Листи до редакції

Не так сталося, як сподівалося

У законі «Про основи внутрішньої і зовнішньої політики України» наголошено, що основним напрямом зовнішньої політики є курс на інтеграцію в Європейський Союз.

У 2013 році почалася активна підготовка України до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, яке мало відбутися 29 листопада 2013 року.

На той час президент України Віктор Янукович в офіційних поїздках по європейських країнах, зустрічаючись з керівниками європейських держав, членів ЄС, заручився їхнього підтримкою. Спостерігаючи за поїздками по телевізору і читаючи про них у газетах, я почав скептично до цього ставитися. Не вірилось мені у щирість слів президента: що прагне він у Європу і що підпише угоду. Чому так думав?

Бо надто часто В. Янукович зустрічався з президентом Росії В. Путіним, який, очевидно, добре пам`ятав слова свого попередника Бориса Єльцина: «Прокидаючись вранці, перш за все думаю про Україну…» І Путін думав і робив усе для того, щоб Янукович не підписав Угоди про асоціацію з ЄС. Прикладом може бути «торговельна війна» – саботаж українських товарів на російському ринку, що вдарило по економіці України.

Другий аргумент. Це незадовільна робота Верховної Ради щодо прийняття необхідних законів, які б давали змогу стати асоційованим членом Євросоюзу. Провладна більшість Верховної Ради чинила опір прийняттю законів, які б відповідали європейським стандартам. А уряд України призупинив підготовку до підписання Угоди «Про асоціацію в ЄС» у Вільнюсі. На мою думку, цей сценарій розробили в Кремлі, і в цьому взяли участь керівники й нашої держави.

Це ж абсурд! Янукович у Відні просить владу Австрії підтримати Україну в підписанні Угоди про асоціацію, а в той же час Азаров призупиняє підготовку до її підписання. І як не парадоксально, Янукович не підписав Угоди, і все пішло нанівець. Та й хіба правляча Партія регіонів, яка мала більшість у Верховній Раді, по суті своїй є проросійською і її погляди звернуті у бік Росії, хотіла мати справу з Європою, де є верховенство права? Отже, вважаю, що мова про підписання Угоди про асоційоване членство в Євросоюзі – це окозамилювання. Влада наперед знала, що її не підпише.

Тому народ України й повстав. А прелюдією до цього було не саме непідписання Угоди про асоційоване членство, а значно раніші події, які відбувалися ще в 2010 і 2012 роках. Вважаю, що про це варто нагадати виборцям. Адже наближаються вибори Президента України і те, що відбувалося на минулих виборах – не втратило своєї актуальності і нині.

Почну з січня 2010 року. В Україні йде підготовка до другого туру виборів, які мають відбутися 7 лютого. Після другого туру залишилося два кандидати на президентське крісло: В. Янукович і Ю. Тимошенко. Замість того, щоб агітувати виборців голосувати за Ю. Тимошенко, лідери демократичних партій на чолі з Президентом В. Ющенком закликають голосувати: «проти всіх». В Галичині такими агітаторами були народні депутати Я. Кендзьор, С. Хмара…

Коли народний депутат Т. Стецьків у політичній передачі Львівського телебачення виступив проти такого голосування «проти всіх», бо в такому разі перемогу отримає В. Янукович, вище згадані нардепи обурено заявили: «Голосуванням «проти всіх» покажемо, що ми справжні патріоти України». Результат – В. Янукович став Президентом України. І в цьому йому допомогли як політики-демократи, так і виборці, які голосувати «проти всіх», їх було приблизно 4,5 відсотка в цілому по Україні. А для перемоги Ю. Тимошенко не вистачало не більше трьох відсотків голосів. Отже, в перемогу Януковича на президентських виборах вніс свою лепту і Сокальський район. В цілому в районі участь у виборах взяли 79,26 відсотка виборців. За Януковича віддали свої голоси 3337 виборців (5,8 відсотка). А в Перетоках із 474 виборців, які взяли участь у голосуванні, 12 голосували за Януковича!

А тепер повернімось до виборів депутатів Верховної Ради, які відбулися восени 2012 року. За Партію регіонів у Сокальському районі проголосувало 4667 виборців (4,69 відсотка). Явка виборців також була дуже низькою. Тільки в Сокалі, який славиться патріотизмом, взяли участь 9132 виборці із 15452 зареєстрованих. Це – 59,1 відсоток. У Перетоках із 626 виборців взяли участь у виборах 425. У Сокалі за Партію регіонів віддали свої голоси 342 виборці, а за Компартію – 295. У Перетоках за регіоналів проголосувало 17 осіб, а за комуністів – п`ять.

Тривожить тенденція зростання числа симпатиків комуністів. У порівнянні з виборами 2010 року кількість виборців, які проголосували за КПУ у Сокалі, зросла на 146 осіб, а у Перетоках – на чотири.

Як видно з вище наведених результатів, участі в останніх виборах до Верховної Ради не взяли сорок відсотків виборців Сокаля і тридцять два – Перетік. І це теж вплинуло на загальний результат виборів по всій Україні.

З цього висновок такий. Люди стали байдужими до долі України і народу, кращого майбутнього своїх дітей та внуків.

Під час підготовки до останніх виборів до Верховної Ради демократичні партії України об`єдналися в три колони: «Батьківщина», «Свобода» і «Удар», до складу яких увійшло багато дрібних партій, а політична партія «Наша Україна» залишилась осторонь. Лідери трьох найбільших партій А. Яценюк, О. Тягнибок та В. Кличко були переконані, що на виборах переможуть, але не судилося. Бо не було єдності. І на нашому 124 виборчому окрузі партія «Наша Україна» забрала від об`єднання трьох політпартій 1663 голоси.

Сумно і боляче спостерігати за нашими українськими політиками. Замість того, щоб об`єднуватися в одну демократичну партію, яка сповідує національну ідею та ідеологію розбудови Української держави, вони настворювали десятки дрібних партій і чубляться. І люди таких лідерів не підтримують, взагалі не йдуть на вибори. Збайдужіли. І до чого це призвело?

Їхні діти та внуки багаточисельно вийшли на майдани по всій Україні, і особливо в Києві. Вони протестують проти антинародної політики влади Української держави і хочуть змін на краще.

Хай їм, у їх боротьбі за майбутнє, помагає Бог.

Григорій ГАВРИЛЮК,
пенсіонер. с. Перетоки.

Голос Сокальщини на GoogleNews