Home / Листи до редакції / Крик моєї душі…

Крик моєї душі…

За свої 64 роки ще жодного разу не писала у газету. Хоча всякого було: і доброго, і злого. Все недобре переносила в собі. А допомагала мені жити – молитва. Бо розуміла, що окрім Бога, мені ніхто не допоможе. Захисту від бандитської влади – не сподівалася. Бо що від неї очікувати? Щоб поставити на ноги двох дітей, мені довелось працювати в Польщі, Росії, Італії. А до того 25 років була фельдшером у селі за 27 км від райцентру. У селі не було карети швидкої допомоги, лише дві легкові автомашини і коні з возом. Доводилось приймати пологи, обробляти рани, одним словом, надавати медичну допомогу. У селі було по 35-40 дітей до року. І як щось до чогось, то бігли до фельдшера. Але такого поняття як хабар – тоді не було. А що діялось у бандитській країні! У медичних закладах нема коштів на медикаменти, щоб лікувати хворих. Практично за все треба платити. А як не маєш грошей – вмирай вдома. У всіх сферах процвітає корупція і хабарництво.

А ще, на превеликий жаль, мені довелося зіткнутися з нашими корумпованими судами. Моя невістка, Мирослава Лащук, 14 років пропрацювала у МП «Теплокомуненерго» бухгалтером з оплати праці. Чесно виконувала свою роботу. До неї не було зауважень і не отримувала доган. Але, очевидно, керівник організації Володимир Кіпень мав на цю посаду іншу особу, бо мою невістку, яка мала малолітніх дітей і чоловіка-інваліда, у якого поламані дві стопи, і він заледве пересувається, звільнив з роботи. Невістка вже більше двох років не працює. Подала позов до суду, сподіваючись, що суди у нас справедливі, але вона дуже помилялася. Сім місяців тривав суд. То була пародія. Суд вів суддя Сергій Пахут. Звичайно, керівник переміг. Не допоміг і адвокат Галина Матвійчук. Про яку справедливість можна говорити? Про який закон? Якщо він не захищає інтересів простих людей. Звертаюсь до інших, скривджених тією системою людей, не мовчіть. Давайте разом поборемо те корупційне зло, щоб на місці хабарників працювали чесні люди.

І ще хочу перепросити молодь України. Ми говорили, що наша молодь невихована, їм на умі лише гульки. А хто розпочав Майдан, хто так мужньо разом зі значно старшими людьми, стояв на барикадах?! Вони своєю кров`ю виборювали для нас Україну. Про це, насамперед, мають пам`ятати політики, які зобов`язані навести лад у державі. Отож слава усім, хто стояв і стоїть на Майдані. Слава Україні! Героям слава!

Марія ЛАЩУК,
с. Бояничі.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Сьогодні Всесвітній день боротьби за скасування смертної кари

Оголошений у 2002 році з ініціативи ...