому житті дожити до пенсійного віку, який  нам обіцяють  збільшити. Тому моє новорічне побажання буде таким: зичу всім українцям, аби не лише наші народні депутати, владна верхівка жили як за кордоном, але і ми, прості смертні, наблизились до такого рівня життя, тоді й нам Пенсійна реформа не буде страшна. Нехай добро, радість, взаєморозуміння запанують у наших родинах.

Голос Сокальщини на GoogleNews