Home / Новини культури / 14 лютого у Львові відбудеться святкова академія з нагоди святкування ювілеїв Таїсії Литвиненко та Федора Стригуна

14 лютого у Львові відбудеться святкова академія з нагоди святкування ювілеїв Таїсії Литвиненко та Федора Стригуна

Український театр здавна був багатий своїми талантами. Цьогоріч святкують свої ювілеї актори Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, народні артисти України Федір Миколайович Стригун і Таїсія Йосипівна Литвиненко. Їх імена відомі не лише театрознавцям і мистецькій інтелігенції, а й звичайним пересічним людям, а вистави, в яких вони задіяні, й досі здійснюють неймовірний сплеск емоцій і бурхливі овації.

Для багатьох людей мистецтво є невід’ємною та значущою частиною їхнього життя. Спільна справа об’єднує покоління, народи та серця. Мистецтво, як праця душевна, невідривно пов’язане з почуттями та дуже часто спрацьовує магнітом для різних людей. Таким щасливим випадком і є ця акторська пара   люди, які все життя віддали театру та одне одному. Особисто я знаю їх ще з раннього дитинства, оскільки мама з юних літ захоплювалась їхньою творчістю і цю любов до театру передала і мені, за що я їй безмежно вдячний. Як би це дивно не звучало, але від того часу у мене, як і в більшості дітей, чомусь не викликав інтересу театр ляльок, а хотілося йти у Великий (як я його вже тоді називав).

А полюбив я цей Великий театр від першої ж вистави, яку побачив у ньому. Ні, це не була казка чи дитячий ранок, а цілком доросла вистава – комедія Ярослава Стельмаха «Коханий нелюб», яка і досі залишається моєю улюбленою (дуже прикро, що віднедавна вона чомусь зникла із афіші театру, хоча завжди збирала повні зали й дарувала глядачу масу позитивних емоцій). Секрет її успіху, перш за все полягає у прекрасній постановці, яку здійснив Федір Стригун. Пізніше, бачачи цю ж виставу в інших театрах України, зрозумів, що кращої постановки від нашої просто не існує. Федір Миколайович зумів підібрати все, аби передати стиль і зміст вистави: прекрасно підібрані актори, чудові костюми, чарівні декорації, красива музика,  все це дало їй отой успіх, який зробив комедію унікальною і неповторною. Тут я «познайомився» із магічною майстерністю акторської гри Таїсії Йосипівни, яка виконувала роль Мамки. Хоча ця роль і не є головною, проте вона не може залишитись без уваги, оскільки додає фарб у загальну гаму. В гумористичносаркастичній формі передає  повчання молодому поколінню – не лише акторам на сцені, але й усім глядачам. А успіху і неповторності цій ролі принесла безумовно її найкраща виконавиця – Таїсія Литвиненко. Власне, оця неповторність постановки, здійснена Федором Миколайовичем і помножена на блискучу акторську гру Таїсії Йосипівни, змушували мене переглядати комедію неодноразово, при цьому кожного разу вбачаючи у ній щось нове.

Від того часу і до тепер театр став невід’ємною частиною мого життя. Із задоволенням часто відвідую його, передивився практично всі вистави. А це все завдячуючи таким хорошим акторам як Федір Стригун і Таїсія Литвиненко. Згодьтеся, не часто буває таке, коли актор виходить на сцену і відразу ж підкорює вас не лише чарівністю, але й професійною майстерністю. Саме такими є Стригун і Литвиненко. Улюблена справа дійсно об’єднала цих людей. Кохання і пристрасть до театру – ось фундамент їхнього щасливого спільного життя.

Багато написано і сказано про життєвий і творчий шлях цих митців, тому зараз я б хотів зробити більший акцент на їхньому творчому доробку останніх років. У Федора Миколайовича – це роль Зенона у виставі У.Б.Н. («Український буржуазний націоналіст»), де він надзвичайно майстерно передав образ чесного політика і свідомого громадянина, яких, на жаль, так не вистачає у теперішній час. Творчий доробок Таїсії Йосипівни є надзвичайно контрастним і багатогранним.

