Новини культури

Марія Лобай – поетеса з шахтарської когорти

Озирнутися в дитинство… Для нас, дорослих, через невмолиму плинність часу воно все більше і більше віддаляється. Але з цією плинністю часу ми все частіше і частіше його згадуємо.

Як розповісти про своє дитинство іншим, зокрема, отим маленьким читачам, а ще – збагнути їхні думки та мрії?.. Над цим замислилась поетеса зі с. Сілець, мама, бабуся, колишня працівниця шахти «Зарічна» Марія Лобай. Замислилась і свої думки виклала на папір поетичними рядками. Згодом видала дитячу збірочку «Стежками дитинства» (Червоноград: Додаток до часопису «Літературний Червоноград», 2011. – 26 с.).

Це вже третя збірка у творчому доробку Марії Лобай, члена літоб’єднань «Третій горизонт», «Колос», Української асоціації письменників. Дві попередніх – «Одкровення» та «Молюсь за тебе, краю рідний» – адресовані дорослому читачеві. Але й діти знайдуть у них багато цікавого.

Вірші дитячої збірки «дихають» щедрістю душі автора, випромінюють тепло, наповнюють навколишній світ дитини добром і ласкою, любов’ю до природи, до своєї рідної землі. Звісно, що у ній є твори і шахтарської тематики:

«Живу в шахтарському селі,
Горджуся рідним краєм.
Тут мій татусь ще на зорі
На шахту поспішає.
Тому вугілля нагора
Пливе із надр щоднини,
Щоб ми, щаслива дітвора,
Не мерзли в люті зими…».

Як і годиться для дитячого видання, цю збірочку майстерно ілюструвала художниця Надія Радзік.

Тарас ЛЕХМАН,
м. Червоноград.

Голос Сокальщини на GoogleNews