Home / Новини культури / Чоловічий хор «Плугатар» Стенятинського народного дому понад тридцять років виступає на теренах України

Чоловічий хор «Плугатар» Стенятинського народного дому понад тридцять років виступає на теренах України

Є хліб – буде пісня. Мимоволі, згадуєш це народне прислів’я, коли на сцені виступає чоловічий хор «Плугатар» Стенятинського народного дому. Таку назву колективу дав його засновник – вчитель музики Стенятинської школи Іван Баран. Він вдало підмітив, що його учасники це ті, які вдень працюють біля плуга чи в полі, а ввечері, після роботи, сходяться, щоб відвести душу, і поспівати. Своїми піснями вони несуть духовне зерно, яке не менш важливе для кожного з нас. Адже не хлібом єдиним живе людина. І нині їхнім співом, який звучить гармонійно і багатоголосо, можна заслухатись. Чесно кажучи, важко навіть уявити, що це співають немолоді вже чоловіки, настільки чисті і глибокі їх голоси. Співають акапельно, і під музичний супровід незмінного акомпаніатора від часу заснування хорового колективу і до сьогодні – Ігоря Мочульського. І досі це – єдиний чоловічий хор на Сокальщині. В репертуарі колективу українські народні пісні, козацькі, стрілецькі, релігійні, а також сучасні патріотичні твори. Колектив відзначали за майстерно виконані музичні твори, а у 1986 році отримав звання народного. Учасники хору, а були часи, що на репетиції приходило понад 50 осіб, збиралися у Стенятинському народному домі. Навіть зараз, коли побутує думка, що люди збайдужіли до культури і не так активно беруть участь в аматорських колективах, у хорі співає тридцять осіб. Тут є і сивочолі ветерани, яким під вісімдесят. Це – Михайло Козакевич і Григорій Головчук, які у колективі з часу його створення. Незмінними є й вокалісти – Михайло Яйчук і Богдан Шамборовський, Іван Віра, Богдан Гарасимчук, які є душею колективу. Склалися й свої династії: якось Михайло Яйчук привів сюди на репетицію сина Андрія і відтоді його життя переплелось з цим колективом, бо його душа не може, щоб не співати. Це може сказати кожен хорист. Візитною карткою хору на той час була пісня «Плугатар», музику і слова якої написав Іван Баран. Улюбленими піснями виконавців є: «Ой, зійшла зоря», «Три шляхи широкі», які є родзинкою їхнього виступу. У репертуарі також багато творів на слова Т. Г. Шевченка, зокрема, «Встає хмара», «Ой, літа орел», «Садок вишневий коло хати», народні – «Ой, їхав козак містом», «При лужку», «Ой, лопнув обруч», «Мав я раз дівчиноньку» та інші.

За понад тридцять років творчої діяльності колектив не раз брав участь у багатьох обласних та районних конкурсах. А в 1991 році, напередодні референдуму, разом з квартетом «Явір» їздив на гастролі в Луганську область, де пропагували українське слово та пісню й агітував населення, щоб голосувало за незалежну Україну. Старожили хору пригадують, як під час виступів у Краснодоні їм перед виступом вимкнули світло. Вони охоче діляться спогадами як виступали на концерті на Чернечій горі та на святі козацької слави у Берестечку, де їх тепло зустрічав глядач.

Старші люди з приємністю згадують про ті часи, коли їхній хор підтримував колгосп. Керівництво господарства виділяло гроші на костюми, надавало транспорт на гастролі. Тепер цього нема, і нині сам творчий колектив думає як організувати свої виступи, чи поїхати на гастролі.
У 2008 році колектив очолив Ігор Курач, який намагається продовжувати добрі традиції колективу, який нині є активним учасником усіх культурнопросвітницьких заходів не тільки у селах Стенятині та Роятині, але й району. «Плугатар» підтримав військовослужбовців у нелегкий для країни час, провели благодійний концерт, а отримані кошти передали воїнам АТО, які проживають у селі. Спільними зусиллями вони намагаються зробити цікаву концертну програму, де переплітаються хорові і сольні номери, сумні, ліричні та жартівливі пісні. Художній керівник хору каже, що нині важко долучити до хору молодь, бо багато хто з них, на превеликий жаль, змушені їхати на заробітки за кордон.

Тож щиро дякує усім учасникам хору за щирість і талант, за любов до української пісні, бо кожен з них має свої турботи, професійні клопоти, але вони ніколи не відмовляються взяти участь в концерті чи просто прийти на репетицію до Народного дому. Радує те, що колектив ще й працює над оновленням свого пісенного репертуару, відшукуючи забуті українські пісні і дарує їх глядачам. У цьому році за підтримки департаменту з питань культури, охорони культурної спадщини, туризму та релігії Львівської ОДА виділяли транспорт для гастролей народних колективів у межах району. Хор їздив з концертною програмою у села Вілька та Варяж, де їх тепло зустріли глядачі.

Нині культура на селі переживає нелегкі часи і практично тримається на ентузіастах. Працівники народних домів не мають коштів, щоб придбати сценічне вбрання для творчих колективів та на поїздки. Стенятинський народний дім – не виняток. Добре, що декілька років тому чоловічому хору придбали козацькі кафтани, які ще добре збереглися. Народному хору «Плугатар» пощастило – він виграв тендер на придбання костюмів. Це – невеликі кошти, але за них купили сорочки та шаровари, бо на старих – від часу збутліла та розлізлася тканина. Хористам ще вкрай потрібні чоботи. 12 листопада «Плугатар» гідно представив Сокальщину на обласному конкурсі, де виконав пісню «Їхав козак полем».

Кожне село Сокальщини, в тому числі Стенятин та Роятин, багаті талановитими людьми, котрі володіють великим творчим потенціалом, який втілюють у життя працівники культури та аматори народного мистецтва району. Адже село – це та криниця, звідки наше коріння, звідки ми черпаємо наснагу та життєву мудрість, бо там шанують та оберігають українські традиції та звичаї.

Любов ПУЗИЧ.

Чоловічий хор «Плугатар»

Фото з альбому учасників хору «Плугатар».

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

Червоноградські колективи виступили в Угорщині.

Місцеві колективи Народного Дому – “Молодість”, ...