Новини культури

Анатолій Покотюк – народжений творити. частина III

(Продовження. Поч. у №№ 80, 82).

За Божим замислом людині була дарована можливість творити. І не просто творити  а творити щось якісно нове. Хтось здійснює цей задум впродовж свого життя, не покладаючи рук і своїм талантом, творчим даром примножує культурні надбання рідного народу. Енергією цих світлих постатей і визначається достоїнство нації, що народжується в процесі невпинного пошуку ДОБРА, КРАСИ і ГАРМОНІЇ.

"Бог і Україна",  приблизно так можна визначити мистецьке кредо Анатолія Стратоновича Покотюка, сокальського різьбяра, поета і художника, богослова та філософа. Минулого року музей "Людина. Земля. Всесвіт" відзначив своє 25річчя з часу заснування. Впродовж багатьох років Анатолій Покотюк зібрав унікальні експонати та художні полотна відомих художниківфантастів, космонавтів, вчених ХХ століття, фотохудожників. Поєднуючи посаду завідувача філії Львівського музею історії релігії, митець увесь свій вільний час віддає творчості. Художні роботи майстра знаходяться в багатьох музеях та приватних колекціях відомих особистостей: президентів 9 країн Європи, міністрів України, Святійшого отця Івана Павла ІІ, Патріарха Філарета, Кардинала Любомира Гузара, Раджива Ганді, Святослава Реріха, вчених, космонавтів, першого українського космонавта Леоніда Каденюка, а також в Музеї Василя Курилика (Канада), музеях Реріхів (НьюЙорк, Москва, Рига, Індія), музеї К. Ціолковського (Калуга, Іжевське), музеях Космонавтики (Москва, Зоряне Містечко, Житомир), меморіальних музеях Г. Сковороди, Т.  Шевченка, М. Чюрльоніса, Ф. Цандера, Івана Гончара та багатьох інших.

За сорок років такої плідної праці Анатолій Покотюк спромігся увіковічнити свої творчі задуми в численних музейних експозиціях, що красномовно говорять за себе: "Всесвіт. Життя. Розум."(1979); "Єдність природи" (мікро та макросвіт, 1983 ); "Людина. Земля. Всесвіт." (19761981); " Вогняне вчення  Поклик у майбутнє" (19822000 ); "Тарас Шевченко  Апостол Правди і Світоч Духу" (19901996); "Ісус Христос  Найвеличніший із Синів Людства" (за мотивами Євангелія від св. Івана Богослова, 19902001); "КиєвоМогилянська Академія" (1992); "Під Покровом Божої Матері" (19932008); " Жінки Великомучениці у християнському віровченні" (1995); "Чудотворна Сокальська Божа Мати" (19962002); "Первосвященик Бога Всевишнього Мельхиседек" (1999 2002); " Хай святиться ім’я Твоє" (200920011); "Ікони гори Афон"; "Львівські ікони", "Волинські ікони". Дерево дихає енергією, стверджує художник. Чи не тому в багатьох з них вкладена вода з животворних джерел та сила землі зі святих місць  Єрусалима, Назарета, Почаєва, Ченстохови. Випромінюючи дивовижну енергетику, деякі ікони залишають видимі відбитки на склі, стаючи їх нерукотворними копіями!

…А починався творчий шлях Анатолія Стратоновича з художнього училища та Львівського поліграфічного інституту імені Івана Федорова. Своє сімейне щастя художник віднайшов з дружиною Наталею. Надійна помічниця в усіх починаннях митця подарувала йому двоє дітей. Спільними зусиллями разом з друзямиоднодумцями 1985 року в Сокалі створили музей "Людина. Земля. Всесвіт".  Відтоді художник очолює цю установу, на базі якої 2000 року засновано Благодійну духовномистецьку фундацію Анатолія Покотюка  науковометодичний центр допомоги освітнім закладам з висвітлення релігієзнавчих, краєзнавчих питань музейними засобами.

Народжений 1951 року в мальовничому селі Княже Сокальського району, ще змалку Анатолій відчув тягу до прекрасного і пізнання світу. Закарбовані у "живому дереві" та у власній віршованій поезії, вони якнайкраще розкривають сутність митця:

Запам’ятай і запиши
Воістину священне:
Єднання з Вічністю в душі
Твоїй  Благословенне!
Запам’ятай і запиши,
Що в єдності Буття
Вселенський вимір  над усе
І в нім  твоє життя.

 …І спливає воно митями: щасливе дитинство, осяйна юність та поважна зрілість, шукаючи відповіді на тисячі запитань про призначення земного життя серед мільярдів зірок! Чи не в такі просвітлені миті душі відкривається всюдисуще "третє око", а природний малюнок дерева просто на очах оживає в мініатюрах (а їх десятки в музейних залах!). Пізнаючи філософію митця, глядач мимоволі сам усвідомлює закони Вищого Розуму, взаємозв’язок між минулим, сьогоденням та майбутнім і той занепад, в якому перебуває суспільство та сучасне мистецтво загалом. Мистецтво, яке сьогодні, як не прикро, стало на варті шоубізнесу. Насправді, істинне мистецтво  завжди є шляхетним. Воно робить кращим цей світ, прояснює і пояснює закони Божественної логіки речей, і, звичайно, освячує та просвічує свого глядача. Ще на початку ХХ століття відомий письменник Василь Барка наголошував, що освіченість полягає в умінні "бачити великі істини". Кожен твір Анатолія Стратоновича спонукає глядача зазирнути у цей власний світ Одвічної Істини, а відкритість його душі є тим осяйним потоком, що із Всесвіту одухотворює людину та сходить на неї Святим Духом. Бо дерево – теж своєрідна молитва, тепліє на очах, оживаючи в образах низкою мініатюродкровень про історію світу, спасіння людства та майбутнє нашої планети. В інших творах митець замислюється над невблаганним часом і Вічністю Дерева Життя нашого, щедрого на плоди Добра. Сам художник запевняє: "Чим більше Добра, тим прекрасніше і досконаліше людство".

Хіба це не привід поміркувати над ще одним висловом відомого класика Достоєвського: "Краса врятує світ!" Чому, власне, краса? Бо вона закладена в нас, починаючи від найменшого атома і закінчуючи Всесвітом. А ми, всюдисущі  Його частинка. Противага красі  хаос, бездушномеханічна цивілізація, де немає гармонії, де панують хвороби і смерть. Вони є неминучі, бо вироджується краса. А без неї  нема життя і жодного розвитку, бо що некрасиво, негармонійно  нежиттєздатне. От чому в усі віки величалось ПРАГНЕННЯ ДО ПРЕКРАСНОГО і ДОБРА. Бо ВОНО  єдина можлива форма буття ЛЮДИНИ та світу із тисячолітніми законами життя, вибудованого до неї …

Ірина СЛАВЧАНИК.

(Продовження буде).      

Голос Сокальщини на GoogleNews