Home / Новини культури / Хор “Колос” славить Сокальщину

Хор “Колос” славить Сокальщину

Пісню недарма називають одним з трьох китів, на яких тримається земля. І як сказав Іван Драч: «Пісня – це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа». Сорок років тому у Свитазівському народному домі вона об’єднала у аматорський колектив 30 шанувальників співу. З самого початку і донині керує ним художній керівник Богдан Андрусів. Пісня згуртувала у колективі різних за віком людей, різних професій та віросповідань. Учасники хору – селяни, працівники культури, вчителі… Люди, закохані у народний спів, свій вільний час присвячують пісні. Тож цілком заслужено у 1975 році за високу професійну майстерність хору було присвоєно почесне звання народного.

Нещодавно хоровий колектив «Колос» відсвяткував свій 40річний ювілей та втретє підтвердив звання народного. З цієї нагоди у Свитазівському народному домі відбулися урочистості.

Ведуча Леся Харкова урочисто оголосила про початок концерту і надала слово Свитазівському сільському голові Анні Гарасимчук, яка відзначила, що «нині тут відбудеться збирання творчого врожаю народного колективу «Колос», який бере свій початок з листопада 1970 року». Перші творчі зернятка посіяли Богдан Андрусів та Іван Блажиєвський. Сільський голова привітала колектив із сорокаріччям та побажала творчого вогнику, віри й наснаги, щедрості серця й людської поваги.

Сорок років… За цей час «Колос» пройшов великий шлях, який в цей день і намагалися пригадати організатори свята. Відкриття концерту перетворилося на яскраве дійство, символічним прологом якого стало «Отче наш» у виконанні хору. І хоч ведуча оголосила звичне: «На сцені народний колектив села Свитазів «Колос»… хористи дещо хвилювалися. Адже цей концерт – це їх творчий доробок за сорок років діяльності. Зал зустрічав їх теплими оплесками. Учасники хору вийшли одягнуті у перше сценічне вбрання… І це зворушило до болю, у декого на очі набігла непрохана сльоза. Здається, це було недавно та час наклав свій відбиток – у багатьох учасників скроні посріблила сивина. За ці роки хористи стали однією дружною родиною, бо їхнє життя тісно переплелося із творчістю та виступами на сцені. Багато води збігло з часу створення хору «Колос». Хористи встигли одружитись, народити дітей та їх поженити… Є що пригадати Степану Гарасимчуку, Ганні Диюк, Марії Кріль, Марії Бубняк, Володимиру Бубняку, Галині Мартинюк, Марії Мурській, Івану Блажиєвському, які співають у ньому з часу заснування. Поруч наймолодші, які долучилися до колективу нещодавно, але вже встигли закохатися в пісню. Це – Володимир Магера, Андрій Білик, Богдан Диюк та акомпаніатор Ігор Дещиця. Є і сімейні династії: Бубняків, Диюків, Гарасимчуків, Антонюків, Блажиєвських, Піньковських… Взагалі тут зібралися дуже цікаві люди, талановиті й самовіддані, бо, погодьтеся, не кожен зможе двічі на тиждень, вечорами, залишивши всі домашні клопоти й турботи, поспішати на репетиції. Це дуже складно й непросто, однак люди йдуть, бо їх об’єднує пісня, а разом з нею – високе почуття любові до колективу та рідного краю, прагнення творчості.

Унікальність колективу в тому, що по суті аматорський хор здатен гідно виконувати професійні речі. Так, усі глядачі із задоволенням послухали «Україно, моя Україно», «Сокальщино, Прибузький краю», «Жито жала», «Не видно, не видно», «Летіла зозуленька» та ще багато українських народних пісень. Кожен у хорі виконує свою партію, розуміє призначення, а головне – знає, що на сцені він для того, щоб дарувати людям радість. А згуртовують всіх, окриляють й дарують наснагу художній керівник колективу Богдан Андрусів та директор Свитазівського народного дому Іван Блажиєвський.

З чого все почалося і як вдалося навчити хористів майстерно співати, запитала у художнього керівника Богдана Андрусіва, який відповів:

– Спочатку приходила невелика кількість людей – майже 20 осіб. Вчив їх співати акапельно, без супроводу, а згодом у хорі уже співало майже 60 чоловік. Рік за роком відшліфовували свою майстерність. Працювали над репертуаром та динамікою звучання. До цього успіху йшли поступово, за ним велика праця. За цей час чимало людей уже відійшло, на їх місце прийшли нові хористи, молоді люди, які люблять пісню і хочуть співати у хорі. І це добре, бо наша українська пісня співається, а народні традиції передаються з уст в уста. Недарма ж пісня – найстаріше і найкраще із мистецтв на землі.

Протягом цих років учасники хору знаходили нових друзів і втрачали дорогих людей. На жаль, уже нема в живих 33 хористи, які відійшли у вічність та їхнього незмінного концертмейстера Михайла Міщія. Присутні пом“янули їх світлу пам“ять хвилиною мовчання. Колектив успішно виступав у республіканських, обласних та районних оглядахконкурсах. Але найважче, як зізнаються хористи, виступати у рідному селі, бо глядачами є рідні та знайомі. Та, попри все, їхні пісні лунають і до сьогодні та радують співом своїх шанувальників.