Для неї немає «рядових» вистав і ролей, кожний раз вона вносить у роль щось нове, особливе, дуже любить імпровізувати на сцені і вміє це робити надзвичайно майстерно і професійно.

Одним із доказів цього є її роль сеньйори Лючії у виставі  Надії Ковалик «Неаполь  місто попелюшок» (режисер – Ф.Стригун), яка зачаровує мене, як і всіх глядачів, своєю неповторністю. Ця неповторність полягає у тому, що актриса вільно імпровізує прямо на сцені, а це викликає дуже позитивну оцінку глядача і є однією із важливих факторів акторської майстерності. А домінуючим зерном і беззаперечним успіхом Таїсії Литвиненко є щирість і вишуканість, з якими вона виконує будьяку роль, а також відчуття того, що вона – королева, як  на сцені, так і в житті. Саме це забезпечує їй беззаперечний успіх. А хіба не такою повинна бути справжня жінка?..

Але найбільш цікавими є такі вистави де Стригун і Литвиненко грають разом. Такі постановки завжди привертали увагу глядача. Колись В.Гайдабура у журналі «Український театр» писав: «Ф.Стригун чуйний до бездоганної внутрішньої правди Т.Литвиненко. Його партнерство поруч з нею набуває стилю високого джентльменства, тієї щирої поваги, з якою тільки й можна двом акторам виходити на сцену». Одним із останніх прикладів такого акторського дуету є вистава Фрідріха Дюренматта «Візит літньої дами», яка є дуже актуальною у наш час, оскільки демонструє, що все у цьому світі можна купити за гроші, і лише чуючи про них люди відразу починають втрачати честь, гідність, порядність, а головне – людяність. Саме в цій виставі Таїсія Йосипівна зіграла роль літньої пані – Клер Цаханасян, а Федір Миколайович – її колишнього коханого Іля. Ця трагікомедія мене пройняла з першого разу. Пригадую, що я захоплено чекав фіналу, з надією, що він буде позитивним, але яке ж було розчарування коли в кінці вистави всетаки гроші перемогли над людським життям, зло перемогло добро. Такого фіналу мабуть не очікувало більшість глядачів, адже він є досить нетиповим для вистав, але ж таким реалістичним. І звичайно ж, що якби не високопрофесійна гра акторів, а зокрема Федора Миколайовича і Таїсії Йосипівни, які змогли якнайкраще передати усю складність цих образів, то вистава не отримала б того успіху, який вона має.

Я ніколи не переставав дивуватися колосальній енергії і титанічній праці Стригуна і Литвиненко, які, окрім роботи в театрі, встигають займатися й іншою активною громадськополітичною і педагогічною діяльністю. Федір Миколайович є членомкореспондентом Академії наук України, головою Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України, а також завідувач кафедри режисури та хореографії Львівського національного університету ім. І.Франка. Таїсія Йосипівна теж активно займається педагогічною діяльністю, будучи доцентом кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. І.Франка. Вона виховала і виховує дотепер величезну плеяду талановитих акторів, які продовжують її справу (Альбіна Сотникова, Наталія Лісова, Галина Далявська, Анна Матійченко, Наталя Боймук, Марічка Шумейко, Наталя Поліщук, Інна Калинюк, Назар Стригун, Андрій Козак, Дмитро Каршневич, Андрій Войтюк, Юрій Волинський та багатобагато інших).

На завершення хотілося б сказати, що доки в історії театру є такі постаті, доти він буде інтенсивно розвиватися і не втрачатиме своєї актуальності, відіграватиме значний вплив на формування світогляду людей. Творчість Федора Стригуна і Таїсії Литвиненко дає можливість мені, як і безлічі глядачів, глибше зрозуміти життя і, безумовно, любити театр. А цю любов я збережу назавжди.

Мировський Олексій,
студент факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І.Франка,
палкий шанувальник театру і великий цінитель Вашої творчості.

P.S. 14 лютого 2015 р. в театрі ім. М.Заньковецької  відбудеться святкова академія з нагоди святкування ювілеїв народних артистів України Таїсії Литвиненко та Федора Стригуна.

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Сокальська дитяча школа мистецтв відзначила свій ювілей

30 квітня у Сокальському народному домі ...