Такої зухвало-нахабної русифікації, як нині, мені здається, не було навіть у радянські часи.
Усілякі зайди, прислужники Кремля зі всіх сил пнуться упослідити, принизити нашу материнську мову, – що аж піна з рота йде. П’ятій колоні добре ж відомо, що на сході, півдні України повсюдно панує «велікій і могучій», проте – подавай їм у цьому ще й узаконення! Ніби хтось їм забороняє ним користуватися. Блюзнірству, нахабству цих україножерів уже просто немає меж. Розперезалися до неможливості, і плюють з великим задоволенням на нас зі своєї високої українофобської дзвіниці. А ми, похнюпивши голови, втираємося і, мовби якісь раби, терпимо це зухвале приниження. Далебі, у нашій столиці вже рідко почуєш рідну мову! Дожилися на своїй же землі, у своєму ж домі! Допоки!?
Як же їм не перти грудьми у тій же Верховній Раді, коли «гарант» Конституції ратує за другу державну, ніби його не стосується стаття 10, де мовиться: «Держава забезпечує всебічний розвиток функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Однак, бачимо зовсім протилежне. Запеклі українофоби чудово розуміють, що у вищезазначених регіонах України вкрай необхідно підтримувати українську мову, проте всіляким зухвалим колесніченкам, єфремовим, чечетовим, ківаловим бракує здорового глузду і совісті, бо десь загубили їх при своєму прислужництві та підлабузництві гоноровому «старшому братові». Як же наш «гарант» буде дотримуватися вимог Конституції, коли на посаді міністра освіти тримає запеклого україножера Табачника?
Вельми дивує, що наш прем’єрміністр мешкає в Україні вже 28 років (цифри він назвав сам), проте не спромігся за цей тривалий час оволодіти українською. Дуже шкода рідну мову, коли він, навіть читаючи з папірця, наче знущається над нею. Ну, нехай би вже вихідці з Росії голосували за регіональну російську, якою вона й насправді є, але ж за неї – обома руками «за» – і чистокровні українці, «народні» депутати. Не стану перераховувати прізвища, вони всім відомі. І їм навіть не соромно перед українським народом! Добре думайте, люди, незабаром вибори, – геть українофобів з ВР! Адже ці дві найвищі посадові особи України аж ніяк не намагатимуться дбати про розвій української мови, не забезпечуватимуть фінансово. А пристосуванець Литвин – і вашим, і нашим. Зрештою, усі президенти та уряди фінансово забезпечували розвиток мови, культури за залишковим принципом, бо лише думали про власні кишені. І навіть ті «руки, що не крали».
Один з братів Капранових закликає бойкотувати бізнес українофобів, котрий базується на ЗМІ, видавництвах тощо. Усіх, хто шанує материнську мову, закликає не передплачувати російськомовні газети, журнали, не купувати книги. Давайте його в цьому підтримаємо. Ще б зупинити контрабандну літературу від північного сусіда.
А скільки обіцянок від українофобів ллється з екранів! «Уже подолана руїна, яку залишила попередня влада, все підвищиться – і пенсії, і зарплати… Будемо жити краще вже сьогодні».
Ніби не підняли пенсійний вік, не обчикрижили пенсії афганцям і чорнобильцям. Суд зобов’язав доплачувати мені за законом як дитині війни, однак Кабмін заборонив Апеляційному суду підтверджувати законність цього рішення першої інстанції.
Ото маємо і законність, і незалежне судочинство і т. д., і т. п. Про подолання безробіття ніхто і не думає. Як у них тільки язик повертається творити таке словоблуддя!
Отож, не підтримуймо українофобів!
Роман КРИКУН,
пенсіонер, ветеран праці, дитина війни.
м. Сокаль.