Село Свитазів багате на талановитих людей, чимало з них вміє гарно співати. Недарма при Свитазівському народному домі, окрім народного хору «Колос» функціонує народний ансамбль «Вишенька» (керівник Галина Мартинюк), який також вартий уваги. Низка жартівливих українських пісень, яку виконав цей колектив, стала гарним доповненням концерту. У їх виконанні прозвучали українські народні пісні «Опеньки», «Ой, піду я в сад зелений», «Посіяла гречку» та інші. Теплими оплесками обдарував зал вокалістку Світлану Сеньчук. Ніжними струнами бандури зачарували й Марія Хахула та Богдана Бульбак.

Привітати хор «Колос» приїхали їх колеги з Ільковицького народного дому – жіночий ансамбль, яким керує Богдан Кійко. Вони привезли у подарунок сусідам вервицю ліричних українських пісень. І це був не єдиний подарунок для ювілярів. Заступник голови РДА Наталія Карташова передала теплі слова привітання учасникам хору та громаді від районної влади і вручила Свитазівському народному дому домашній кінотеатр.

Вона підкреслила, що творчий колектив є улюбленцем не тільки свитазівської землі, але й всієї Сокальщини. Хор має свою душу. Її творить кожен його учасник. Н. Карташова подякувала від імені районної влади керівнику хору та хористам за їхню працю, за те, що вони роблять і творять, побажала нових творчих здобутків та вдячних глядачів.

Вітання колективу від імені народного депутата Володимира В’язівського з нагоди сорокарічного ювілею передав його помічник Володимир Вовк. Він вручив солодощі всім учасникам хору та подарунки тим, хто стояв біля витоків його створення та вболівав за нього.

А далі свитазівці приймали щирі вітання з нагоди свята від провідного методиста по хору Сокальського районного народного дому Ольги Шевчук.

Високий виконавський рівень хорового колективу «Колос» відзначила начальник відділу культури та туризму РДА Лариса Фарин, вказавши, що у цьому велика заслуга його незмінного керівника Богдана Андрусіва:

– Молодим, обдарованим прийшов пан Богдан у Свитазів із серцем, переповненим піснями. І результат не забарився: уже чотири десятки років його колектив вражає усіх професійним співом. У березні 2011 року всі народні колективи Сокальщини підтверджували свої звання. У підсумковому слові голова атестаційної комісії, директор обласного наукового центру Роман Береза сказав: «Всі колективи добре підготувалися, всім звання підтвердили, але єдиний хор, який з сокальської сцени можна було б брати на сцени вищого рівня – це хор «Колос» під керівництвом Богдана Андрусіва». І це, мабуть, для пана Богдана найкраща оцінка як фахівця.

Тож грамоти, які отримав керівник хору «Колос» від відділу культури та туризму РДА, Сокальського районного народного дому та райкому профспілки працівників культури, з нагоди 40річчя ювілею колективу за високий рівень хорового мистецтва та збереження традицій українського народу були цілком заслуженні за роки багатолітньої сумлінної праці.

Щиро дякували представники влади й усім учасникам хорового колективу за те, що прославляють Сокальщину в піснях, і популяризують народну пісню, за ту велику й напружену працю, яка необхідна для того, щоб «Колос» жив і процвітав. Адже колектив продовжує свої традиції доброго, майстерного хорового співу. І це відзначила керівник апарату РДА, заслужений працівник культури Марія Христинич, яка добрим словом згадала колишнього місцевого голову колгоспу Петра Оліщука, з ініціативи якого у Свитазеві й був створений цей хор. У цьому селі була традиція: коли б селяни не йшли на грядку, до худоби чи збиралися в себе родинами, завжди співали. Петро Оліщук підтримував творчий колектив як міг, придбав костюми, інструменти для духового оркестру, виділяв транспорт для виступів та екскурсій хористів, а ті обдаровували своїми піснями односельчан, достойно представляли Сокальщину на обласній та республіканській сценах. І звідти звучала на всю Україну їхня пісня: і фольклорна, і етнографічна, і старовинна, і народна, і патріотична. М. Христинич побажала учасникам ансамблю та його керівнику аби й надалі їхні пісні були мелодією душі й серця та мали своїх шанувальників.

У свою чергу директор Свитазівського народного дому Іван Блажиєвський дякував районній владі за розуміння, всебічне сприяння та підтримку колективу, а також за вирішення нагальних проблем. Зокрема, Марії Христинич за допомогу у придбанні костюмів та спонсорам, які організували ювілейний концерт – народному депутату України Володимиру В’язівському, депутату обласної ради Роману Шведу, керівнику фермерського господарства Ігорю Хом’яку, підприємцю Марії Шамборовській. Спасибі також усім небайдужим до пісні людям, які прийшли на концерт і, відповідаючи вдячністю артистам, створили неповторну атмосферу свята.

Ювілейний концерт став грандіозною для села подією: хор «Колос» вкотре підтвердив свій професіоналізм, показав свою високу виконавську майстерність. У залі не вщухали оплески і по закінченні глядачі аплодували стоячи… А це, напевно, найвища оцінка їхньої творчості. Тож нехай Господь дасть їм наснаги на нові творчі здобутки та звершення аби ще не одне десятиліття «Колос» славив своїми піснями Сокальщину та рідне село Свитазів.

Любов ПУЗИЧ.

 

Фото автора.

Загрузка...

About Адміністрація порталу

x

Check Also

У Львівській області вперше відбувся Етно фестиваль гостинності

З 22 жовтня до 17 грудня ...